П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25486/23
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Дата і місце ухвалення: 24.11.2023р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової академії (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 року, виплаченої 26 жовтня 2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №420/4233/20;
- зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 року, виплаченої 26 жовтня 2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №420/4233/20;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 17 червня 2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №420/4234/20;
- зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 17 червня 2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі №420/4234/20;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 22 червня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі №420/23171/21;
- зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 22 червня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі №420/23171/21.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у період з 03.08.2012р. по 20.07.2017р. він проходив військову службу у Військовій академії (м.Одеса), однак на його користь не в повному обсязі виплачувалася індексація грошового забезпечення та не було виплачено при звільненні грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Право на отримання ОСОБА_1 вказаних виплат встановлено рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №420/4233/20, від 13 серпня 2020 року у справі №420/4234/20 та від 08 вересня 2022 року у справі №420/23171/21. На звернення ОСОБА_1 27.07.2023р. до військової академії (м.Одеса) із заявою щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, листом від 06.09.2023р. відповідач відмовив у виплаті такої компенсації. Бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати позивач вважає протиправною та зазначає, що за нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001р. №159, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання рішення суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Військова академія (м.Одеса) подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 24.11.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що сама по собі індексація грошового забезпечення має суть компенсаторного характеру, у зв'язку з чим нараховувати та виплачувати компенсацію за «компенсацію» є необґрунтованим.
Також, апелянт посилається на те, що у відповідності до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001р. №159, компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни України і не мають разового характеру. Враховуючи разовий характер грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій вимоги ОСОБА_1 щодо компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати не відповідають нормам матеріального права.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 03.08.2012р. по 20.07.2017р. проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса).
Наказом начальника Військовій академії (по стройовій частині) від 20 липня 2017 року №152, майора ОСОБА_1 , інструктора з повітрянодесантної підготовки інструкторсько-методичного відділення повітрянодесантної підготовки факультету підготовки спеціалістів високомобільних десантних військ, наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 21 червня 2017 року №420 увільненого від займаної посади з припиненням дії контракту про проходження громадян України військової служби у Збройних Силах України та виключенням зі списків особового складу Збройних Силах України, визнано таким, що справи та посаду здав і вибув для подальшого проходження військової служби до Служби безпеки України.
20.07.2017р. позивача виключено зі списків особового складу академії, всіх видів забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2020р. по справі №420/4233/20 зобов'язано Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2020р. по справі №420/4234/20 зобов'язано Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 20.07.2017р. включно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2022р. по справі №420/23171/21 зобов'язано Військову академію (м.Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 20.07.2017р. із застосуванням базового місяця січня 2008 року з урахуванням виплачених сум.
27.10.2021р. Військовою академією (м. Одеса), на виконання рішення суду від 20.07.2020р. по справі №420/4233/20, виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 року, у розмірі 9575,26 грн.
17.06.2021р. Військовою академією (м. Одеса), на виконання рішення суду від 13.08.2020р. по справі №420/4234/20, виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 20.07.2017р. у розмірі 4659,62 грн.
22.06.2023р. Військовою академією (м. Одеса), на виконання рішення суду від 08.09.2022р. по справі №420/23171/21, виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 20.07.2017р. із застосуванням базового місяця січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум, у загальній сумі 50901,91 грн.
20.07.2023р. позивач звернувся до Військової академії (м. Одеса) із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 2017 року та компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 рік.
Листом від 06.09.2023р. Військова академія (м. Одеса) відмовила позивачу у виплаті зазначеної компенсації з посиланням на відсутність для цього правових підстав.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку.
Судом першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що несвоєчасно отримавши індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 20.07.2017р. та грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 року позивач набув право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати в порядку, визначеному Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ).
Стаття 1 Закону №2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
У розумінні Закону №2050-ІІІ заробітна плата (грошове забезпечення) є доходом громадянина, вона не носить разового характеру навіть у випадку її присудження за рішенням суду.
При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Використане у статтях 3, 4 Закону №2050-ІІІ формулювання доводить, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, та означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2001р. №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, відповідно до пункту 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Отже, пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Відповідно до пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексі інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2020р. у справі №240/11882/19 дійшов висновку, що зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Тому у випадку не нарахування та не виплати відповідачем сум грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови покладення на відповідача відповідним нормативно - правовим актом або судовим рішенням обов'язку здійснити виплату належних сум.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі №420/4233/20, від 13 серпня 2020 року у справі №420/4234/20 та від 08 вересня 2022 року у справі №420/23171/21 Військовою академією (м.Одеса) нараховано та виплачено позивачу:
- 27.10.2021р. грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2017 року, у розмірі 9575,26 грн.;
- 17.06.2021р. індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 20.07.2017р. у розмірі 4659,62 грн.;
- 22.06.2023р. індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 20.07.2017р. із застосуванням базового місяця січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум, у загальній сумі 50901,91 грн.
А відтак, ОСОБА_1 набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи, у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 грудня 2018 року у справі №816/301/16, від 04 квітня 2019 року у справі №159/1615/17, від 30 вересня 2020 року у справі №2-а-1/11 та від 31 серпня 2021 року у справі №264/6796/16-а.
Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що наявність у спорі між сторонами рішення суду не змінює строку, з якого у Військової академії (м.Одеса) виник обов'язок виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення чи грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.
Відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені, зокрема, але не виключно, в постанові від 04 травня 2022 року у справі №200/14472/19-а, а також в постанові від 11 травня 2023 року у справі №460/786/20, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. Відповідно, тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Військової академії (м.Одеса) не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 , а тому підстав для задоволення скарги відповідача колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової академії (м.Одеса) залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 квітня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук