Ухвала від 17.04.2024 по справі 755/2538/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/2538/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-з/824/434/2024

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Гижицької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Завойка Дмитра Івановича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна про визнання договору довічного утримання недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ОСОБА_1 , звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору довічного утримання укладеного 03 листопада 2011 року між відповідачем та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В., зареєстрованого у реєстрі за №940..

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з указаним рішенням адвокат Папазова Г.А. в інтересах особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, за якою відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Папазової Г.А. в інтересах ОСОБА_4 закрито, як помилково відкрите.

18 лютого 2024 року через підсистему «Електронний суд» на адресу Київського апеляційного суду адвокатом Завойком Д.І. в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Заява обґрунтована тим, що представником позивача у справі адвокатом Завойком Д.І. був направлений на апеляційну скаргу, в якому зокрема, зазначено, що орієнтований розмір витрат на правову допомогу, якщо ОСОБА_1 планує понести у зв'язку із участю її представника при розгляді апеляційної скарги становить 10 000 грн.

Вказує, що відповідно до укладеної між відповідачем ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Завойком Д.І. додаткової угоди від 05 січня 2024 року до договору про надання правової допомоги, будуть сплачені ОСОБА_1 адвокату в повному обсязі протягом десяти календарних днів з дня підписання сторонами цієї додаткової угоди.

Посилається на те, що 05 січня 2024 року ОСОБА_1 сплатила адвокату Завойку Д.І. зазначену правову допомогу в розмірі 10 000 грн шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 , яка належать адвокату Завойку Д.І. та відкрита в АТ «Ощадбанк».

Зазначено, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про судове засідання повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України справу розглянуто без виклику учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що у задоволені заяви ТІЗ "Наука" необхідно відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою, пунктів 1, 4 частиною третьої статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення, представниця позивачки мотивує тим, що нею у відзиві на апеляційну скаргу було заявлено, що у зв'язку з розглядом даної справи позивачка планує понести судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Нормами 255 ЦПК України передбачені підстави закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять "закриття провадження у справі" та "закриття апеляційного провадження".

В свою чергу положення ст. 255 та ст. 362 ЦПК України містять різні підстави для закриття провадження у справі та для закриття апеляційного провадження.

При цьому наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття апеляційного провадження призводить до залишення в силі рішення суду першої інстанції, що саме і підтверджує різне значення.

Верховний Суд у своїй постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 161/13312/20, залишаючи без змін ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні заяви заявнику про ухвалення додаткового рішення після закриття апеляційного провадження з підстав, визначених ст. 362 ЦПК України, зазначив, що витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами саме за результатом розгляду справи, що узгоджується з вимогами частини другої статті 137 ЦПК України.

Отже ч. 5 ст. 142 ЦПК України передбачає можливість компенсації судових витрат лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі в зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, у тому числі в апеляційній інстанції.

Отже, у випадку закриття апеляційного провадження, як помилково відкритого, нормами ЦПК України компенсацію судових витрат не передбачено.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що у задоволені заяви адвоката Завойка Д.І. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу за наслідками закриття апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви адвоката Завойка Дмитра Івановича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 23 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді:

Попередній документ
118631374
Наступний документ
118631376
Інформація про рішення:
№ рішення: 118631375
№ справи: 755/2538/15-ц
Дата рішення: 17.04.2024
Дата публікації: 29.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; довічного утримання, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Передано судді (30.06.2025)
Дата надходження: 30.06.2025
Предмет позову: про визнання договору довічного утримання недійсним