Рішення від 24.04.2024 по справі 520/4438/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 р. № 520/4438/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000093/2 від 30.01.2024 та картку відмови № UA807200/2024/000110 від 30.01.2024; рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000092/2 від 30.01.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000109 від 30.01.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 07.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до канцелярії суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 08.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (Покупець) та RAJHANS TRADING FZCO (Постачальник) укладено контракт №RTF/MLS20230808.

01.09.2023 між ТОВ "Мультітул-Стандарт" та RAJHANS TRADING FZCO укладено Додаткову угоду б/н до Контракту, якою внесені зміни та викладено у новій редакції статті 1, 7, 8.

Додатковою угодою б/н від 01.11.2023 до Контракту між "Мультітул-Стандарт" та RAJHANS TRADING FZCO доповнено статтю 3 Контракту.

Абзацами 1, 2 ст. 1 Контракту (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою б/н від 01.09.2023) визначено, що за цим договором Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі - «Товар»). Покупець зобов'язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору.

Абзацом 2 статті 2 Контракту встановлено, що загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту, поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.

Згідно зі ст. 4 Контракту, ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США.

У відповідності до абз. 2 ст. 5 Контракту, сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

23.02.2021 між Приватним підприємством "Національні Традиції" (виконавець) (далі - Декларант) і ТОВ "Мультітул-Стандарт" (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів №23/02 (далі - Договір №23/02).

Пунктом 1.1. Договору №23/02 визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги.

На виконання умов Договору № 23/02, 29.01.2024 декларантом було подано до Харківської митниці (далі - відповідач) електронні митні декларації № 24UА807200001563U1 та № 24UА807200001550U0 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в митній декларації № 24UА807200001563U1 від 29.01.2024 інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 37 434,64 доларів США, декларантом було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023;

3. Коносамент (Bill of lading) № 143371843261 від 12.12.2023;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3911 від 25.01.2024;

5. Декларація (Dispatch note model T1) № MRN24ROCT190000041815 від 25.01.2024;

6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-59/01-2024 від 29.01.2024;

8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023 (з перекладом);

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTF/MLS20230808 від 08.08.2023 року;

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.11.2023;

12. Договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021;

13. Видаткова накладна № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023 (з перекладом);

14. Відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023 (з перекладом);

15. Комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом);

16. Лист № 01/12-1 від 12.01.2024 з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ», що страхування вантажу не здійснювалося;

17. Лист № 01/27-1 від 27.01.2024 з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДРАТ», що вантаж не підлягає ліцензуванню;

18. Лист № RAJ/MUL231204-1 від 04.12.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

19. Лист № RAJ/MUL231204-2 від 04.12.2023 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

20. Лист № RAJ/MUL231204-3 від 04.12.2023 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

21. Лист № RAJ/MUL231204-4 від 04.12.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

22. Лист № RAJ/MUL231204-5 від 04.12.2023 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

23. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № RAJHANS20231025/001 від 25.10.2023 (з перекладом);

24. Якісний опис № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023 (з перекладом).

На підтвердження заявленої в митній декларації № 24UА807200001550U0 від 29.01.2024 інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 33 530,14 доларів США, декларантом було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023;

3. Коносамент (Bill of lading) № 143371843279 від 12.12.2023;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 5681 від 25.01.2024;

5. Декларація (Dispatch note model T1) № MRN 24ROCT190000041823 від 25.01.2024;

6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-58/01-2024 від 29.01.2024;

8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023 (з перекладом);

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.09.2023;

11. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.11.2023;

12. Договір про надання послуг митного брокера № 23/02 від 23.02.2021;

13. Видаткова накладна № RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023 (з перекладом);

14. Відвантажувальна специфікація № RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023 (з перекладом);

15. Комерційна пропозиція № RAJHANS20230724 від 24.07.2023 (з перекладом);

16. Лист № 01/12-3 від 12.01.2024 з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ», що страхування вантажу не здійснювалося;

17. Лист № 01/27-3 від 27.01.2024 з інформацією від ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДРАТ», що вантаж не підлягає ліцензуванню;

18. Лист № RAJ/MUL231204/3-1 від 04.12.2023 з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

19. Лист № RAJ/MUL231204/3-2 від 04.12.2023 з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

20. Лист № RAJ/MUL231204/3-3 від 04.12.2023 з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

21. Лист № RAJ/MUL231204/3-4 від 04.12.2023 з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

22. Лист № RAJ/MUL231204/3-5 від 04.12.2023 з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

23. Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № RAJHANS20231025/003 від 25.10.2023 (з перекладом);

24. Якісний опис № RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023 (з перекладом).

Під час здійснення підрозділом митного оформлення митного контролю митних декларацій № 24UА807200001563U1 та № 24UА807200001550U0 від 29.01.2024 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, у зв'язку з чим запропоновано надати інформацію про митне оформлення ідентичних або подібних товарів, оскільки подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв'язку з цим, митним органом направлено позивачу повідомлення про надання додаткових документів.

30.01.2024 позивачем митному органу надано відповіді на повідомлення відповідача №30/01/24-29, №30/01/24-30, №30/01/24-31, №30/01/24-32, №30/01/24-33, №30/01/24-34, №30/01/24-35, №30/01/24-36, №30/01/24-37, №30/01/24-10, №30/01/24-11, №30/01/24-12, №30/01/24-13, №30/01/24-14, №30/01/24-15, №30/01/24-16, №30/01/24-17, №30/01/24-18.

За результатом аналізу інформації, наданих позивачем документів та додаткових пояснень, 30.01.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000093/2, в якому вказано, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59-64 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наданий до митного оформлення прайс-лист від 25.10.2023 прайс лист №RAJHANS20231025/001 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців - не надана будь яка цінова інформація щодо вартості товару (прайс-лист) від виробника товару, надана пропозиція на замовлення покупця відповідно до контракту RTF/MLS20230808; - в CMR №3911 в гр. 23 відсутній підпис Перевізника; - відсутні заявка, договір щодо транспортно-експедиторських послуг, рахунок щодо транспортних послуг, довідка щодо транспортних послуг; - відсутня експортна митна декларація; - відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 143371843261; - в інвойсі №RAJ/MUL231204 не зазначені умові оплати; - наданий Висновок експерта від 29.01.2024 №20-59/01-2024, не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами, а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

За результатом аналізу інформації, наданих позивачем документів та додаткових пояснень, 30.01.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000092/2, в якому вказано, що відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59-64 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наданий до митного оформлення прайс-лист від 25.10.2023 №369 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; - не надана будь яка цінова інформація щодо вартості товару (прайс-лист) від виробника товару, надана пропозиція на замовлення покупця відповідно до контракту RTF/MLS20230808; - в CMR №5681 в гр. 23 відсутній підпис Перевізника; - відсутні заявка, договір щодо транспортно-експедиторських послуг, рахунок щодо транспортних послуг, довідка щодо транспортних послуг; - відсутня експортна митна декларація; - відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 143371843279; - в інвойсі №RAJ/MUL231204/3 не зазначені умові оплати; - наданий Висновок експерта від 29.01.2024 №20-58/01-2024, не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; -прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Відповідачем також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000093/2 та №UA807000/2024/000092/2 від 30.01.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000110 та №UA807200/2024/000109 від 30.01.2024.

ТОВ "Мультітул-Стандарт" при випуску товарів у вільний обіг за митними деклараціями скористалось правом, передбаченим частиною 7 статті 55 МК України, а саме, товари було випущено з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчислених декларантом, та сумою митних платежів, обчислених митним органом.

Позивач, не погодившись із прийнятими Харківською митницею рішеннями та картками відмови, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що при декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов Контракту від 08.08.2023 №RTF/MLS20230808 та Додаткових угод до нього.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18,від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов'язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України другорядними методами є: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2, 3, 4 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних відомостей про подібність товарів за поданими позивачем митними деклараціями та про схожість умов поставок з товарами по МД UA205170/2024/846 від 15.01.2024, МД UA500100/2023/6393 від 19.12.2023. В оскаржуваних рішеннях Харківська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, так як самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, Митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176: наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а, дійшов висновку, що рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

В свою чергу, документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є необґрунтованим.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Щодо посилання відповідача, на те, що позивачем не підтверджено всі складові митної вартості та використані відомості не підтверджені в повній мірі документально, що наявні розбіжності у наданих ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» документах, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 49 МК України «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари». Митна вартість товару - ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Вартість товару вказана у наявних у відповідача прайс-листах №RAJHANS20231025/001 від 25.10.2023, № RAJHANS20231025/003 від 25.10.2023. Загальна вартість товару, що відображена в Митних деклараціях, підтверджена наявними у відповідача інвойсами № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023, №RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023. У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023, №RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, що підтверджується наявними у відповідача листами Постачальника № RAJ/MUL231204-1 від 04.12.2023, № RAJ/MUL231204/3-1 від 04.12.2023.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується наявними у відповідача листами Постачальника № RAJ/MUL231204-2 від 04.12.2023, №RAJ/MUL231204/3-2 від 04.12.2023 та листами ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» № 01/12-1 від 12.01.2024, №01/12-3 від 12.01.2024.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується наявними у відповідача листами Постачальника №RAJ/MUL231204-3 від 04.12.2023, № RAJ/MUL231204/3-3 від 04.12.2023.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023, №RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується наявними у відповідача листами Постачальника № RAJ/MUL231204-4 від 04.12.2023, № RAJ/MUL231204/3-4 від 04.12.2023.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023, №RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023 ліцензування не передбачено, що підтверджується наявними у відповідача листами Постачальника №RAJ/MUL231204-5 від 04.12.2023, №RAJ/MUL231204/3-5 від 04.12.2023 та листами ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» № 01/27-1 від 27.01.2024, № 01/27-3 від 27.01.2024.

Таким чином, судом встановлено, що всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями № 24UA807200001563U1 від 29.01.2024, № 24UA807200001550U0 від 29.01.2024 відповідачу було надано позивачем та вони знаходилися у відповідача. Розбіжності у наданих документах відсутні.

Щодо посилання відповідача на ненадання позивачем цінової інформації щодо вартості товару, який декларується, суд зазначає наступне.

Відповідач, з-поміж іншого, запитував у позивача такі документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України, як каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи продукції.

Такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації (на цьому також наголошено у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 810/3667/15 (провадження № К/9901/7943/18)).

Судом встановлено, що про факт надання декларантом та наявності у відповідача прайс-листів до митних декларацій № 24UA807200001563U1 від 29.01.2024, № 24UA807200001550U0 від 29.01.2024 також зазначалося позивачем відповідачу у листах № 30/01/24-34 від 30.01.2024, №30/01/24-15 від 30.01.2024.

Щодо відсутності законодавчих вимог до форми та змісту таких документів як прайс- лист Верховним Судом викладено правовий висновок у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19: «Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

У постанові від 23 жовтня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/690/17 виклав наступну правову позицію: « 23. Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лист - не довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару».

З цього приводу суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20: « 60. Щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс лист) виробника товарів складений не для широкого осіб та не містить терміну дії, у зв'язку з чим витребував додаткові документи, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з огляду на наступне: термін дії прайс листа не є обов'язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначати ся; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.

61. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17, де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару».

Отже, судом встановлено, що прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на “недоліки" наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження відповідачем “загальносвітової практики" не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено.

Щодо посилання відповідача у спірних рішеннях щодо митних декларацій № 24UA807200001563U1 від 29.01.2024, №24UA807200001550U0 від 29.01.2024 про відсутність в CMR підпису Перевізника як підставу для коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Таку, твердження відповідача про відсутність підпису на автотранспортних накладних не може бути підставою для не прийняття до уваги наданого документу митним органом, як і інших документів.

Окрім того, на автотранспортних накладних містяться відтиск печатки відповідного перевізника. Суд зазначає, що відсутність підпису на автотранспортній накладній жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 820/250/17: «Стосовно ж тверджень відповідача про надання позивачем під час митного оформлення комерційних та транспортних документів, в яких відсутні печатки, підписи уповноважених осіб, відмітки митних органів іноземних держав, які повинні проставлятися при перетині митного кордону у передбачених міжнародними угодами випадках, відмітки офіційних органів країни експортеру, то, як вказали суди, вони не відповідають фактичним обставинам, адже такі комерційні документи як страховий поліс, комерційний інвойс, сертифікати якості та пакувальний лист мають всі необхідні реквізити, підписи та печатки».

Також у Постанові ВС від 30 червня 2022 року у справі №280/1824/19 викладена така правова позиція: «Що ж до посилань Митниці на відмінність підписів відповідальної особи продавця у контракті від 10.10.2018 № DZH-ASSOL-2018/2, специфікації від 11.10.2018 № 1, додаткових угодах до зазначеного контракту від 10.12.2018 № 1 від 02.01.2019 № 2, то такі розбіжності, навіть якщо вони фактично мали б місце, жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товару».

Отже, посилання відповідача на відсутність в CMR підпису Перевізника як на підставу для коригування митної вартості товару, є необґрунтованим.

Щодо посилання відповідача на відсутність «експортної митної декларація» країни відправлення, суд зазначає наступне.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності.

Судом встановлено, що разом з митними деклараціями позивачем для митного оформлення товарів надавалися декларації на підтвердження факту експорту товарів, а саме MRN24ROCT190000041815 від 25.01.2024, №MRN24ROCT190000041823 від 25.01.2024, на які відповідач посилається також у спірних картках відмови №UA807200/2024/000110 від 30.01.2024, №UA807200/2024/000109 від 30.01.2024.

Таким чином, твердження відповідача про ненадання зазначених документів позивачем з його одночасним посиланням на них у спірних картках відмови вказує на їх необґрунтованість.

Про факт надання позивачем та наявності у відповідача вказаних документів також наголошувалося відповідачу на повідомлення у листах до митних декларацій ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» № 30/01/24-35 від 30.01.2024, № 30/01/24-16 від 30.01.2024.

З огляду на те, що експортні декларації є додатковими документами у розумінні ч.3 ст. 53 МК України, то навіть їх не надання не є підставою для невизнання визначеної декларантом митної вартості, адже ч. 2 статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов'язкових для подання й, до того ж, не впливають на митну вартість як таку та не містять відомостей, необхідних для перевірки митної декларації (зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16 (провадження №К/9901/30264/18)).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 (касаційне провадження № К/9901/53456/18 ): «Крім того, перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення.

Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.

Таким чином. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що твердження відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв'язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та спростовується наданими позивачем документами».

Отже, судом встановлено, що декларації на підтвердження факту експорту товарів № MRN24ROCT190000041815 від 25.01.2024, №MRN24ROCT190000041823 від 25.01.2024 були подані позивачем одночасно з Митними деклараціями щодо імпортованого товару.

Щодо твердження відповідача про відсутність перевізних транспортних документів, суд зазначає наступне.

У спірних рішеннях відповідача про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000093/2 та №UA807000/2024/000092/2 від 30.01.2024 вказано:

- відсутні заявка, договір щодо транспортно-експедиторських послуг, рахунок щодо транспортних послуг, довідка щодо транспортних послуг;

- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 143371843261 та коносаменту 143371843279.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Дане положення містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

З матеріалів справи встановлено, що витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно, ст. 3 контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023, відповідно до якого Поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Commercial invoice (рахунках-фактурах) №RAJ/MUL231204 від 04.12.2023, № RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023 визначено умову поставки CPT Odessa, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс-2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеному в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17 (провадження №К/9901/58788/18): "З'ясовуючи обґрунтованість зазначених розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД №9125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах СРТ Київ.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки СРТ, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця".

Також, вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеним у постанові від 23.03.2020 у справі №804/4905/15 (провадження №К/9901/6043/18): «...вимоги відповідача щодо надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а не перевіряється митним органом порядок формування ціни на товар продавцем».

Отже, за умовами поставки СРТ витрати на транспортування вже включені у вартість товару (що також підтверджено наданими Контрактом, інвойсами № RAJ/MUL231204 від 04.12.2023, № RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023 та ін. документами), відповідно до п. 6 ч.2 ст. 53 МК України вимога відповідача до позивача надати перевізні, транспортні документи була необґрунтованою, а тому ненадання документів, які відповідно до підстав та умов за ст. 53 МК України надаватися не повинні, не може бути та не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача як на підставу коригування митної вартості на те, що в інвойсі не зазначені умові оплати, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що умови оплати визначені статтею 5 Контракту №RTF/MLS20230808 від 08.08.2023, якою встановлено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 08 липня 2022 року у справі № 815/1718/16: «В свою чергу, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані ТОВ «Дарком» документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари.

Щодо посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об'єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання».

Щодо посилання відповідача на те, що висновок експерта не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами, суд зазначає наступне.

Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імортовані позивачем товари, вона встановлюється не у звітах про оцінку майна, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, в інвойсах №RAJ/MUL231204 від 04.12.2023, №RAJ/MUL231204/3 від 04.12.2023.

Суд зазначає, що посадові особи митного органу не є експертами чи спеціалістами у відповідній сфері та повинні діяти в межах своїх посадових інструкцій та рекомендацій. Митним органом вказано, що наданий висновок підготовлений з порушенням, однак останній не має права виявляти "порушення" у звіті з оцінки майна. Натомість, відповідач при дослідженні висновків експерта намагався перейняти на себе повноваження експерта, хоча компетенція у нього для цього відсутня.

Правова позиція щодо незаконності коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як звіт про оцінку майна, який митну вартість не підтверджує, викладена у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі № 810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16.

Отже, надані позивачем відповідачу висновки експерта не є документом, що підтверджує митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковим документом на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару.

Щодо проведення консультації між декларантом та митним органом, на яке відповідач посилається в спірних рішеннях про коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що при проведенні консультації, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів до ТОВ «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» від відповідача не надходило, що свідчить про недотримання митним органом порядку проведення консультацій, а також неналежного обґрунтування неможливості застосування митної вартості за ціною договору, задекларованої позивачем. Під час проведення консультацій позивачем наголошено, що ним подано усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Суд зазначає, що спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 810/2875/16: «У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що процедура консультацій проведена шляхом надіслання електронного повідомлення.

Разом з тим, суди встановили, що митне оформлення товарів здійснювалось шляхом електронного декларування, при цьому, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів та прийнятих рішень про коригування митної вартості до ТОВ «Фоззі-Фуд» не надходило, що свідчить про недотримання митним органом порядку проведення консультацій, а також належного обґрунтування неможливості застосування митної вартості за ціною договору, задекларованої позивачем».

Іншими "підставами" коригування, викладеними у спірних рішеннях відповідача є: « 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари».

З цього приводу суд зазначає, що частиною 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні або подібні товари відсутня.

Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено перелік документів, які митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках та за наявності цих документів може їх витребувати. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні або подібні товари також відсутня.

Частиною 4 ст. 53 МК України надано перелік документів, які митний орган може витребувати виключно за наявності та у випадку обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні або подібні товари також відсутня.

Частиною 5 ст. 53 МК України прямо визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Тобто, інформація щодо угод на ідентичні або подібні товари є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх витребування є необґрунтованим.

Щодо ненадання позивачем при митному оформленні інформації стосовно ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та даних відносно витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 62 МК України визначено, що у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:

витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін "товари того ж класу або виду" включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.

Тобто, відповідачем, як підставу для винесення спірних рішень, вибірково процитовано положення ст. 62 МК України, які стосуються методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, та не мають жодного відношення до поданих позивачем Митних декларацій.

Суд зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст. 53 МК України.

Отже, позивач не зобов'язаний надавати таку інформацію відповідачу, а тому її ненадання та відсутність такої інформації у відповідача не може бути належною підставою для прийняття останнім спірних рішень, що свідчить про протиправність таких дій.

Щодо посилання відповідача у спірних рішеннях про відсутність даних відносно витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування імпортованого товару позивачем, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товарів подано всі необхідні та наявні у нього документи за ст. 53 МК України, в тому числі й ті, що підтверджують, що навантаження, вивантаження, транспортування (фрахт) включено до ціни товару (калькуляції собівартості, листи постачальника за Контрактом на підтвердження цього факту), а страхування вантажу не здійснювалося (відповідні листи позивача, листи постачальника за Контрактом додані позивачем до позовної заяви) тощо.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 55 МК України прямо встановлено, що, серед іншого, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, спірні рішення не містять обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної Відповідачем у рішеннях, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам ч. 2 ст. 55 МК України.

У повідомленнях/рішеннях відповідачем не зазначено жодних розбіжностей у документах, що стосуються числового значення заявленої митної вартості, також не наведені наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у Митних деклараціях та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Таким чином, суд зазначає, що подані позивачем документи містять достатні відомості про складові митної вартості, підтверджують правильність визначення ним митної вартості товару.

Отже, відповідачем безпідставно застосовано до позивача другорядні методи визначення митної вартості товару (другий та резервний), замість першого методу, що свідчить про грубе порушення послідовності та є підставою для визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000093/2 та №UA807000/2024/000092/2 від 30.01.2024.

Судом встановлено, що оскаржувані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів були прийняті відповідачем з причин прийняття рішень про коригування митної вартості товарів.

Оскільки суд дійшов висновку про скасування вищевказаних рішень про коригування митної вартості через їх протиправність, то картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000110 та №UA807200/2024/000109 від 30.01.2024 також підлягають скасуванню.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 60000 грн, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до п.3.1 Договору про надання правової допомоги б/н від 08.02.2024, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди б/н від 08.02.2024 до Договору про надання правової допомоги б/н від 08.02.2024, розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

Відповідно до Платіжної інструкції №1284 від 09.02.2024 на рахунок АБ "БІДНОЇ ОКСАНИ ІВАНІВНИ" Товариством з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» здійснено платіж на суму 60000 грн за надання правової допомоги за Договором б/н від 08.02.2024.

Суд зазначає, що згідно з ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховує складність справи та надані адвокатом послуги.

З огляду на те, що, дана справа належить до категорії справ незначної складності, обсяг доказів є незначним, судове засідання не проводилось, суд доходить до висновку, що клопотання представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача суми у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (пл. Європейська, буд. 8, м. Конотоп, Сумська обл., Конотопський р-н, 41606, ЄДРПОУ 43856496) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000093/2 від 30.01.2024 та картку відмови № UA807200/2024/000110 від 30.01.2024, прийняті Харківською митницею.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000092/2 від 30.01.2024 та картку відмови №UA807200/2024/000109 від 30.01.2024, прийняті Харківською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІТУЛ-СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 43856496) сплачену суму судового збору в розмірі 28273 (двадцять вісім тисяч двісті сімдесят три) грн 11 коп. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (ЄДРПОУ 44017626).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов

Попередній документ

118630576

Наступний документ

118630578

Інформація про рішення:

№ рішення:	118630577
№ справи:	520/4438/24
Дата рішення:	24.04.2024
Дата публікації:	29.04.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (20.09.2024)
Дата надходження:	19.02.2024
Предмет позову:	визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови