Справа № 420/12288/24
24 квітня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65481, Одеська область, Одеський район, м. Южне, вул. Миру, буд. 16, код ЄДРПОУ 35056497) про визнання незаконними та скасування постанов,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій позивач просить суд:
скасувати постанову Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 11.12.2017 р. про відкриття виконавчого провадження № 55354595 та стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 45029, 58 грн.;
скасувати постанову Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 02.09.2021р. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесену в рамках виконавчого провадження № 55354595;
по виконавчому провадженню № 68757479 скасувати наступні постанови державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): постанову від 23.02.2022р. про відкриття виконавчого провадження; постанову від 23.02.2022р. про арешт коштів боржника, постанову від 23.02.2022р. про арешт майна боржника, постанову від 23.06.2023р. про арешт коштів боржника; зобов'язати Южненський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню № 68757479;
по виконавчому провадженню № 68757167 скасувати наступні постанови державного виконавця Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): постанову від 23.02.2022р. про відкриття виконавчого провадження, постанову від 23.02.2022р. про арешт коштів ОСОБА_1 ; зобов'язати Южненський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню № 68757167.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно із п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, позивачем до позовної заяви не додано копій документів на підтвердження його місця реєстрації (копія паспорта тощо), а також копії реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що позбавляє суд можливості визначити адміністративну процесуальну правосуб'єктність позивача.
Статтею 161 КАС України визначені документи, що додаються до позовної заяви, зокрема згідно з ч. 3 цієї статті, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач судовий збір за звернення до суду з даним позовом не сплатив та надав заяву про звільнення від сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу наведених положень Закону України “Про судовий збір” вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову.
Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
За змістом позовних вимог, позивачем заявлено вимоги як майнового, так і немайнового характеру.
Вимоги немайнового характеру:
1) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2022 року ВП № 68757479;
2) про скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.02.2022 року ВП № 68757479;
3) про скасування постанови про арешт майна боржника від 23.02.2022 року ВП № 68757479;
4) про скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.06.2023 року ВП № 68757479;
5) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2022 року ВП № 68757167;
6) про скасування постанови про арешт коштів боржника від 23.02.2022 року ВП № 68757167.
Вимоги майнового характеру:
1) про скасування постанови від 11.12.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 55354595 та стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 45029, 58 грн.;
2) про скасування постанови від 02.09.2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269,00 грн., винесену в рамках виконавчого провадження № 55354595.
Вимоги щодо зобов'язання відповідача виключити ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників по виконавчому провадженню № 68757479 та виконавчому провадженню №68757167 є похідними.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028 гривень.
Таким чином, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 1211,20 грн.
Враховуючи, що у поданій позовній заяві об'єднано шість вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 7267,20 грн. (1211,20х6=7267,20).
З огляду на заявлені позивачем вимоги майнового характеру ціна позову складає 45 298,58 грн. (45029,58+269=45298,58), відповідно розмір судового збору становить 1211, 20 грн. (за ставкою не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Загальна сума судового збору за звернення до адміністративного суду з даним позовом становить 8478,40 грн. (7267,20+1211,20=8478,40).
Заява позивача про звільнення від сплати судового збору обґрунтована тим, що з 31.03.2022 року по теперішній час у зв'язку із військовими діями, які тривають на території міста Херсона, де проживає ОСОБА_1 , він вимушено не працює та не отримує жодних доходів. Як вказано у заяві, на даний час сплата судового збору за подачу позовної заяви є для ОСОБА_1 непідйомним тягарем та перешкодою для доступу до суду на шляху захисту його прав та законних інтересів. З наведених підстав, посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 133 КАС України, позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
Стаття 8 Закону України “Про судовий збір” визначає умови, за яких суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до чч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічне регулювання містить ч. 1 ст. 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З викладеного слідує, що суд, вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру, обмежений статтею 8 Закону України “Про судовий збір”, в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.
Суддя зазначає, що звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю жодних грошових доходів, позивач не надає жодних доказів щодо вказаного.
Між тим, з аналізу положень до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що суд може звільнити від сплати судового збору за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
За таких обставин, за відсутності підтверджуючих доказів матеріального становища позивача суд не має можливості вирішити питання про звільнення позивача від сплати судового збору з підстав незадовільного майнового стану.
З огляду на зазначене, за звернення до суду з даним позовом позивач має сплатити судовий збір, про що надати до суду документ про сплату, або надати до суду докази на підтвердження його майнового стану, а саме, розміру річного доходу за попередній календарний рік, тобто за 2023 рік.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності з ч.ч. 2, 3 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Позовну заяву подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» представником позивача 19.04.2024 року.
Разом з цим, позовні вимоги спрямовані на скасування постанов державного виконавця від 11.12.2017 року, від 02.09.2021 року, від 23.02.2022 року та від 23.06.2023 року.
Доказів того, що позивач дізнався про наявність спірних постанов пізніше дати їх прийняття до суду не надано.
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом з пропуском встановленого п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України строку.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, разом із позовною заявою позивачем не надано заяви про поновлення строку звернення до суду та будь-яких доказів поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд дійшов висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом:
- надання копії документів щодо посвідчення особи позивача та його місця реєстрації (копія паспорта тощо); копії довідки щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків ОСОБА_1 .
- надання документу про сплату судового збору у розмірі 8478,40 грн або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України «Про судовий збір» підстав, що підтверджується належними письмовими доказами.
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду або доказів дотримання цього строку.
Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: 22030101 Судовий збір (Одеський окружний адміністративний суд, 101); Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Рахунок отримувача: UA468999980313171206084015756; Код отримувача: 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Керуючись ст.ст. 123, 132, 160, 161, 169, 248, 256, 287, 293 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Южненського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (65481, Одеська область, Одеський район, м. Южне, вул. Миру, буд. 16, код ЄДРПОУ 35056497) про визнання незаконними та скасування постанов, - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук