№ справи: 756/13371/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2746/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Майбоженко А. М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
23 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.,
секретар - Черняк Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, Кредитної Спілки «Зараз», третя особа: ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Зінькова Олексія Юрійовича на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року,
встановив:
у жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за КС «Зараз», визнати недійсною реєстрацію права власності на вказану квартиру за кредитною спілкою та витребувати спірне майно з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 , посилаючись на те, що реєстрація права власності на іпотечне відбулась з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема вказував, що кредитором були безпідставно нараховані штрафні санкції в період дії карантину.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 вересня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року до участі у справі було залучено правонаступника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2
23 квітня 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Позивач вказував, що 17 квітня 2024 року було розірвано договір про надання правової допомоги, укладений між ним та адвокатом Зіньковим О.Ю. Зазначав, що він перебуває у складі Збройних Сил України та виконує бойові завдання у районі ведення бойових дій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 914/2150/18).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.
Згідно з пунктом другим цього Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 14 березня 2022 року № 7168, Указом Президента України від 19 квітня 2022 оку № 7300, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX та продовжений до цього часу.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389- VIII (далі - Закон № 389-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону № 389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно частиною першою статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначена статтею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1934-XII особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу (див. постанову Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 466/8799/22).
При зверненні до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі позивачем було надано копію витягу з Наказу по особовому складу командира НОМЕР_1 окремої бригади територіальної оборони Міністерства оборони України від 21 листопада 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 призначено кулеметником стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти (а.с.97, том ІІ). Також позивачем було надано копію довідки командира військової частини НОМЕР_2 від 15 квітня 2024 року за №1661/6700, з якої вбачається, що на виконання бойового розпорядження вищого командування та командира військової частини ОСОБА_1 відряджений у район ведення бойових дій в Донецьку область для виконання бойових (спеціальних) завдань в першому ешелоні оборони на лінії зіткнення до окремого розпорядження (а.с.96, зворот, том ІІ). Надані копії скріплені електронним підписом позивача ОСОБА_1 (а.с.100, том ІІ).
Крім того, 17 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Зіньковим О.Ю. укладено Додаткову угоду №1 про розірвання Договору про надання правової допомоги від 06 жовтня 2024 року (а.с. 96, том ІІ).
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 перебуває у складі Збройних Сил України та виконує бойові (спеціальні) завдання у зоні ведення бойових дій, що об'єктивно унеможливлює його участь у розгляді справи, а також те, що у нього відсутній представник, який міг би брати участь у розгляді справи, суд вважає за доцільне провадження у справі зупинити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 251, 252 ЦПК України, суд
ухвалив:
клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження задовольнити.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірини Миколаївни, Кредитної Спілки «Зараз», третя особа: ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст ухвали виготовлено 24 квітня 2024 року.
Головуючий
Судді