25 квітня 2024 року Справа № 480/1880/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної екологічної інспекції у Сумській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Сумській області, в якій просить:
1. Визнати протиправним, скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Сумській області від 06.02.2024 року № 15-о “Про звільнення ОСОБА_1 ” та поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Сумській області.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної екологічної інспекції у Сумській області різницю заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2024 року (наступний день після звільнення) до дати поновлення на роботі.
3. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Сумській області та в частині стягнення на її користь різниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Також просить стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Сумській області судові витрати.
Ухвалою суду від 12.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
12.04.2024 від представника позивача до суду надійшла заява про виклик в судове засідання свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та здійснити перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.
В обґрунтування доводів заяви зазначив, що підтвердити реальність існування обставин щодо спільного проживання з чоловіком можуть лише свідки, яким відомо де саме фактично проживає позивач, з ким та який час період часу, а також з яких причин позивачеві не було відомо про вчинений її чоловіком правочин продажу автомобіля.
Представником відповідача подано заперечення на заявлене клопотання в обґрунтування якого, відповідач наголошує, що представником позивача пропущено строк для заявлена відповідного клопотання.
Дослідивши доводи клопотання представника позивача про виклик в судове засідання свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та здійснити перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін та заперечення представника відповідача на зазначене клопотання, суд зазначає наступне.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Відповідно до ч 2 ст. 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи (ч. 1 ст. 92 КАС України).
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити (ч. 2 ст. 92 КАС України).
Заява про виклик свідків має бути подана якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання у справі. Перше судове засідання проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 92 КАС України).
Позивач, особи, якім законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 79 КАС України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, якщо особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 79 КАС України).
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник позивача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Крім того, суд звертає увагу, що у зв'язку з вторгненням російських військ на територію України та розгортання бойових дій на значній території країни, у тому числі і Сумській області, з метою недопущення загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів судові засідання не проводяться при можливості розгляду справи та прийняття судового рішення за наявними у справі матеріалами без участі сторін.
Обґрунтовуючи необхідність виклику та допиту свідків у судовому засіданні, представник позивача посилається на те, що вказані особи можуть підтвердити де саме фактично проживає позивач, з ким та який час період часу, а також з яких причин позивачеві не було відомо про вчинений її чоловіком правочин продажу автомобіля тобто встановити певний юридичний факт.
Відповідно до статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідків здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Тобто, процесуальними нормами встановлені чіткі вимоги до заяви про виклик свідків, які є обов'язковими для врахування сторонами. При цьому, з аналізу наведених норм вбачається, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, розгляд адміністративної справи №480/1880/24 призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що виключає можливість виклику та допиту свідків.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про виклик свідків не підлягає задоволенню.
Крім того, клопотання про виклик свідків по справі є необґрунтованим, з огляду на те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, суд зауважує, що показання свідків про обставини спільного проживання однією сім'єю позивачки з чоловіком, не є обставинами, які були предметом розгляду відповідачем під час прийняття спірного рішення, а тому не можуть бути враховані судом під час розгляду даної справи.
Отже, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що підстави для допиту свідків у даній справі відсутні. У зв'язку з чим, відсутні і підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, суд зазначає, що згідно з приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Одночасно, суд звертає увагу представника позивача, що відповідно до приписів частини другої статті 65 КАС України вказані свідки можуть бути викликані для допиту в судовому засіданні з ініціативи суду у випадку, якщо суд дійде до такого переконання під час розгляду даної адміністративної справи.
Отже, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що підстави для допиту свідків у даній справі відсутні. У зв'язку з чим, відсутні і підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про виклик в судове засідання свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та здійснити перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Прилипчук