Справа № 420/17334/23
23 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в особі судді ХОМ'ЯКОВОЇ Вікторії, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_1 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач-1), в якому просить :
- Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби",
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби"*
Ухвалою від 17.07.2023 відкрито спрощене провадження у справі, залучено до розгляду справи в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління ПФУ в Одеській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами звернення позивача щодо оформлення та подання до органу Пенсійного фонду України документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі Закон №2262-XII) ІНФОРМАЦІЯ_2 надала відповідь про не набуття позивачем станом на день звільнення зі служби права на пенсію за вислугу років. Аналогічну відповідь позивач отримав від Державної прикордонної служби. Закон №2262-ХІІ, як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років, передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи. Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині четвертій статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги. Передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів). У свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Таким чином, для реалізації позивачем права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ на день звільнення зі служби повинна бути вислуга 24 календарних роки та 6 місяців і більше. Вислуга років позивача складає: календарна 21 рік 09 місяців 02 дня; пільгова 03 років 06 місяців 09 днів; усього 25 років 03 місяців 11 днів.
Адміністрація Державної прикордонної служби України (перший відповідач) відзиву на позов не надала.
31.07.2023 до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 (другого відповідача) на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, просить відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача-2 зазначає, що позивач не надав доказів до позовної заяви, які підтверджують його звернення із заявою про призначення пенсії до фінансово-економічне управління Адміністрації Державної прикордонної служби України, яке уповноважене здійснювати функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів. На момент звільнення позивача із військової служби та виключення його із списків особового складу регіонального управління діяв наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26 квітня 2019 року № 446-ос "Про визначення єдиного уповноваженого підрозділу, на який покладаються функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсій", яким був визначений Департамент фінансово-економічного забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України єдиним уповноваженим підрозділом, на який покладаються функції щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсій військовослужбовцям Держприкордонслужби.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 11.11.2022 року №86 "Про визначення єдиного уповноваженого структурного підрозділу, на який покладаються функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсій", яким визначено, що наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.04.2019 № 446-ОС "Про визначення єдиного уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Державної прикордонної служби України, на який покладаються функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення (перерахунку) пенсій", втратив чинність та фінансово-економічне управління Адміністрації Державної прикордонної служби України є єдиним уповноваженим структурним підрозділом, на який покладаються функції підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів, необхідних для призначення (перерахунку).
Також на думку відповідача-2 позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, оскільки момент виникнення права військовослужбовців на призначення пенсії за вислугу років у часі прямо установлено статтею 50 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом пенсії призначаються - з наступного дня після звільнення їх зі служби. Виникнення у відповідної особи цього права у часі, за наявності правових підстав, абсолютно не залежить від того чи вимагає така особа реалізації цього права пізніше ніж встановлено нормою Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", чи ні. Саме з 24 квітня 2020 року позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення, як він вважає, його права на пенсію.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що у разі якщо військовослужбовець набув право на отримання пенсії, законодавством не визначено строку звернення до адміністративного суду для оскарження дій/бездіяльності відповідних держаних органів, з вини яких цю пенсії не було призначено військовослужбовцю. Доводи відповідача-2 щодо неналежного звернення за призначенням пенсії спростовуються доданим до позову листом позивача та відповіддю на нього фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.06.2023 № 11/М-7220-11326.
Третя особа свої пояснення по суті спору в установлений судом строк не надала.
Справа розглядається у спрощеному провадженні без виклику представників сторін.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній Прикордонній службі України з 1998 року на різних посадах.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.04.2020 № 123-ОС позивача було звільнено в запас Збройних Сил України.
Згідно вищезазначеного наказу, вислуга років позивача станом на 23.04.2020 становила: календарна - 21 рік 09 місяців 02 днів, пільгова - 03 років 06 місяців 09 днів, всього: 25 років 03 місяці 11 днів.
24.04.2023 позивач звернувся до командування Південного регіонального управління ДПСУ з проханням оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ, у разі відсутності на момент подання заяви необхідних документів для призначення пенсії - вчинити необхідні дії в їх одержанні.
На своє звернення позивач отримав лист-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.05.2023 № 12/М-85-83, в якому відповідач-2 зазначив, що станом на 23.04.2020 відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1 не набув права на оформлення пенсії за вислугу років, оскільки календарна вислуга становить 21 рік 9 місяців 02 дні при необхідної 24 календарних років та 6 місяців і більше.
23.05.2023 позивач звернувся на адресу Голови Державної прикордонної служби з листом щодо підготовки та надсилання до органу Пенсійного фонду України документів для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку із наявністю на дату виключення зі списків особового складу Південного регіональною управління станом на 23.04.2020 вислуги років на військовій службі з урахуванням вислуги у пільговому обчисленні 25 років 03 місяці 11 днів.
У своєму листі-відповіді від 06.06.2023 № 11/М-7220-11326 за підписом заступника голови Державної прикордонної служби України відповідач-1 зазначив, що наявність у ОСОБА_1 на дату виключення зі списків особового складу загону 21 рік 09 місяців 02 дні вислуги років у календарному обчисленні не визначає право на призначення пенсії за вислугу років на умовах, встановлених пунктом "а" статті 12 Закону № 2262. Відсутні підстави для надання доручення Південному регіональному управлінню про підготовку документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на умовах, визначених пунктом "а" статті 12 Закону № 2262, та їх надсилання до відповідного органу Пенсійного фонду України. Таким чином, відповідач-1 відмовився підготувати та надати необхідні документи на адресу для призначення позивачу пенсії.
Позивач вважає протиправною відмову в оформленні та направленні документів до Головного управління ПФУ в Одеській області для призначення йому пенсії за вислугою років, так як на дату звільнення має необхідну вислугу .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХП (далі - Закон № 2262-ХП).
Відповідно до статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом "в" частини 1 статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Згідно з статтею 2 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до статті 10 Закону № 2262-ХІІ призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Умови призначення пенсій за вислугу років встановлені статтею 12 Закону № 2262-XII. Згідно пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах ,,б"-"д',, "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Отже, положеннями ст. 12 Закону №2262-XII визначено, що право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявності необхідної вислуги років.
Стаття 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Також, положення статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом (частина перша статті 17-2 Закону № 2262-XII).
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 на вимогу суду в ухвалі про відкриття провадження у справі не надало витягу з послужного списку позивача , суд керується відомостями, наведеними в позовній заяві про те. що військова служба позивача , що надає право на обчислення вислуги років до пенсії на пільгових умовах складається з таких періодів служби:
- з 21.07.1998 по 21.06.2002 - курсант,
- з 21.06.2002 по 10.10.2002 - офіцер оперативно-розшукового відділу,
- з 10.10.2002 по 05.12.2003 - офіцер відділу аналітичного центру;
- з 05.12.2003 по 05.05.2006 - офіцер групи оперативного аналізу;
- з 05.05.2006 по 11.01.2007 - старшин офіцер ПОРВ (прикордонного оперативного відділу);
- з 13.01.2007 по 17.07.20,07 - офіцер відділу оперативної протидії;
- з 17.07.2007 по 07.09.2009 - старшин офіцер ПОРВ;
- з 07.09.2009 по 06.07.2010- старший оперуповноважений ПОРВ;
- з 06.07.2010 по 01.03.2012 - заступник начальника відділу оперативно-розшукової роботи (ОРР);
- з 01.03.2012 по 13.02.2013 - старший офіцер відділу протидії;
- з 13.02.2013 по 02.10.2014 - начальник відділу протидії;
- з 02.10.2014 по 16.06.2015 - заступник начальника оперативно- розшукового відділу;
- з 16.06.2015 по 02.04.2016 - начальник сектору протидії;
- з 02.04.2016 по 23.04.2020 - начальник оперативно-розшукового відділу.
З 30.09.15 по 31.10.15 - приймав участь в АТО,
Наказом начальника Південною регіонального управління ДПСУ від 21 квітня 2020 року № 123-ОС ОСОБА_1 було звільнено в запас Збройних Сил України, в наказі вказано, що вислуга років станом на 23 квітня 2020 року становила: Календарна - 21 рік 09 місяців 02 днів, пільгова - 03 років 06 місяців 09 днів, всього: 25 років 03 місяці 11 днів,
Порядок та умови зарахування періодів служби для призначення пенсій за вислугу років, у тому числі на пільгових умовах відповідно до Закону № 2262-ХІІ, установлено постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393 (далі Постанова № 393).
Згідно із абзацом другим пункту 1 Постанови № 393, було установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі.
Відповідно до абзацу 10 пп. "в" п. 3 вказаної Постанови № 393 (в редакції станом на час звільнення позивача зі служби) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, зокрема, служба на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Відповідно до п.п. 11, 21 Розділу 2 Переліку посад і умов служби в органах Державної прикордонної служби України (Прикордонних військ України), служба в яких військовослужбовцям зараховується до вислуги років, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 20.02.2017 № 139, (далі - Перелік), один місяць служби за півтора місяця зараховується:
- у прикордонних комендатурах, на заставах, у відділеннях прикордонного контролю для виконання спеціальних завдань з охорони державного кордону, на резервних прикордонних заставах прикордонних загонів (загонів прикордонного контролю, Окремих КГІП), мобільних прикордонних комендатурах, заставах, у відділеннях прикордонного контролю, оперативно- бойових прикордонних комендатурах, прикордонних комендатурах швидкого реагування, відділах (окремих відділах) прикордонної служби (тип С), відділах спеціальних дій на воді, які брали участь у несенні служби з охорони державного кордону України, проведенні спеціальних прикордонних операцій на державному кордоні України, оперативно-профілактичних заходах, спеціальних заходах та окремих локальних, точкових діях на державному кордоні України в межах компетенції Державної прикордонної служби України (Прикордонних військ України) на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби (Прикордонних військ України), - з 30 вересня 2000 року,
- у відділах прикордонної служби типу А, Б, В усіх категорій органів охорони державного кордону та структурних підрозділах, які організаційно входять до складу цих відділів, за винятком відділів НОМЕР_1 прикордонного загону, - з 29 грудня 2006 року.
Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби пов'язується не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Постановою № 393.
Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З урахуванням викладеного суд вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 25.05.2022 року у справі № 480/4643/20, від 28.09.2022 року у справі № 813/1263/18.
Суд приймає до уваги, що висновки Верховного Суду не враховують зміни, які були внесені до п. 2-3, абз 1 п. 3 постанови КМ України № 393 постановою КМ України № 119 від 16 лютого 2022 року , якою зокрема:
- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту:
" 2-1. Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.";
- у пункті 3 абзац перший викладено в такій редакції:
" 3. До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:"
- доповнено постанову пунктом 3-1 такого змісту:
" 3-1. У разі наявності двох і більше підстав для зарахування на пільгових умовах до вислуги років, з якої визначається розмір пенсії, одного і того ж періоду служби вислуга років обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги.";
- у пункті 4 слова "до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні" замінити словами "на пільгових умовах до вислуги років, - у відповідному пільговому обчисленні для визначення розміру пенсії".
Суд зазначає, що станом на дату звільнення позивача з військової служби правове регулювання вказувало на те, що календарна вислуга років на пільгових умовах підлягала врахуванню для призначення пенсій офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ. Із заявою про оформлення та подання необхідних документів до органу ПФУ для призначення пенсії позивач звернувся в квітні 2023 року, коли правове регулювання спірних правовідносин зазнало змін, а саме пунктом 3 Постанови № 393 в редакції Постанови КМУ від 16 лютого 2022 №119, (набрала чинності 19 лютого 2022 року) передбачено зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах тільки для визначення розміру пенсії. Тобто, редакція Постанови №393 (до внесення змін) передбачала зарахування календарної вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ. Натомість, новою редакцією пункту 3 Постанови № 393 передбачено зарахування останньої тільки для визначення розміру пенсії.
Суд вважає, що застосування положень Постанови № 393 необхідно здійснювати у тій редакції, яка була чинна саме на час набуття позивачем права на призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ, що є доцільним з огляду на принцип правової визначеності.
Оскільки зі служби позивач був звільнений в 2020 році, суд вважає, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років зараховується на пільгових умовах відповідно до Постанови № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року. У противному випадку, порушується конституційний принцип рівності і заборони дискримінації, позивач ставиться в нерівне становище з тими військовими пенсіонерами, які звернулись за оформленням пенсії своєчасно, маючи таку ж саму пільгову вислугу років.
Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. В період проходження позивачем служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби позивач усвідомлював, що така служба зараховується один місяць за півтора.
Тому, на думку суду, дії відповідачів щодо відмови оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, не відповідають принципу належного урядування в діяльності суб'єктів владних повноважень.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції).
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
З урахуванням наведеного, право позивача на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби в Державній прикордонній службі визначається за тими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права. Оскільки позивач у період служби з 1998 по 2020 рік набув право на пільгове обчислення вислуги років, та такий кратно обчислений період має бути включеним у календарну вислугу років, таке право не може бути звужено або виключено, у тому числі із подальшими змінами у законодавстві.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Таким чином, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Крім того, пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі Порядок № 3-1) встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Державної прикордонної служби України. Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення (абзац 1 п.6 Порядку №3-1).
Згідно з абзацом 2 п.6 Порядку №3-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз'яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.
Пунктами 1,2 розділу ІІІ Порядку №3-1 регламентовано, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
Інструкція про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.09.2018 № 760 (далі - Інструкція 760) визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У пункті 3 Розділу І Інструкції 760 вживаються терміни в таких значеннях:
органи, які призначають пенсії,- головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
уповноважені структурні підрозділи - визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів.
Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції 760 визначено, що уповноважені структурні підрозділи, зокрема: 1) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; 2) розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; 3) приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; 4) готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій…
Розділом III зазначеної Інструкції визначено, що уповноважені структурні підрозділи: приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком. Не пізніше наступного робочого дня інформують письмово в довільній формі підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) про необхідність оформлення та подання уповноваженому структурному підрозділу документів для призначення (перерахунку) пенсії; здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії, здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів, у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу). у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи.
Системний аналіз викладених положень дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Отже, чинним законодавством на відповідача покладено обов'язок підготувати і направити документи для призначення пенсії, до компетенції відповідача не належить вирішення питання про наявність підстав (в т.ч. стажу) для призначення чи не призначення пенсії позивачу. При цьому згідно статті 19 Закону № 2262-ХП призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статтях 1, 2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України. Тобто єдиним уповноваженим законом органом, який має право визначати наявність у особи права на пенсію, є Пенсійний фонд України.
Отже, відповідачі не мали права відмовити позивачу у направленні поданих ним документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, натомість мали прямий обов'язок направити подані позивачам документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання Адміністрації Державної прикордонної служби України оформити та направити необхідні документи (в тому числі подання про призначення пенсії) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для призначення пенсії за вислугу років.
Доводи відповідача про те, що позивач не подав заяву про призначення пенсії до фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України суд вважає необгрунтованими, оскільки у випадку подання позивачем заяви до Південного регіонального управління або до Адміністрації ДПСУ останні зобов'язані скерувати таку заяву належному структурному підрозділу. Крім того, у відповідях відповідачі не зазначали таку підставу для відмови у підготовці документів для призначення пенсії, як звернення до неналежного суб'єкта. У справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень такий суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, дій, бездіяльності, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доводи відповідача-2 про те, що позивач несвоєчасно звернувся до суду з даним позовом суд вважає необґрунтованими. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію, це право в часі не обмежується. Законодавством не визначено граничного строку звернення до адміністративного суду для оскарження дій/бездіяльності відповідних держаних органів,) з вини яких цю пенсії не було призначено військовослужбовцю.
Суд зазначає, що повноваження щодо пільгового обчислення стажу належать відповідачу-1, який має вчинити дії на поновлення порушеного права позивача.
Європейський суд з прав людини у рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах "Брумареску проти Румунії" (заява №28342/95), "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" та ін.). Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі "Михайлюк та Петров проти України" (заява №11932/02) зазначено "Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.
Поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11), "C.G. та інші проти Болгарії" (заява №1365/07)".
Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах від 11 квітня 2013 року "Вєренцов проти України" (заява №20372/11), від 15 листопада 1996 року "Кантоні проти Франції" (заява №17862/91).
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачами не доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наслідком задоволення в адміністративному судочинстві позовних вимог є відновлення фактично порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог має не лише вирішити позовні вимоги відповідно до принципів верховенства права, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права. Тобто такий, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду та здійснювалося примусове виконання рішення.
За змістом статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В пункті 83 постанови від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом визнати протиправними дій відповідачів щодо відмови в оформленні та направленні заяви позивача та необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документів, та зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1
Cудові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документів, необхідних для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подану ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії за вислугу років та документи, необхідні для призначення пенсії за вислугою років відповідно до вимог пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА