Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 33/824/1860/2024
м. Київ Справа № 359/5379/23
17 квітня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Якусика Дмитра Васильовича на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2024 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААL № 454939 від 09 липня 2023 року, о 21 год 23 хв. в м. в м. Бориспіль, на перехресті вулиць Київський шлях - Амосова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «JEEP PATRIOT SPORT» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння за згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився у лікаря КНП «ББЛІЛ». Тест огляду позитивний (перебуває у стані алкогольного сп'яніння). Даними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) ПДР України, що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Не погоджуючись з постановою суду, 07 березня 2024 року захисник ОСОБА_1 адвокат Якусик Д.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказував, що ухвалюючи оскаржувану постанову, суд не надав належної оцінки доказам у справі у взаємозв'язку із іншими матеріалами справи, які виключають подію і склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначав, що в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності засобу вимірювальної техніки дозволеним до використання; ОСОБА_1 відмовили у взятті на дослідження саме біологічне середовище; у газоаналізатора Alcotest 6810 була відсутня повірка на день огляду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме на 09.07.2023 року, тому він не відповідав вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
З огляду на наведене, сторона захисту ставить питання про недійсність висновку щодо результатів огляду № 387 від 09.07.2023 року, як такого, що складений з порушенням Інструкції.
Крім того, захисник ОСОБА_1 адвокат Якусик Д.В. в апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що у судовому засіданні 13.02.2024 року не була присутня особа, яка притягається до відповідальності та його захисник, 28 лютого 2024 року адвокат звернувся з клопотанням до суду про видачу повного тексту постанови та отримав текст постанови.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови як такий, що пропущений з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинення правопорушення та прийняв рішення, зміст якого відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №454939 від 09.07.2023 року (а.с. 2), складеним стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній, керував автомобілем «JEEP PATRIOT SPORT» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 387 від 09.07.2023 року (а.с. 5), в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6). в якому зазначено, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 7), в якому зазначено, що результат огляду: алкогольне сп'яніння; даними відеозапису з нагрудної камери (відео реєстратора) працівника поліції (а.с. 10), які повністю підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Ці докази, які суддя місцевого суду поклав в основу своїх висновків, є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою.
Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким дана належна правова оцінка, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи захисника про те, що під час проведення огляду не дотримано процедуру проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, оскільки не надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку цього засобу, є безпідставними, оскільки згідно п. 5 Розділу ІІ Інструкції поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, однак ОСОБА_1 такої вимоги не висував.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 відмовили у взятті на дослідження саме біологічне середовище, суд відхиляє, оскільки з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння з відібранням біологічних зразків, однак він не наполягав на такому огляді. Об'єктивність результатів огляду ОСОБА_1 , на противагу доводам апеляційної скарги, сумнівів не викликають. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про звернення ОСОБА_1 на предмет оскарження висновку щодо результатів огляду.
За викладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження в справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, про що ставиться питання в апеляційній скарзі захисника, відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якусик Дмитро Васильович, строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Якусика Дмитра Васильовича- залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2024 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.В. Кулікова