Копія
Справа № 560/3177/24
іменем України
25 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 22314,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 22314,50 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 року відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що не погоджується із заявленою сумою податкового боргу, оскільки податкове повідомлення - рішення від 13.03.2023 №0249563-2409-2209 та податкова вимога не містить необхідних реквізитів і підписів, тому не є рішенням Головного управління ДПС у Хмельницькій області в розумінні законодавчого та нормативного акту, а відтак не може нести для позивача жодних юридичних наслідків.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
За ОСОБА_1 рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 22314,50 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" від 13.03.2023 №0249563-2409-2209.
Оскільки податковий борг відповідач добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 67 Конституції України на платників податків покладено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ( далі також ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та сума непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається, зі змісту статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до п.95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Пункт 95.4 ст. 95 ПК України передбачає, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу (п. 59.1 статті 59 ПК України).
Якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення ( п. 59.5 статті 59 ПК України)
Об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості (пп.266.2.1 п.266.2 ст. 266 ПКУ).
Підпунктом 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органом державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Як вбачається з письмових доказів у справі фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість по платежах до бюджету, яка на даний час набула ознак податкового боргу.
Податковий борг утворився внаслідок несплати у встановлені законом строки узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, визначених платнику податковим повідомленням рішенням від 13.03.2023 №0249563-2409-2209.
Відповідач посилається на протиправність податкового рішення, проте встановлено, що платник не оскаржував його, відтак на цей час воно залишається чинними і не скасованими. В свою чергу, дослідження правомірності підстав та порядку проведення перевірки, за наслідками якої було прийнято податкове рішення, не належить до предмету вказаного спору.
Встановлено, що направлене відповідачеві податкове повідомлення-рішення та податкова вимога оскаржені в адміністративному або судовому порядку не були, зустрічний позов в межах цього провадження також не заявлений.
Наявність податкового боргу також підтверджується розрахунком суми позовних вимог. Також податковий орган надіслав платнику податкову вимогу форми "Ф" від 18.08.2023 № 0007249-1305-2201.
Судом не встановлено неправильності розрахунку суми нарахованого податку, відтак не встановлено ознак протиправності оскарженого рішення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 70.2 статті 70 Податкового кодексу України до облікової картки фізичної особи-платника податків, серед іншого, вноситься інформація про місце проживання.
Відповідно до підпункту 16.1.11 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи ( вказаний обов'язок платника податку підтверджений також і позицією Верховного Суду у постанові від 18.07.2019 у справі №0440/5993/18).
Додатково суд звертає увагу на пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, який регулює порядок листування контролюючого органу з платником. Так, документи вважаються належним чином врученими платнику, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або особисто вручені платнику податків (його представнику). У той же час, неотримання платником відповідного відправлення може ставитись у провину податковому органу у випадку, якщо таке неотримання настало з вини податкового органу.
Матеріали справи не містять відомостей про повідомлення позивача про зміну місця реєстрації (проживання) відповідно до п. п. 16.1.11 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, відтак підстав для направлення поштової кореспонденції за іншою адресою у позивача не було.
Враховуючи те, що оскаржене рішення було надіслане та отримане за податковою адресою відповідача, яка була внесена до відповідних реєстраційних баз даних позивача, а відповідач не надав доказів повідомлення контролюючого органу про її зміну, у розумінні вимог ПК України надіслані позивачу документи вважаються належним чином врученими платникові.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і належать до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 22314 (двадцять дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 50 коп.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 )
Головуючий суддя П.І. Салюк
"Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду"
Помічник судді О.Л. Поліщук