24 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1260/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №160/1260/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №160/1260/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направило апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд».
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Без руху" від 08 квітня 2024 року по справі №160/1260/24 доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 10.04.2024 о 12:17 годині.
Отже, строк на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув.
Станом на 24 квітня 2024 року недоліки апеляційної скарги не усунуто.
Тоді як, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надіслано на адресу суду апеляційної інстанції клопотання, в якому заявник просить надати йому додатковий час для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку з відсутістю коштів на зазначені цілі.
Вирішуючи подане скаржником клопотання, суд виходить із наступного.
Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватись за наявності для цього обґрунтованих підстав.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконання процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Проаналізувавши аргументи клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки обставини пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов'язку своєчасної його сплати.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині надання документа про сплату судового збору є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Відповідач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, а тому наведені ним обставини не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Разом з тим, будь-яких відомостей про час і обсяг надходжень на рахунок Управління для сплати судового збору клопотання не містить. Скаржник не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню ухвали суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по цій справі, а також жодним чином не підтверджує виникнення у нього можливості сплатити судовий збір в майбутньому (протягом певного терміну).
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання скаржнику додаткового часу для усунення недоліків скарги.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже, станом на цей день встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився, проте виявлені судом недоліки скаржником не усунуто, до суду не надано документа про сплату судового збору.
За приписами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки строк на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув, а скаржником вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконано та не усунуто недоліки апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про надання додаткового часу для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №160/1260/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко