25 квітня 2024 року м. Київ
Справа №758/12822/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/6524/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Якимець О.І. 29 листопада 2023 року в м. Києві, повний текст рішення складений 04 грудня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягувати з ОСОБА_1 на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 16720,71 грн з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з моменту подачі позову до суду і до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Позов обгрунтовувала тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , який є повнолітнім і продовжує навчання. У 2023 році ОСОБА_3 вступив до Університету Глазло, Шотландія , вартість навчання в якому склала 1820 фунтів стерлінгів на рік та проживання у гуртожитку становить суму витрат у розмірі 600 фунтів стерлінгів на місяць. Батько жодної участі в утриманні сина, який навчається не брав, хоч мав матеріальну можливість. Враховуючи вищевикладене, просила позов задовольнити.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 3478,32 грн з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 жовтня 2023 року і до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років або до закінчення навчання, з подальшою індексацію грошової суми у відповідності до закону.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що утримання дітей є обов'язком обох батьків, крім того, у відповідача є можливість надання матеріальної допомоги. Доводи відповідача про перебування на утриманні батьків пенсійного віку суд визнав безпідставними через відсутність доказів на підтвердження вказаних обставин.
Відмовляючи в частині стягнення витрат на проживання в гуртожитку, суд вказав, що доказів, які б підтверджували проживання сина як студента у гуртожитку та здійснення за це оплати, суду подано не було.
Не погодився з вказаним рішенням суду відповідач, ним подано апеляційну скаргу, в якій вказується про незаконність, необґрунтованість рішення суду.
Відповідач вказує, що він отримує мінімальний дохід, який відповідно до довідки про доходи від 21 червня 2023 року становив 5715, 50 грн. Крім того, щомісяця він здійснює оплату боргу зі сплати аліментів та пені відповідно до виконавчого провадження та судовим рішенням від 21 червня 2023 року у розмірі 1430, 00 грн.
Вказує, що також допомагає своїм непрацездатним батькам так як його мати є інвалідом ІІІ групи. Його дружина з липня 2018 року не працює, що підтверджується довідкою Форми ОК-5-Реєстр застрахованих осіб Пенсійного фонду України, а друга дитина на даний час є учнем ліцею і потребує витрат на навчання. Рухомого та нерухомого майна, придбань на суму, яка б перевищувала десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідач також не має.
А тому вважає необгрунтованим розмір аліментів у сумі 3478, 32 з усіх видів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, виходячи з тексту оскаржуваного рішення, розмір аліментів є 100% платою за місяць навчання, яку суд визначив сплачувати тільки відповідачеві.
Звертає увагу, що зазначена сума разом з боргом ,який відповідач вже сплачує складе понад 85% від усіх видів заробітку(доходу).
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивач ОСОБА_2 вказує на те, що відповідач є злісним ухилянтом від сплати аліментів ще з червня 2011 року. Крім того, в апеляційній скарзі не враховані інтереси дитини, а наявність другої дитини у відповідача не надає права не приймати участь у вихованні та піклуванні ОСОБА_3 , який продовжує навчання.
Також вказує, що син ОСОБА_3 навчається ще і на заочній формі навчання в іншому закладі в м. Києві, загальна вартість навчання у якому становить 63925, 00 грн..
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , 2004 року народження, що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 /а.с.2/.
ОСОБА_3 є студентом Університету Глазго , Шотландія , дата початку програми 01 вересня 2023 року, денна форма навчання, звичайна тривалість програми 4 роки, рік навчання - перший рік, плата за рік навчання становить1820 фунтів стерлінгів на рік. Дані обставини підтверджено довідкою про статус студента від 20 жовтня 2023 Університет Глазго , Шотландія /а.с.9/.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 червня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за аліментами та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за аліментами за період з 01 червня 2011 року по 28 лютого 2023 року у сумі 219 487, 30 грн.
На підставі вказаного рішення суду, 27 липня 2023 року було видано виконавчий лист про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати аліментів.
В силу ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 СК України).
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з положеннями ст. 200 ЦК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
З наведених обставин справи вбачається, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , який досяг повноліття, але продовжує навчання. При зверненні до суду з позовом і в ході розгляду справи судом першої інстанції, позивач вказав лише про навчання в Університеті Глазго, Великобританія та надала докази вартості навчання лише в цій установі. А тому, посилання позивача на навчання сина ще у ВНЗ України не приймається до уваги суду.
Згідно з довідкою, вартість навчання становить 1820 фунтів стерлінгів. Таким чином, щомісячний розмір плати становить 151, 66 фунтів стерлінгів. Курс фунта стерлінга до української гривні становив 45,8 грн на дату звернення із позовом, а отже визначений судом розмір аліментів у сумі 3478, 33 грн становить 50 %, а не 100 %, як вказав відповідач.
Середній розмір щомісячного доходу відповідача за 6 місяців становить 7100, 00 грн без урахування податків і зборів. А отже, визначений судом розмір аліментів становить майже половину щомісячного доходу відповідача, що з урахуванням другої дитини і дружини, що не працює не може бути визнано обгрунтованим.
Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує, що має на утриманні дружину, яка не працює з липня 2018 року та сина, який навчається, і потребує певних витрат на навчання. Крім того, зазначає, що має на утриманні матір, яка є особою з ІІІ групою інвалідності.
Відповідно до довідки від 21 листопада 2023 року, наданої ТОВ «Холдинг стальних конструкцій» було зазначено, що ОСОБА_1 працює в даному товаристві на посаді менеджера зі збуту з 14 травня 2019 року. За період з 01 травня 2023 року по 31 жовтня 2023 року його сукупній дохід склав 42600, 00 грн, а саме: з травня 2023 року по жовтень 2023 року- 7100,00 грн щомісяця, утримано було 1384, 50 грн щомісяця, виплачено 5715, 00 грн щомісяця.
Слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що не підтверджено належними доказами утримання відповідачем його матері, а тому вказане посилання не приймається до уваги суду.
Також не можуть бути прийняті до уваги суду посилання відповідача на примусове стягнення заборгованості по аліментах, оскільки вказана заборгованість є наслідком його дії щодо належного забезпечення утримання дитини.
Однак, слід прийняти до уваги наявність на утриманні відповідача другої дитини та дружини. Проте, вказані обставини не звільняють відповідача від обов'язкуутримання спільної з позивачем дитини, яка досягла повноліття, але продовжує навчання, що унеможливлює її від отримання власного доходу та забезпечення себе самостійно і очевидно потребує допомоги батьків.
Разом з тим, на відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько можливість надання такого утримання та чи повнолітні дочка, син, що продовжують навчання, у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги.
Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , суд першої інстанції не в повній мірі врахував матеріальне становище платника аліментів, розмір його доходів, не звернув увагу на те, що середній розмір щомісячного доходу відповідача за 6 місяців становить 7100, 00 грн без урахування податків і зборів. А отже, визначений судом розмір аліментів становить майже половину щомісячного доходу відповідача, що з урахуванням другої дитини і дружини, що не працює не може бути визнано обгрунтованим.
При цьому, слід зазначити, що лише та обставина, що на батьків покладено обов'язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог у розмірі, заявленому позивачем.Положення ст. 199 СК України передбачають умову, що батько може надавати таку допомогу.
Разом з тим, враховуючи, що відповідач є працездатною особою, враховуючи розмір його заробітної плати та обставини наявності на його утриманні другої дитини та дружини, колегія суддів вважає, що розмір аліментів, визначений судом першої інстанції є надмірним, а тому підлягає зміні до суми 2500, 00 грн.
За таких обставин, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року - змінити, зменшивши суму стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання з 3478, 32 грн до 2500, 00 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: М.В. Мережко
Н.В. Поліщук