Справа № 753/18553/23
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/9415/2024
22 квітня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,
встановив:
рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року позов задоволено. Повний текст рішення суду складено 1 грудня 2023 року.
На вказане рішення суду 16 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
До апеляційної скарги відповідачем додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій відповідач зазначає, що отримав рішення суду 28 лютого 2024 року, що він є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства з вадами слуху, тому держава зобов'язана забезпечити його доступ до правосуддя. Також відповідач посилається на те, що хотів реалізувати своє право на безоплатну професійну правничу допомогу, проте Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги зміг забезпечити його такою допомогою тільки 15 квітня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення суду складено 1 грудня 2023 року, а відтак строк на його апеляційне оскарження закінчився 1 січня 2024 року, з урахуванням вихідних днів.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Відповідно до копії супровідного листа, що міститься в матеріалах справи, копія рішення суду 1 грудня 2023 року направлена на поштову адресу ОСОБА_1 (с.с.36), проте відомості про її отримання матеріали справи не містять.
Разом з цим, ОСОБА_1 зазначає, що отримав копію рішення суду 28 лютого 2024 року, тому строк на апеляційне оскарження підлягав поновленню у разі подання ним апеляційної скарги до 30 березня 2024 року та надання доказів отримання копії рішення суду.
Згідно ч. 3 ст. 354 ЦПК Українистрок на апеляційне оскарження може бути також
поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
За таких обставин, посилання ОСОБА_1 на те, що він є особою з інвалідністю 3 групи не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Доводи ОСОБА_1 , що він зміг отримати безоплатну правничу допомогу тільки 15 квітня 2024 року належними доказами не підтверджені.
Згідно наданої довідки Північного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 15 квітня 2024 року, ОСОБА_1 отримав безоплатну правничу допомогу 15 квітня 2024року, і така допомога йому з 25 березня 2024 року по 12 квітня 2024 року не надавалася.
При цьому у довідці не зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до центру у період з 28 лютого 2024 року по 15 квітня 2024 року.
За таких обставин, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду ОСОБА_1 у клопотанні не зазначено.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК УкраїнHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9934/ed_2022_10_18/pravo1/T04_1618.html?pravo=1"и апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки апеляційна скарга подана з пропуском визначеного законом строку, зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнаються неповажними, апеляційна скарга залишається без руху, а відповідачу надається строк для зазначення інших підстав для поновлення строку.
Також до апеляційної скарги відповідачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, в якому ОСОБА_1 посилається на те, що має скрутне матеріальне становище, у підтвердження чого надав довідку про доходи з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дарницький район) в м. Києві, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку і отримує пенсію в разі втрати годувальника. Сума пенсії за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 складає 29388,25 грн.
Також відповідачем надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, в яких зазначено, що ОСОБА_1 отримує щомісяця соціальні виплати з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від
сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Вирішуючи питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Закон України «Про судовий збір» визначає обов'язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов'язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
За змістом практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року,
пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Потрібно враховувати, що відповідно до частини першої статті 148 Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
За змістом частин першої, третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд у постанові № 520/8065/19 від 22 травня 2023 року дійшов переконання, що надання доступу заявникам до правосуддя через звільнення від сплати судового збору не буде мати бажаного результату, якщо через відсутність фінансування суди фактично не зможуть здійснювати правосуддя.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналіз доводів відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини не можуть вважатись достатньою підставою для задоволення його заяви.
ОСОБА_1 не надано достатніх доказів на підтвердження виключних обставин для звільнення його від сплати судового збору. Таким доказами могли б бути документи, що підтверджують наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного
Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа № 697/2951/19 зазначено, що: «з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14
січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Разом із тим, Верховний Суд зауважує, що єдиною підставою для відстрочення чи
розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичною особою є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про
майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Проте, ОСОБА_1 належних доказів скрутного матеріального стану не надано.
Таким чином вважаю, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини другої «Про судовий збір» судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 684грн, тому за подання апеляційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 4 026грн (2684грн х 150 %).
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4026грн та направити на адресу Київського апеляційного суду документ, що підтверджує оплату.
Одночасно повідомляю реквізити для оплати судового збору:
- розрахунковий рахунок UA548999980313101206080026010
- отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101
- банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
- ЄДРПОУ 37993783
- код банку отримувача 899998
- код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись статтями 127, 356, 357 ЦПК України, суддя
ухвалив:
визнати зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року неповажними.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року залишити без руху, надавши відповідачу строк в десять днів з дня отримання копії ухвали для зазначення інших підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та надання документу про оплату судового збору.
Якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано у
зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання ухвали суду в частині надання документів про оплату судового
збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута
ОСОБА_1 .
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає
Суддя