Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
25 квітня 2024 року справа № 520/30966/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії., -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023р. по 19.05.2023р. з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023р. по 19.05.2023р., виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою суду від 22.11.2023р. позовну заяву було повернуто позивачу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2024р. ухвалу суду першої інстанції від 22.11.2023р. скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Справа надійшла до харківського окружного адміністративного суду та була розподілена судді 18.04.2024р.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, абз.1 ч.2, ч.5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній станом на 09.07.2021 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.233 КЗпП України (в чинній редакції), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Вищезазначені зміни до КЗпП України внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-ІХ від 09.07.2022 р., який набрав чинності 19.07.2022р., тобто до спірних правовідносин в цій справі до застосування підлягає саме нова редакція ст.233 КЗпП України, оскільки спірні правовідносини виникли пізніше запроваджених законодавчих змін.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року та після цього карантинні обмеження не продовжувалися та були скасовані в Україні 30.06.2023р., позивач протягом трьох місяців з цієї дати мав право на звернення до суду із позовом в цій справі.
Таким чином, з урахуванням наведеного, обчислення тримісячного строку для звернення до суду починається наступного дня після припинення дії карантину, а саме: з 01 липня 2023 і завершується 01 жовтня 2023 року.
За матеріалами позовної заяви позивач не погоджується з невиплатою грошового забезпечення за період з 01.01.2023р. по 19.05.2023р., проте звернувся з позовом до суду 31.10.2023р., тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду.
В позовній заяві позивачем було викладено заяву про поновлення строку звернення д суду, яка обгрунтована уведенням в Україні з 24.02.2022р. воєнного стану, виконання позивачем безпосередньо функцій з захисту держави, продовження дії карантину через COVID-19, а також тим, що про порушення свого права позивач дізнався 05.09.2023р., яка судом була визнана необгрунтованою.
Скасовуючи ухвалу суду від 22.11.2023р. про повернення позовної заяви, яка була мотивована судом першої інстанції відсутністю поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду в контексті, в тому числі, наявності в нього статусу військовослужбовця, суд апеляційної інстанції указав на те, що суд першої інстанцій не дослідив зазначені позивачем обставин, зокрема чи є позивач військовослужбовцем за контрактом, учасником бойових дій, чи проходив службу в зоні бойових завдань, та виконував функції з відсічі збройної агресії проти України, та не надав оцінки вказаним обставинам, які можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та можуть підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
Таким чином колегія суддів вважала, що сукупність обставин, на які посилався позивач у поданих ним заявах про поновлення пропущеного строку звернення до суду, судом першої інстанції не досліджено у повній мірі, а лише вказано, що запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду без надання оцінки обставинам вказаним позивачем, з огляду на що висновки суду першої інстанції є передчасними.
Тож, усуваючи вказаний недолік, на який вказав суд апеляційної інстанції, суд вважає за належне запропонувати позивачу надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати про наявність поважних підстав для поновлення пропущеного строку та, зокрема, чи є позивач військовослужбовцем за контрактом, учасником бойових дій, чи проходив службу в зоні бойових завдань, та виконував функції з відсічі збройної агресії проти України.
Стосовно дії карантину на території України через COVID-19, судом висновок про пропущення позивачем строку звернення до суду викладено з урахуванням тривалості та завершення дії цього карантину.
Відносно моменту, з якого позивач дізнався та мав дізнатися про порушення свого права слід зазначити, що згідно його позовних вимог порушення права сталося з 01.01.2023р. по 19.05.2023р. Суд бере до уваги, що грошове забезпечення, з приводу розміру якого фактично виник спір, є щомісячною виплатою, розмір та складові якої відомі позивачу та він не позбавлений можливості дізнатися про такі складові. Позивач вказує, що за аналогічним спором, який стосувався іншого періоду виплат він вже звертався до суду та його позовні вимоги було задоволено.
Суд зазначає, що отримання позивачем листа у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти із запізненням, виявляючи тривалий час байдужість до своїх прав.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Приписами ч.1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 241, 243, 256 КАС України суд, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати підстави та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, з урахуванням висновків цієї ухвали.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров