Справа № 420/36593/23
24 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 сумами, нарахованими на виконання рішення суду по справі № 420/8996/22, а саме: станом на 01.07.2021 року сумою 27097,20 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 29097,20 грн., станом на 01.03.2022 року сумою 32890,81 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 27097,20 грн., станом на 01.03.2023 року сумою 30890,81 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 34390,81 грн. та станом на 01.10.2023 року сумою 30890,81 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 34390,81 грн.;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.10.2023 року без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату донарахованих сум.
Позов обґрунтований позивачем тим, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вiд 09.04.1992 №2262-ХII.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року по справі № 420/13644/23 26.09.2023 року відповідачем проведено перерахунок пенсії Позивача з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 року.
Однак, при проведенні даного перерахунку Відповідач протиправно обмежив максимальний розмір пенсії Позивача сумами, нарахованими на виконання рішення суду по справі № 420/8996/22, а саме: станом на 01.07.2021 року сумою 27097,20 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 29097,20 грн., що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.07.2021 року; станом на 01.03.2022 року сумою 32890,81 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 27097,20 грн., що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.03.2022 року; станом на 01.03.2023 року сумою 30890,81 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 34390,81 грн., що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.03.2023 року та станом на 01.10.2023 року сумою 30890,81 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 34390,81 грн., що підтверджується перерахунком пенсії станом на 01.10.2023 року.
Вважаючи, що дії пенсійного органу щодо обмеження призначеної позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8996/22 від 28.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразилися у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% на 70% грошового забезпечення при її перерахунку з 1 квітня 2019 року. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразилися в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при її перерахунку з 1 квітня 2019 року, та при її індексації з 1 червня 2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року та з 1 червня 2022 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру, та здійснити виплату донарахованих сум. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/13644/23 від 26.07.2023 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. до його пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В той же час, з протоколів перерахунку пенсії позивача вбачається наступне:
за період з 01 липня 2021 року, позивачу встановлена щомісячна доплата до 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713. Підсумок пенсії (з надбавками): 29097,20 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 27097, 20 грн.;
за період з 01 березня 2022 року, основний розмір пенсії 90%, з урахуванням індексації, доплат. Підсумок пенсії (з надбавками): 32890,81 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 27097, 20 грн.;
за період з 01 березня 2023 року, основний розмір пенсії 90%, з урахуванням індексації, доплат. Підсумок пенсії (з надбавками): 34390, 81 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 30890, 81 грн.;
за період з 01 жовтня 2023 року, основний розмір пенсії 90%, з урахуванням індексації, доплат. Підсумок пенсії (з надбавками): 34390, 81 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 30890,81 грн.
Позивач, не погоджуючись з обмеженням його пенсії максимальним розміром, звернувся до суду з даним позовом.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Приписами статті 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
24 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», п.2 якої встановлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у 2011 році, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.
При цьому, у п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосуванню не підлягає.
Відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 14.05.2019 по справі №591/2109/17, від 09.09.2019 по справі №463/925/17, від 09.11.2020 по справі №813/678/18, від 17.05.2021 у справі №343/870/17, від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 21.12.2021 у справі №120/3552/21-а.
При цьому суд зазначає, що ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, яка зокрема передбачає, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до п.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум, установлений для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня 2022 року - 1934 гривень, з 1 липня - 2027 гривні, з 1 грудня - 2093 гривень.
Згідно з ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 2093 гривні.
Отже, як вбачається з наданих позивачем Протоколів перерахунку пенсії за період з 01.07.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.10.2023 пенсія позивача не обмежувалась максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установлених на відповідний рік для осіб, які втратили працездатність.
В протоколі з 01 липня 2021 року відповідачем не враховано суму індексації при визначені суми до сплати, тобто обмежено максимальним розміром шляхом виключення індексації.
В протоколі з 01 березня 2022 року відповідачем не враховано суму індексації та індексацію базового ОСНП при визначені суми до сплати, тобто обмежено максимальним розміром шляхом виключення індексації.
В протоколі з 01 березня 2023 року відповідачем не враховано суму індексації та індексацію базового ОСНП при визначені суми до сплати, тобто обмежено максимальним розміром шляхом виключення індексації.
В протоколі з 01 жовтня 2023 року відповідачем не враховано суму індексації та індексацію базового ОСНП при визначені суми до сплати, тобто обмежено максимальним розміром шляхом виключення індексації.
Суд повторює, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 та у постанові КАС ВС від 29.06.2022 по справі № 640/19118/18.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУПФ України в Одеській області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 сумами, нарахованими на виконання рішення суду по справі № 420/8996/22, а саме: станом на 01.07.2021 року сумою 27097,20 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 29097,20 грн., станом на 01.03.2022 року сумою 32890,81 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 27097,20 грн., станом на 01.03.2023 року сумою 30890,81 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 34390,81 грн. та станом на 01.10.2023 року сумою 30890,81 грн. при нарахуванні пенсії в розмірі 34390,81 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року, з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.10.2023 року без обмеження її максимального розміру та здійснити виплату донарахованих сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка