25 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 214/257/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2024 року (суддя Ковтун Н.Г.) в справі № 214/257/24 за позовом ОСОБА_1 до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управлення патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернулась до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управлення патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - ППП), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №01156518 від 24 грудня 2023 року за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2024 року позов задоволено, скасовано постанову серії ЕНА №01156518 від 24 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження по адміністративній справі закрите.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність вчинення позивачем правопорушення, адже це доведено відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким підтверджено, на автомобілі під керування позивача у темну пору доби були ввімкненні протитуманні фари, проте не ввімкнене ближнє світло фар.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 01156518 від 24 грудня 2023 року в м. Кривий Ріг водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушила п. 19.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, за котре притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у вигляді штрафу 510,00 грн.
Судом першої інстанції зазначено, що відеозаписом, наданим відповідачем, не підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки з переглянутого відеозапису, неможливо встановити марку автомобіля, його державні номерні знаки та суб'єкта правопорушення-водія.
Крім того, фото з відеозапису, надане на підтвердження факту порушення позивачем правил ПДР, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що з нього неможливо встановити марку автомобіля, його державні номерні знаки.
Тому суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_1 за кермом вказаного автомобіля не зафіксовано, а запис нагрудних відеокамер поліцейських фіксує перебіг подій та спілкування працівників поліції та ОСОБА_1 під час складання протоколу, відеокамерами не була зафіксовано марку транспортного засобу та його державний номерний знак.
Врахувавши, що відповідач доказів правомірності оскаржуваної постанови суду не надав, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів порушення позивачем вимог п.п. 19.1 «а» ПДР України, тому задовольнив в позовні вимоги.
Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 24 грудня 2023 року інспектором патрульної поліції прийнято постанову серія ЕАН №01156518 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за те, що ОСОБА_1 24 грудня 2023 року в м. Кривий Ріг керувала транспортним засобом Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушила п. 19.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання доведеності вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Пунктом 19.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження скоєння позивачем порушень п. 19.1 Правил дорожнього руху України.
За позицією відповідача відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та фотознімком, які надані до матеріалів справи, доводиться вина позивача у адміністративному правопорушенні.
Разом з тим, дослідженням відеозапису, яким зафіксовано автомобіль, який рухався без ввімкненого ближнього світла фар, наданого відповідачем, неможливо встановити марку автомобіля, номерний знак та особу водія, як й неможливо встановити ці фактичні обставини із фотознімку, який також міститься на оптичному носії.
При цьому запис нагрудної відеокамери поліцейського, на якому зафіксовано спілкування працівників поліції та ОСОБА_1 під час складання протоколу, не може вважатися належним доказом порушення позивачем п. 19.1 Правил дорожнього руху, адже на цьому відеозаписі зафіксований момент, коли на автомобілі ввімкнене ближнє світло фар.
Таким чином, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, відповідачем не надано належних та достатніх доказів правомірності свого рішення.
З урахуванням відсутності належним та достатніх доказів вчинення позивачем порушення п. 19.1 Правил дорожнього руху України суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Суд визнає безпідставними доводи апелянта стосовно доведеності вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху відеозаписом та фотознімком, адже ці твердження спростовані приведеними вище висновками суду.
Зважаючи на відсутність будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, суд не може визнати обґрунтованою позицію апелянта.
Доводи апелянта стосовно необґрунтованості вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є також безпідставними, оскільки судом першої інстанції не здійснювався розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2024 року в справі № 214/257/24 залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2024 року в справі № 214/257/24 за позовом ОСОБА_1 до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управлення патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 25 квітня 2024 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 25 квітня 2024 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко