Справа №753/16752/23 Головуючий в 1-й інстанції - Гусак О.С.
Провадження №33/824/2190/2024 Доповідач - Слива Ю.М.
17 квітня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 гривень.
Відповідно до постанови, 13 вересня 2023 року о 10:00 годині, ОСОБА_1 перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, кидався битися, хапав за руки, тобто своїми діями психологічного та фізичного характеру завдав шкоду психічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На вказану постанову суду, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою, вважає її незаконною та необ'єктивною через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що суддею не досліджено у повному обсязі фактичні обставини справи, ніякого домашнього насильства не було, між ним та ОСОБА_2 виник побутовий конфлікт, однак своїми діями ніякої шкоди він їй не завдав, ні психологічної, ні фізичної, однак судом це не враховано та зроблено передчасний та упереджений висновок. Тому, просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Також, апелянт просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, пославшись на те, що розгляд справи відбувся за його відсутності, а копію оскаржуваної постанови він отримав лише 19.03.2024 року, у зв'язку з чим причину пропуску строку просить визнати поважною.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та врахувавши клопотання ОСОБА_2 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.
Враховуючи доводи апелянта, про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 10.10.2023 року підлягає задоволенню.
Згідно ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При розгляді справи слід з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі цих вимог закону, а також ст.ст.251, 252 КУпАП суддя у постанові повинен навести докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Так, згідно диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає, зокрема за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, кидався битися, хапав за руки, суддя у своєму рішенні не навів належних доказів, якими підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а лише послався на складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи, як на докази винуватості ОСОБА_1 , не розкривши змісту цих доказів.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б вказували, що ОСОБА_1 вчинив психологічне чи фізичне насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення від 13.09.2023 року, заява та письмові пояснення ОСОБА_2 , в даному випадку не можна вважати належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Також слід зазначити, що диспозиція ст. 173-2 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст.173-2 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
До того ж, ОСОБА_2 надіслала до апеляційного суду письмові пояснення, в яких зазначила, що 13.09.2023 року у них із ОСОБА_1 виникла побутова сварка з підстав відсутності взаєморозуміння, а також що ОСОБА_1 під час цієї сварки не завдав її здоров'ю психологічної чи фізичної шкоди, тобто ніякого насильства до неї не застосовував.
Станом на сьогоднішній день вони примирилися та вона не бажає, щоб ОСОБА_1 визнали винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, просить задовольнити його апеляційну скаргу та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 .
Таким чином, аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, інші докази наявні в матеріалах справи, пояснення ОСОБА_1 надані апеляційному суду, та беручи до уваги клопотання ОСОБА_2 , апеляційний суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, оскільки суду не надано жодних доказів на підтвердження протилежного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд закриває провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову судді Дарницькогорайонного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 гривень, скасувати, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива