Справа № 420/22987/23
23 квітня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
секретаря судового засідання - Кралі І.С.
представника позивача - Порошіна Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, Одеська митниця Державної митної служби, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, суд
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом позивачки, ОСОБА_1 , до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, Одеська митниця Державної митної служби, в якій позивачка просила суд:
(1). Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вчинення перешкод ОСОБА_1 щодо зворотного вивезення з території України до Республіки Молдова механічного транспортного засобу особистого користування - легкового автомобіля, 1999 р.в., синій, державний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер Renault Espace VF8JE0AL519451452.
(2). Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін ІНФОРМАЦІЯ_1 утриматися від вчинення дій щодо вчинення перешкод громадянці ОСОБА_1 щодо зворотного вивезення з території України до Республіки Молдова механічного транспортного засобу особистого користування - легкового автомобіля, 1999 р.в., синій, державний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер Renault Espace НОМЕР_3 .
Рішенням від 29.11.2023 Одеський окружний адміністративний суд у цій справі у задоволенні адміністративного позову відмовив. Рішення набрало законної сили 19.02.2024.
Представник позивачки подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з вимогою винесення нового рішення, яким просив задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування звернення до суду з цією заявою представник позивача вказав на існування нововиявлених обставин, істотних для справи, що не були встановлені судом.
Так, після ухвалення судового рішення, 19.03.2024 представник позивача звернувся із заявою до відповідача та просив надати чітку відповідь на запитання “Чи надаєте Ви громадянці України ОСОБА_1 дозвіл щодо зворотного вивезення з території України до Республіки Молдова механічного транспортного засобу особистого користування - легкового автомобіля, 1999 р.в., синій, державний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер Renault Espace VF8JE0AL519451452?”.
27.03.2024 представник позивачки отримав відповідь від 26.03.2024 на свою заяву, в якій, на його думку, відповідач визнав факт відмови позивачці у виїзді за межі України на вказаному транспортному засобі.
Таким чином, представник позивачки вважає визнання відповідачем факту відмови у виїзді позивачки нововиявленою обставиною.
Представник відповідача та третьої особи до суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд заяви, заперечення та інші заяви не надали.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши його заяву до начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідь на неї від 26.03.2024, суд вважає, що нововиявлені обставини у цій справі відсутні.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, а саме:
“1. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду”.
Для вирішення заяви представника позивача суду необхідно встановити чи існують підстави для провадження за нововиявленими обставинами. В даному контексті суд нагадує, що завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи з фактичного та (або) правового боку у зв'язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд.
Представник позивача , звертаючись з цією заявою, зазначає про існування істотних обставин. “Істотність” означає, що , якби суд міг її урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло би на її результат вирішення.
Проте, крім істотності передусім важливою є наявність двох обов'язкових умов у їх сукупності: 1) обставини об'єктивно існували на момент вирішення справи; 2) обставини не були відомі і не могли бути відомими особі, яка звертається до суду.
Крім того, на результатах розгляду адміністративної справи може позначитися низка обставин про існування яких не знали і не могли знати за умови добросовісного ставлення до виконання своїх обов'язків осіб, які брали участь у справі. Тобто недостатньо, щоб особа просто не знала, а потрібно, що вона не могла знати про неї. Якщо вона все ж таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Представник позивача, як на нововиявлену, посилається на обставину, зазначену у листі відповідача (відповідь на його запит, поданий вже після вирішення справи), де відповідач визнає факт відмови позивачці у виїзді за межі України на вказаному транспортному засобі. Однак суд не вважає вказану обставину нововиявленою, оскільки саме на цю обставину представник позивачки вказував, як на порушення її права. Тобто вказане питання було предметом спору, а не обставиною про яку позивачці та її представнику не було відомо. Однак впродовж судового розгляду справи представник позивачки не довів її існування.
Так, звертаючись до обставин цієї справи, у ній розглядався спір щодо вчинення відповідачем перешкод позивачці щодо зворотного вивезення з території України до Республіки Молдова механічного транспортного засобу.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов до висновку: “ [...] позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження відмови відповідача у здійсненні прикордонного контролю. [...] Таким чином, під час розгляду справи позивачкою не доведено, а судом не встановлено фактів, обставин, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивачки з боку відповідача”.
Також П'ятий апеляційний суд, який переглядав рішення першої інстанції у цій справі та залишив його без змін, в постанові від 19.02.2024 зробив висновок: “[...] ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не надала жодного доказу в підтвердження відмови відповідача у здійсненні прикордонного контролю, тобто вчинення ним перешкод щодо зворотного вивезення з території України до Республіки Молдови механічного транспортного засобу…”.
Такий висновок за наслідками розгляду цієї справи суд першої та апеляційної інстанцій зробили внаслідок дослідження у справі листа від 11.11.2022 Адміністрації Держприкордонслужби, в якому відповідач за результатами скарги представника позивача від 03.11.2022 повідомив, зокрема, що в базах даних Державної прикордонної служби України відсутня інформація щодо прийняття рішення про відмову у перетинанні державного кордону громадянці ОСОБА_2 12.07.2022 у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Паланка-Маяки-Удобне». За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_1 12.07.2022 уповноваженими посадовими особами НОМЕР_1 прикордонного загону рішень про відмову у перетинанні державного кордону громадянці ОСОБА_2 не приймалось.
Суд звертає увагу, що вказаний лист є доказом зі сторони представника позивачки, який був ним наданий в матеріали справи. Інших доказів щодо перебування та проходженні процедури контролю на кордоні позивачка до суду не надала.
Крім того, з огляду на лист відповідача від 26.03.2024, як вже суд зазначав, отриманий на запит представника, з яким він звернувся вже після розгляду справи - в березні 2024 року, в ньому відсутні відомості про те, коли саме та при яких обставинах було відмовлено позивачці. Рішення про відмову також відсутнє,.
Фактично представник позивача, посилаючись та надаючи в матеріали справи лист НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.03.2024, просить долучити та оцінити новий доказ, який не оцінювався судом щодо встановлених обставин у цій справі, що є недопустимим для перегляду рішення.
Адже відповідно до ч.4 ст.361 КАС України: “ Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом”.
Відповідно до ч.4 ст.368 Кодексу адміністративного судочинства України: “За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду”.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що обставина, на яку відповідач посилається як на нововиявлену, відсутня. Зважаючи на дані факти, у зв'язку з відсутністю нововиявленої обставини у цій справі суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивачки про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 256, 369 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі 420/22987/23 та залишити судове рішення в силі.
Відповідно до ч.2 ст.369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею .
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Оксана БОЙКО