Справа № 757/8300/23-к
Провадження № 11-сс/824/1718/2024 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
15 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року, якою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 05.01.2023 - залишено без задоволення,-
Як вбачається з ухвали слідчого судді, до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_5 у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 05.01.2023.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 05.01.2023 - залишено без задоволення.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення повинна містити об'єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.
Так, в поданій ОСОБА_5 заяві не наведено об'єктивних даних та не подано доказів, які свідчили б про ознаки кримінальних правопорушень про які заявник зазначає в своїй скарзі.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати Генерального прокурора України внести до ЄРДР відомості про вчинення службовими особами Офісу Президента та Президентом України кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 382 КК України.
Також ОСОБА_5 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року, оскільки повний текст ухвали був отриманий апелянтом лише 12 січня 2024 року.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчий суддя Печерського районного суду не взяв до уваги та проігнорував рішення ЄСПЛ від 01.04.2021 року, рішення КСУ від 16.09.2021 та докази вичинювання службовими особами Офісу Президента і Президентом України триваючого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 382 КК України.
Відтак ухвала Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року є необґрунтованою та незаконною.
Крім того, ОСОБА_5 просить розглянути апеляційну скаргу без його участі.
В свою чергу, прокурор організаційно-методичного відділу Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого слідчим суддею рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 , а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Так, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги прокурор до суду не з'явився. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду провадження до суду не надходило.
Дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписами ч. 2 ст. 214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
У відповідності з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою від 05.01.2023 про можливе вчинення службовими особами Офісу Президента України та Президентом України кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 382 КК України. В обґрунтування заяви зазначається, що службові особи Офісу Президента України та Президент України не виконують рішення Конституційного Суду України від 16.09.2021 № 6-р (ІІ)/2021 у справі № 3-349/2018 (5800//18, 1328/19, 3621/19, 6/20) за конституційними скаргами ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 1 ст. 82 КК України та за конституційною скаргою ОСОБА_10 щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 1 ст. 81 КК України (справа про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі).
З заперечення поданого прокурором Офісу Генерального прокурора вбачається, що відомості в ЄРДР не внесено, оскільки заява ОСОБА_5 від 05.01.2023 не містила об'єктивних даних, які дійсно можуть свідчити про вчинення відповідними службовими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 382 КК України, а у ній викладено власні міркування заявника про те, що службовими особами Офісу Президента України та Президентом України не виконано рішення Конституційного Суду України від 16.09.2021 № 6-р (ІІ)/2021 у справі № 3-349/2018 та не приведено у відповідність до вимог Конституції України норми Положення про порядок здійснення помилування, яке затверджене Указом Президента України від 21.04.2015 № 223/2015, хоча вказаним рішенням Конституційного Суду України на згаданих службових осіб не покладалося обов'язку вчиняти жодних дій.
Будь-яких фактичних даних із заяви ОСОБА_11 , які б свідчили про наявність у діях відповідних службових осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 382 КК України, що охоплюються його поняттям, визначеним у ст. 11 КК України, не встановлено, а тому вона за своїм змістом та суттю не є повідомленням про кримінальне правопорушення.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_5 , який відбувся відповідно до вимог ст. 306 КПК України, слідчим суддею постановлено ухвалу про відмову у задоволенні скарги. Таке рішення, на переконання колегії суддів, відповідає фактичним обставинам справи, є належним чином обґрунтованим та вмотивованим з дотриманням положень ст. 370 КПК України, в такому з посиланням на норми кримінального процесуального закону та матеріали кримінального провадження слідчим суддею зроблено вірний висновок.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є будь-яка заява, а лише та заява, яка містить фактичні дані які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження прокурора про те, що відповідно до вимог ст. 97 Закону України «Про Конституційний Суд України», суд, у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку. Суд може вимагати від відповідних органів письмове підтвердження виконання рішення, додержання висновку.
В свою чергу, Рішенням Конституційного суду України від 16.09.2021 № 6-р(ІІ)/2021 у справі № 3-349/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 82 КК України в тім, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі та зобов'язано Верховну Раду України невідкладно привести нормативне регулювання, установлене ст. ст. 81, 82 КК України, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
Зазначеним Рішенням Конституційного суду України не зобов'язано інші органи державної влади чи їх службових осіб вчинити будь-які дії.
Відтак, в ході апеляційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Ураховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною й обґрунтованою, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 05.01.2023 - залишити без змін.
Судді ________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3