1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 16 квітня 2024 року, апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянки України, з вищою освітою, фізичної особи підприємця, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої у тому АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 332 КК України,
за участі: прокурора захисників підозрюваної ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_9 та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 квітня 2024 року, визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 332 КК України.
На переконання сторони обвинувачення, у разі внесення ОСОБА_6 застави, вона вчинятиме дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, інкриміновані ОСОБА_6 злочини є тяжкими та передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, на ОСОБА_6 , як на особу жіночої статті не розповсюджуються тимчасові обмеження щодо перетину державного кордону, відтак вона може безперешкодно покинути територію України.
Звертає увагу на те, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_10 усвідомлюючи факт вчинення ними правопорушень, за які передбачена кримінальна відповідальність, мали намір виїхати до м. Стамбул республіки Туреччина, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, однак їх затримано співробітниками СБУ поблизу кордону.
Разом з тим, підозрювана під час вчинення злочинів діяла спільно з ОСОБА_10 , який надав викривальні покази стосовно неї, та іншими невстановленими на даний час особами, які можуть надавати викривальні покази відносно ОСОБА_6 , а відтак перебуваючи за межами установи попереднього ув'язнення підозрювана може вільно спілкуватися та координувати їх дії щодо приховування слідів злочинів, вчиняти тиск на свідків, експертів, з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань чи написання об'єктивних висновків експертиз у кримінальному провадженні.
Вказаний ризик, також існує щодо свідків, яких допитано органом досудового розслідування, анкетні відомості та копії документів, які відомо ОСОБА_6 . Також на даний час не встановлено та не допитано осіб, які володіють відомостями про фактичні обставини кримінальних правопорушень та осіб причетних до їх вчинення.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 має можливість безперешкодно перетнути кордон, вона може продовжити здійснювати злочинну діяльність, в тому числі дистанційно та координувати її поза межами України.
На думку прокурора, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави забезпечить виконання покладених на неї обов'язків та унеможливить реалізацію вказаних ризиків.
16 квітня 2024 року на адресу суду надійшли письмові заперечення захисника ОСОБА_7 на подану прокурором апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисників та підозрюваної, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 22023000000000169, за підозрою у тому числі ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 332 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.
23 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальих правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 332 КК України.
26 лютого 2024 року слідчий 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_9 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лтого 2024 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 квітня 2024 року, визначено заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 332 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_6 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у провадженні доказами, які підтверджують, що підозра є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виглядітримання під вартою врахував положення наведених норм закону та дійшов до правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які з урахуванням тяжкості злочину їй інкримінованих та даних про особу, існують підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Разом з тим, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, про доцільність визначити ОСОБА_6 , як альтернативу застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу, при цьому врахувавши дані про особу підозрюваної, її вік, майновий стан, обставини кримінального правопорушення та прийшов до обґрунтованого висновку, що застава у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків і такою, що не суперечить положенням, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 . Підстав вважати вказаний розмір застави недостатнім для виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, та колегія суддів не вбачає.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих їй кримінальних правопорушень та наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при визначенні підозрюваній розміру застави одночасно із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю кримінального правопорушення, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
Доказів недостатності застосованого підозрюваній запобіжного заходу для виконання покладених на неї обов'язків, прокурором не надано.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
Унікальний номер справи 761/7272/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадження № 11-сс/824/2507/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України