23 квітня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/7461/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Костючок В.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій,
Позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та просить застосувати до начальника ГУПФУ в Чернігівській області заходи, передбачені частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язати відповідача подати до суду повідомлення про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, вжити заходи щодо виконання рішення суду по справі №620/7461/22 щодо виплати йому пенсії в нарахованому підсумковому розмірі 50192,82 грн., без обмеження максимальним розміром.
Заява мотивована тим, що, незважаючи на покладений рішенням суду обов'язок, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснює йому виплату пенсії з обмеженням максимальним розміром, а саме сумою 48692,82 грн.
У судовому засіданні позивач подану заяву підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 по справі №620/7461/22, яке набрало законної сили 06.03.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.01.2018 здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з врахуванням надбавки (підвищення) до пенсії інваліду війни 3 групи, передбаченої статтею 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'', без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум; а з 01.03.2022 з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 58-60).
06.03.2023 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №620/7461/22, які подані позивачем до виконавчої служби для примусового виконання.
28.03.2023 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавчі провадження №7140692, №7140730 з примусового виконання вказаних вище виконавчих документів (а.с. 104, 105).
Постановами державного виконавця від 08.05.2023, у межах ВП №71406928, на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду (а.с. 212, 213).
Ухвалою суду від 21.04.2023 заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, залишено без задоволення.
27.03.2024 судом винесено відповідачу окрему ухвалу щодо неналежного виконання рішення суду у справі №620/7461/22 мотивовану тим, що всупереч вимог рішення суду ГУПФУ в Чернігівській області здійснило виплату пенсії позивачу з обмеженням її максимальним розміром (в частині, на суму підвищення до пенсії як інваліду війни 3 групи). Судом встановлено, що фактичний розмір пенсії позивача відповідно до протоколу перерахунку становить 48692,82 грн., а до виплати - 48612,42 грн.
На виконання ухвали суду відповідач надіслав до суду повідомлення, у якому зазначив про приведення пенсії ОСОБА_1 до виплати у належний розмір (48692,82 грн.), на підтвердження чого надано відповідний протокол (а.с. 233, 234).
11.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України зазначивши, що всупереч вимог рішення суду у справі №620/7461/22 пенсія йому виплачується обмежено максимальним розміром, а саме в розмірі 48692,82 грн. замість нарахованих 50192,82 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно із частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Рішенням суду по справі №620/7461/22, яке 06.03.2023 набрало законної сили, зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області з 01.01.2018 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з врахуванням надбавки (підвищення) до пенсії інваліду війни 3 групи, передбаченої статтею 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-ХІІ ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'', а з 01.03.2022 з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, відповідно до протоколу перерахунку пенсії з 01.03.2024 нарахування та виплату пенсії позивачу обмежено сумою 48962,82 грн. замість нарахованих 50192,82 грн.
Однак, проаналізувавши матеріали справи, заяви, суд звертає увагу на те, що різниця в нарахованій сумі пенсії та сумі, яка підлягає до виплати, становить 1500,00 грн., що фактично є сумою індексації базового ОСНП 2024.
Так, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» відповідачем проведено позивачу новий перерахунок пенсії.
Однак, суд зазначає, що вказана індексація не пов'язана з виконанням рішення суду у справі №620/7461/22, її нарахування та виплата мають окремі правові та фактичні підстави, які не були предметом розгляду у даній справі.
Отже, позивач помилково пов'язує здійснення пенсійним органом індексації його пенсії з 01.03.2024 з виконанням рішення суду в цій справі.
Питання порядку та умов виплати індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» не було поставлено на вирішення суду у справі №620/7461/22 та судом не розглядалося. Відтак, такі обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову.
Враховуючи наведене, позивачем не доведено та судом не встановлено обставин вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправних дій чи бездіяльності в частині виконання рішення суду по справі №620/7461/22 щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність).
Суд зауважує, що незгода з перерахунком пенсії у певному розмірі з 01.03.2024 є підставою для звернення до суду з новим позовом, а не застосуванням норм статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 25.04.2024.
Суддя С.В. Бородавкіна