Справа № 420/8618/24
23 квітня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Лебедєвої Г.В.,
за участю
секретаря судового засідання Злогодуха О.А.,
позивач: ОСОБА_1 ,
представника позивача Веліксар А.В.,
представника відповідача військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ,
представника відповідача військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 ,
розглянувши в підготовчому судовому засідання справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024р. № 5 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосуються ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024р. № 37/АГД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування дисциплінарного стягнення «пониження в посаді» до ОСОБА_1 ;
- скасувати Наказ Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 20.02.2024р. №38-РС про звільнення командира взводу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_1 з займаної посади і призначення на нижчу посаду у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення;
- зобов'язати військові частини НОМЕР_2 , НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення, недоотримане внаслідок незаконного накладання дисциплінарного стягнення.
Ухвалою від 25.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України, а саме зазначивши у позові відомості про адресу місця проживання позивача та поштовий індекс; належним чином завірені копії документів доданих до позову; заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
До суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 25.03.2024 року.
Також, до суду представником позивача надано заяву про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, яка мотивована тим, що згідно наказу військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024р. № 5 «Про результати службового розслідування», військовою частиною НОМЕР_2 подано клопотання до ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності майстер-старшину ОСОБА_4 владою старшого начальника. Згідно наказу військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024р. № 37/АГД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», притягнено ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «пониження в посаді». Тобто, до прийняття наказу військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024р. № 37/АГД, позивач не міг бути обізнаний про накладене дисциплінарне стягнення. Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 20.02.2024р. №38-РС звільнено командира взводу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_1 з займаної посади і призначено на нижчу посаду у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення. До військової частини НОМЕР_2 надійшло повідомлення військової частини НОМЕР_1 за вх. від 15.02.2024р. № 1958 про прийняття кадрових рішень, а саме про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади і призначення на нижчу посаду у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення, що було доведено до ОСОБА_1 . Водночас жодних документів надано не було, робити будь-які фото або копії заборонялось. Позивач здійснював всі можливі дії, щоб якомога швидше отримати матеріали службового розслідування та оспорювані накази, неодноразово усно звертався до свого командування. Водночас всі запити позивача були проігноровані. 21.02.2024р. позивач подав письмові рапорти до командування військової частини НОМЕР_2 про надання матеріалів службового розслідування, на які 05.03.2024р. були частково надані матеріали та наказ військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024р. № 5 «Про результати службового розслідування». На адвокатський запит представника позивача №15 від 22.02.2024р. про витребування всіх матеріалів службового розслідування з поясненнями, документами, тощо військовою частиною НОМЕР_2 надана необґрунтована відмова у наданні запитуваних документів (відповідь від 02.03.2024р. №883/574), на адвокатський запит №18 від 05.03.2024р. відповідь не надійшла, що свідчить про свідоме та навмисне затягування часу військовою частиною НОМЕР_2 . Наказ військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024р. № 37/АГД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивач отримав на адвокатський запит представника 12.03.2024р. Про номер та дату наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 20.02.2024р. №38-РС позивачу стало відомо лише після виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , згідно наказу військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.03.2024р. №65. Ознайомившись з наданими матеріалами, позивачу стало відомо про оскаржувані обставини притягнення до дисциплінарної відповідальності. Не зволікаючи, ОСОБА_1 через представника у короткий термін підготовлено адміністративний позов для звернення до суду.
Ухвалою від 03.04.2024 року Одеський окружний адміністративний суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрив провадження у справі № 420/8618/24 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 23.04.2024 року.
17.04.2024 року через систему «Електронний суд» до суду від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що відповідно до аркушу доведення наказу командира військової частини НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування» від 04.01.2024 року №5, позивачу зазначений наказ було доведено під особистий підпис 08 січня 2024 року та відповідно із актом службового розслідування позивач ознайомився 03 січня 2024 року, про що свідчить його особистий підпис на 154 аркуші акту службового розслідування. Відповідно до аркушу доведення наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024 року №37/АГД, позивачу зазначений наказ було доведено під особистий підпис 01.02.2024 року. Таким чином, саме з 01.02.2024 року позивачу стало відомо про порушення, на його думку прав. Однак з позовною заявою він звернувся до Одеського окружного адміністративного суду лише 18.03.2024 року, з огляду на зазначені обставини, які представником позивача, не були вказані у заяві на поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, тим самим створені штучні передумови для поновлення такого строку, адже адвокатський запит міг бути направлений і раніше і навіть пізніше і це не може вважатись поважною причиною, маючи беззаперечні докази дати ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом. Щодо посилання представника позивача на статтю 233 КЗпП України, якою встановлюється строк в 3 місяці щодо звернення до суду, у випадку порушення трудових прав, в тому числі і щодо виплати заробітної плати, до спірних правовідносин, то слід зазначити, що позовна вимога про зобов'язання військові частини НОМЕР_2 , НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення, недоотримане внаслідок незаконного накладання дисциплінарного стягнення, є похідною від основної вимоги про скасування відповідного наказу і не може бути заявлена без первинної вимоги, а тому термін в три місяці не підлягає до застосування.
18.04.2024 року через систему «Електронний суд» до суду від військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Мотивуючи клопотання відповідач вказує, що службове розслідування щодо ОСОБА_1 по факту викрадення продуктів харчування, що є власністю держави, з території військової частини НОМЕР_2 завершилось 03.01.2024 року та Акт службового розслідування від 03.01.2024 року вх. № 70 з матеріалами службового розслідування (додатками) було доведено командиром військової частини НОМЕР_2 капітаном 1 рангу ОСОБА_5 до ОСОБА_1 в присутності свідків: капітана юстиції ОСОБА_3 , капітана 2 рангу ОСОБА_6 , капітана 2 рангу ОСОБА_7 03.01.2024 року, про що свідчить його особистий підпис на останньому аркуші акту. Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024 року № 5 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування” було доведено командиром військової частини НОМЕР_2 капітаном 1 рангу ОСОБА_5 до ОСОБА_1 в присутності свідків капітана 2 рангу ОСОБА_8 , капітана 2 рангу ОСОБА_6 та чергової зміни бойового поста 08.01.2024 року про що свідчить його особистий підпис на аркуші доведення. Таким чином, уже 08.01.2024 року позивач - ОСОБА_1 дізнався про те, що підтверджено факт грубого порушення ним військової дисципліни, за що його буде притягнено до дисциплінарної відповідальності владою старшого командира. А також, відповідно до ордеру про надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 10.01.2024 року № 1305885 між останнім та адвокатом Бабенко К.О. було укладено договір про надання правничої допомоги від 28.12.2023 року, згідно якого вказаний адвокат витребував інформацію про службове розслідування, яке оскаржується в даній справі. З чого вбачається, що фактично сам позивач - ОСОБА_1 дізнався про начебто порушення своїх прав, свобод та інтересів 08.01.2024 року та мав реальну можливість оскаржити наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024р. № 5 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосуються ОСОБА_1 . Таким чином, 08.02.2024 року був останній день звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024 року № 5 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосуються ОСОБА_1 .
Крім того, військова частина НОМЕР_2 зазначає, що 30.01.2024 року на адресу військової частини НОМЕР_2 надійшов наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024 року № 37/АГД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності, за систематичне невиконання службових обов'язків, за результатами розслідування, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024 року № 5 «Про результати службового розслідування», шляхом накладення дисциплінарного стягнення «пониження в посаді». Вказаний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024 року № 37/АГД було доведено начальником відділення особового складу та стройового штабу в/ч НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_9 до ОСОБА_1 01.02.2024 року про що свідчить його особистий підпис на аркуші доведення. Враховуючи вище викладене, 01.03.2024 року був останній день звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024 № 37/АГД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування дисциплінарного стягнення «пониження в посаді» до ОСОБА_1 .
Також, військова частина НОМЕР_2 зазначає, що позивач умисно, з метою введення суду в оману, не зазначив в заяві та не надав відповідних доказів, коли саме йому - ОСОБА_1 стало відомо про оскаржувані накази та “порушення” його прав. Лише 18.03.2024 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , хоча мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою оскарження вказаних наказів. Таким чином, з моменту коли позивач дізнався про начебто порушення своїх прав, минуло більше місяця, а тому військова частина НОМЕР_2 , що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду, що призвело до порушення норм процесуального права, передбаченого ст. 122 КАС України.
В підготовче судове засідання, призначене на 23.04.2024 року, з'явилися позивач та його представник, представники відповідачів.
В підготовчому судовому засіданні представники відповідачів наполягали на задоволенні клопотань про залишення позовної зави без розгляду. Позивач та його представник заперечували проти задоволення вказаних клопотань відповідачів.
З огляду на вищевикладене з урахуванням нових обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху, виходячи з наступного.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місячного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд звертає увагу на те, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи зазначене позивачем у позові, суд вважає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з проходженням позивачем публічної служби.
При цьому, приписами ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк.
Позивач просить, зокрема, визнати протиправними та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024 року № 5 «Про результати службового розслідування» в частині, що стосуються ОСОБА_1 та Наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024 року № 37/АГД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування дисциплінарного стягнення «пониження в посаді» до ОСОБА_1 .
З наданих відповідачами аркушів доведення спірних наказів та акту розслідування вбачається, що ОСОБА_1 з Актом службового розслідування від 03.01.2024 року було ознайомлено 03.01.2024 року, з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024 року № 5 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування” ознайомлено 08.01.2024 року, з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024 року № 37/АГД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» з ознайомлено 01.02.2024 року, про що свідчить його особистий підпис.
Однак до суду позивач звернувся лише 18.03.2024 року, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.
Позивач та його представник позивача при подачі заяви про поновлення строку звернення до суду, про зазначені обставини суду не повідомили.
За таких обставин, суд зазначає, що посилання представника позивача на те, що лише 05.03.2024 року військовою частиною НОМЕР_2 були частково надані матеріали та наказ військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2024 року № 5 «Про результати службового розслідування» за рапортом позивача від 21.02.2024 року та 12.03.2024 року отримано наказ військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024року № 37/АГД «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за адвокатським запитом, не змінюють момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Жодних доказів того, що позивач до 21.02.2024 року (дата звернення з рапортами) звертався до відповідачів з метою отримання оскаржуваних наказів та матеріалів службового розслідування, матеріали справи не містять.
Крім того, суд зазначає, що відсутність копій оскаржуваних наказів у позивача не може вважатись непереборною обставиною, що унеможливила звернення до адміністративного суду у встановлений строк, адже початком спливу такого строку є саме день коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав, а позивачу зазначене стало відомо після ознайомлення зі змістом оскаржуваних наказів, про що свідчить його підпис на аркушах доведення. Жодних заперечень або зауважень про те, що позивачу не було доведено зміст оскаржуваних наказів, аркуші доведення не містять.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Таким чином, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- заяву про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
Роз'яснити позивачу, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Пунктом 7 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст.160,161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва