22 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/18224/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування щодо травми солдата ОСОБА_1 , отриманої ним 24.05.2022 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, та нескладення довідки про обставини цієї травми (поранення, контузії, каліцтва);
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування щодо травми солдата ОСОБА_1 , отриманої ним 24.05.2022 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, та видати довідку про обставини цієї травми (поранення, контузії, каліцтва), згідно додатку 5 до Поло ження про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 18.08.2008 №402;
визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 , яка оформлена довідкою від 27.07.2023 №4438;
зобов'язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_2 прийня ти нову постанову, в якій відзначити травму та захворювання солдата ОСОБА_1 (акубаротравма 24.05.2022, наслідки мінно-вибухової травми) такими, що пов'язані із захистом Батьківщини, згідно п.п. а, ґ п. 21.5. глави 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що солдат ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби та виконання бойового завдання 24.05.2022 отримав мінно-вибухову травму (акубаротравму) в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області. ВЛК військової частини НОМЕР_2 згадана травма визначена як така, що пов'язана з проходженням позивачем військової служби, а не як така, що отримана ним під час захисту Батьківщини, оскільки командир військової частини НОМЕР_1 не видав йому довідку задля встановлення причинно-наслідкового зв'язку отриманої позивачем травми із виконанням ним завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини.
2. Позиція відповідачів.
Військова частина НОМЕР_1 відзив на позов не надала.
Представник військової частини НОМЕР_2 у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВЛК військової частини НОМЕР_2 , оскільки позивач не надав ВЛК оригінал або належним чином засвідчену копію довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва), що є підставою для визнання отриманих ним травм та поранень такими, що пов'язані із захистом Батьківщини.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів з 17.02.2024.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1
Представник військової частини НОМЕР_2 у заяві від 21.03.2024 просив справу розглядати у порядку письмового провадження.
Військова частина НОМЕР_1 явку уповноваженого представника до суду не забезпечила.
Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини дев'ятої зазначеної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
При цьому, як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням наведеного, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Обставини справи
Позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , зокрема з 28.04.2022 по 30.05.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області /а.с. 13, зі звороту/.
24.05.2022 солдат ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби та виконання бойового завдання отримав мінно-вибухову травму (акубаротравму), на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2022 №143 солдата за призовом ОСОБА_1 , водія протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 4 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону вважати таким, що вибув у госпіталь /а.с. 14, зі звороту/.
У подальшому позивач проходив лікування у медичних закладах м. Дніпро Дніпропетровської області, м. Кременчук та м. Горішні Плавні Полтавської області, що підтверджено копіями медичних документів /а.с. 7-11/.
27.07.2023 ВЛК в/ч НОМЕР_2 позивача визнано обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах; придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах /а.с. 13/. При цьому у довідці ВЛК від 27.07.2023 №4436 визначено, що захворювання позивача, так, пов'язані з проходженням військової служби.
31.10.2023 позивач звернувся з рапортом на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , у якому просив видати наказ про призначення службового розслідування та видати йому довідку про обставини травми згідно Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України /а.с. 15/.
За даними веб-сервісу трекінку поштових відправлень АТ "Укрпошта" рекомендований лист 3980307660810 отриманий військовою частиною НОМЕР_1 07.11.2023 /а.с. 15, зі звороту, а.с. 40/.
У матеріалах справи відсутні відомості про розгляд відповідачем рапорту солдата ОСОБА_1 від 31.10.2023.
Посилаючись на нерозгляд командиром військової частини НОМЕР_1 рапорту від 31.10.2023 по суті, а також стверджуючи про помилковість висновку ВЛК в/ч НОМЕР_2 щодо непов'язаності травми позивача із захистом Батьківщини, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами частин першої - третьої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону №2232-XII).
За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі - Інструкція з діловодства у Збройних Силах України), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, - звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі позивач оспорює протиправну, як на його думку, бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування за фактом отримання солдатом ОСОБА_1 травми 24.05.2022 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, та нескладення довідки про обставини цієї травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17.
За твердженнями позивача, 24.05.2022 солдат ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби та виконання бойового завдання отримав мінно-вибухову травму (акубаротравму) в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області.
Службове розслідування за фактом отримання позивачем травми не проводилось.
31.10.2023 позивач звернувся з рапортом на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , у якому просив видати наказ про призначення службового розслідування та видати йому довідку про обставини травми згідно Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України.
За даними веб-сервісу трекінку поштових відправлень АТ "Укрпошта" рекомендований лист 3980307660810 отриманий військовою частиною НОМЕР_1 07.11.2023.
У матеріалах справи відсутні відомості про розгляд відповідачем рапорту солдата ОСОБА_1 від 31.10.2023.
Суд ухвалами від 15.02.2024 та 12.03.2024 витребував у військової частини НОМЕР_1 відомості про отримання рапорту солдата ОСОБА_1 від 31.10.2023 та його розгляд разом з їх документальним підтвердженням; довідку командира військової частини НОМЕР_1 про обставини травми згідно Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України разом з усіма наявними доказами, що стосуються залучення позивача до виконання бойових завдань та отримання ним травми 24.05.2022.
Відповідні ухвали отримані відповідачем, однак не виконані, про наявність поважних причин їх невиконання суд не повідомлено.
Згідно з частинами шостою - дев'ятою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 2.1.6 Інструкції із діловодства Збройних Сил України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2012 №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Відповідно до пункту 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
Застосовуючи вищевказані положення законодавства до обставин справи суд зазначає, що рапорт, як офіційна форма звернення військовослужбовця до вищої посадової особи передбачає його опрацювання та надання відповіді по суті порушених в ньому питань. Такий строк визначено в п. 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, як загальний строк для опрацювання документів, які були зареєстровані військовою частиною.
За обставин цієї справи військова частина НОМЕР_1 не довела належними та допустимими доказами факт розгляду по суті рапорту солдата ОСОБА_1 від 31.10.2023 та повідомлення позивача про результати його розгляду.
Суд зауважує, що рапорт вважається розглянутим у випадку вирішення усіх порушених у ньому питань з прийняттям відповідних рішень, суть яких доведена до військовослужбовця належним чином. Відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз'ясненням порядку оскарження.
Вищенаведене узгоджується із пунктом 117 Закону України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України", за яким пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.
Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті рапорту солдата ОСОБА_1 від 31.10.2023 та зобов'язання відповідача розглянути рапорт солдата ОСОБА_1 від 31.10.2023 про призначення службового розслідування щодо отримання ним травми 24.05.2022 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області по суті порушених у ньому питань та надати позивачу письмову відповідь.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВЛК в/ч НОМЕР_2 суд визнає передчасними, оскільки відповідно до пункту 6.2 глави 6 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються (...) на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Пунктом 21.5 глави 21 розділу II названого Положення визначено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
А оскільки на розгляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 не було надано довідку про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) солдатом ОСОБА_1 суд погоджується з доводами представника відповідача про правомірність постанови ВЛК, оформленої довідкою від 27.07.2023 №4438.
Тож у задоволенні відповідної частини позовних вимог належить відмовити.
Водночас суд звертає увагу на те, що надання позивачем довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) буде підставою для розгляду ВЛК в/ч НОМЕР_2 питання про зміну формулювання про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, отриманих солдатом ОСОБА_1 .
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач від сплати судового збору звільнений.
Відповідачі доказів понесення судових витрат не надали.
Тож підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 205, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду по суті рапорту солдата ОСОБА_1 від 31.10.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт солдата ОСОБА_1 від 31.10.2023 про призначення службового розслідування щодо отримання ним травми 24.05.2022 в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області по суті порушених у ньому питань та надати ОСОБА_1 письмову відповідь.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
1) військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 );
2) Військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; АДРЕСА_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба