Ухвала від 15.04.2024 по справі 757/2417/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/1953/2024 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Унікальний № 757/2417/24-к Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст. 193 ч. 6 КПК

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді- ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання - ОСОБА_5

за участю:

прокурора - ОСОБА_6

захисника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2024 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погодженого прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваної подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.

Вважає, що складена підозра є необґрунтованою, оскільки базується виключно на припущеннях, без наявності жодного доказу, який би підтверджував винність ОСОБА_8 .

Крім того, ОСОБА_8 не перебуває у статусі підозрюваної, тому що, ні повідомлення про підозру, ні повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у передбаченій законом спосіб їй не вручено.

Так, в матеріалах клопотання міститься рапорт про те, що слідчий ГСУ ДБР у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_2 вручив ОСОБА_11 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його дружиною ОСОБА_8 , що фіксувалось на відеокамеру мобільного телефону. Однак, хто такий ОСОБА_11 , чому вручення відбувалось саме за цією адресою, а не за адресою реєстрації особи, надані матеріали клопотання не містять.

Що стосується вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, то як зазначає сторона обвинувачення, ОСОБА_8 з 13.08.2022 знаходиться за кордоном і відповідне дане повідомлення повинно вручатись в рамках міжнародної правової допомоги, однак скерування запитів для організації виконання до Федерального Міністерства юстиції Республіки Австрія та Федерального відомства юстиції Федеративної Республіки Німеччина не є доказом такого вручення.

В зв'язку з чим станом на дату розгляду клопотання доказів вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру немає.

ОСОБА_8 не оголошено у міжнародний розшук, оскільки в матеріалах провадженні відсутні докази, які б на це вказували, постанова про оголошення її в такий розшук незаконна, Інтерполом не виставлено червоне сповіщення про її розшук.

Наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України також не доведено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження та ухвали слідчого судді, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000544, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2023 за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

14.09.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

14.09.2022 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення вручено чоловіку ОСОБА_8 - ОСОБА_11 .

Проведеними оперативними заходами встановлено місце фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_2 (територія котеджного містечка «Селище Деснянське»), де вона проживає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2

21.09.2022 оперативними співробітниками була відвідана адреса: АДРЕСА_2 , але на неодноразові дзвінки в домофон ніхто не відповів, в зв'язку з чим опитати мешканців даного будинку з приводу місцезнаходження ОСОБА_8 не виявилося можливим. Охоронець котеджного містечка повідомив, що не знає теперішнє місце перебування вказаних осіб. Згідно облікам Державної прикордонної служби ОСОБА_8 перебуває за межами України.

Таким чином, проведеними слідчими, процесуальними діями встановлено, що місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_8 на даний час невідоме.

За результатами аналізу отриманих матеріалів та інформації, місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_8 невідоме та остання не з'являється без поважних причин на виклик слідчого.

У зв'язку з тим, що місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_8 невідоме, вона не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, 28.10.2022 оголошено її розшук.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_16 від 09.11.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000300 від 19.04.2021 продовжено до трьох місяців, тобто до 14.12.2022.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000300 від 19.04.2021 продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 14.09.2023.

26.05.2023 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України, яке надіслано в рамках запиту про міжнародну правову допомогу компетентним органам Австрійської Республіки.

26.06.2023 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000544 від 26.06.2023, за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України прокурором виділене в окреме провадження із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №62021000000000300 від 19.04.2021.

Постановою слідчого погодженою прокурором досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000544 від 26.06.2023, за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України зупинено 30.06.2023, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку з виконанням процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

17.01.2024 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України з проханням обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що остання обґрунтовано підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України, наявності підстав, передбачених частиною першою статтею 177 КПК України, за умов перебування особи у міжнародному розшуку.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2024 року клопотання органу досудового розслідування було задоволено та обрано щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме статтею 575 КПК України, якою передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, зазначена вимога міститься і у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Як вбачається з наданих органом досудового розслідування матеріалів, якими обґрунтовується внесене на розгляд клопотання, слідчий суддя правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

При цьому, згідно ст. 42 КПК України, підозрюваною є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як вбачається з наданих матеріалів провадження, органом досудового розслідування при повідомленні особі про підозру в повній мірі дотримано вимоги ст.ст. 135, 278 КПК України, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винною у вчиненому злочині, а також з огляду на характер і ступінь суспільної небезпечності самого злочину, у вчиненні якого вона підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних та обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальне правопорушення, тому слідчий суддя обґрунтовано вказав на необхідність обрання підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому встановивши, що органами досудового розслідування, крім наявності підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведено, що ОСОБА_8 також оголошена у міжнародний розшук.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя, на думку колегії суддів, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, зазначена вимога міститься і у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.

Посилання захисника щодо недоведеності стороною обвинувачення ризиків неналежної процесуальної поведінки містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки органу досудового розслідування щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання.

Інші твердження захисника, викладені в апеляційній скарзі, також, на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб'єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об'єктивних відомостей.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 179, 183, 193, 194, 309, 376, 404, 407, 422 КК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , погодженого прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _______________ ________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
118631348
Наступний документ
118631350
Інформація про рішення:
№ рішення: 118631349
№ справи: 757/2417/24-к
Дата рішення: 15.04.2024
Дата публікації: 29.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (15.05.2026)
Результат розгляду: Мотивована відмова
Дата надходження: 11.05.2026
Розклад засідань:
24.01.2024 09:00 Печерський районний суд міста Києва
30.01.2024 15:00 Печерський районний суд міста Києва