23 квітня 2024 р. № 400/2426/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 28.12.2023 року № 6606/03.04-пр; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 6606/03.04-пр від 28.12.2023.
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років) починаючи з дня звернення за її призначенням - 14.11.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій, однак йому було відмовлено у призначенні пенсії з мотивів відсутності необхідного страхового стажу. Вказує, що відповідач протиправно не зарахував йому до страхового стажу військову службу під час мобілізації з розрахунку один місяць за три. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 по справі № 400/7417/23 відповідача зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчислення трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 24.05.86 р. до 01.01.91 р. з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців та участь у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.17 р. до 18.01.18 р., з 23.07.18 р. до 16.08.18 р., з 03.09.18 р. до 01.01.19 р., з 18.01.19 р. до 16.03.19 р., з 09.10.19 р. до 11.01.20 р., з 27.01.20 р. до 15.06.20 р., з 05.04.21 р. до 16.08.21 р., з 27.08.21 р. до 15.12.21 р. до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі та розглянути повторно заяву. На виконання рішення суду відповідач зарахував зазнаечні періоди, але тільки до спеціального та пільгового стажу. Однак, на думку позивача зазначені періоди мали бути зараховані і до страхового стажу. Позивач стверджує, що його страховий стаж становить понад 25 років, а саме за ого розрахунком 28 років чотири місяці 7 днів.
Ухвалою від 22.03.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог та зазначив, що згідно поданих документів загальний (страховий) стаж позивача становить 24 роки 08 місяців 07 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за нормами Закону №1058. Зазначає, що оскільки згідно з рішенням суду від 17.11.2023 року його зобов'язано зарахувати зазначені періоди в потрійному розмірі лише до спеціального та пільгового стажу.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріалами справи, суд встановив наступне.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , яке міститься в матеріалах справи.
14.11.22 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності вищезазначена заява позивача була розглянута відповідачем Головним управлінням ПФУ в Харківські області та прийнято рішення №143650006793 від 22.11.22 р., яким позивачу відмовлено у призначенні через відсутність необхідного стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно рішення та розрахунку, стаж позивача складає 22 роки 4 місяці 18 днів при необхідному для призначення - 29 років.
Позивач оскаржив зазнаечне рішення Пенсіного фонду до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністартивного суду від 17.11.2023 у справі № 400/7417/23 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 143650006793 від 22.11.22 р; визнано протиправними дії щодо незарахування ОСОБА_1 в пільговому обчисленні трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 24.05.86 р. до 01.01.91 р. з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців та невключення часу участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.17 р. до 18.01.18 р., з 23.07.18 р. до 16.08.18 р., з 03.09.18 р. до 01.01.19 р., з 18.01.19 р. до 16.03.19 р., з 09.10.19 р. до 11.01.20 р., з 27.01.20 р. до 15.06.20 р., з 05.04.21 р. до 16.08.21 р., з 27.08.21 р. до 15.12.21 р. до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 в пільговому обчислення трудовий стаж роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за період з 24.05.86 р. до 01.01.91 р. з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців та участь у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.17 р. до 18.01.18 р., з 23.07.18 р. до 16.08.18 р., з 03.09.18 р. до 01.01.19 р., з 18.01.19 р. до 16.03.19 р., з 09.10.19 р. до 11.01.20 р., з 27.01.20 р. до 15.06.20 р., з 05.04.21 р. до 16.08.21 р., з 27.08.21 р. до 15.12.21 р. до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.22 р. з урахуванням висновків суду у рішенні у даній справі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі № 400/7417/23 розглянуло повторно заяву ОСОБА_1 від 14.11.2022 та надані документи. За результатами розгляду прийнято рішення № 6606/0304-пр від 28.12.2023, яким до страхового стажу зараховано в пільговому обчисленні період роботи в районі Крайньої Півночі та по місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 24.05.1986 року по 01.01.1991 року з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік і шість місяців; періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.2017 року до 18.01.2018 року, з 23.07.2018 року до 16.08.2018 року, з 03.09.2018 року до 01.01.2019 року, з 18.01.2019 року до 16.03.2019 року, з 09.10.2019 року до 11.01.2020 року, з 27.01.2020 року до 15.06.2020 року, з 05.04.2021 року до 16.08.2021 року, з 27.08.2021 року до 15.12.2021 року не зараховані до страхового стажу в потрійному розмірі, оскільки згідно з рішенням від 17.11.2023 року зобов'язано зарахувати зазначені періоди в потрійному розмірі лише до спеціального та пільгового стажу. У призначені дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.
Змістом спірних правовідносин є відмова відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.2017 року до 18.01.2018 року, з 23.07.2018 року до 16.08.2018 року, з 03.09.2018 року до 01.01.2019 року, з 18.01.2019 року до 16.03.2019 року, з 09.10.2019 року до 11.01.2020 року, з 27.01.2020 року до 15.06.2020 року, з 05.04.2021 року до 16.08.2021 року, з 27.08.2021 року до 15.12.2021 року в потрійному розмірі та відмова у призначенні йому пенсії за віком як учаснику бойових дій починаючи через те, що страховий стаж позивача складає 24 роки 08 місяців 07 днів.
Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2262-XII).
Згідно із ст.10 Закону №2262-XII призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.1 ст.48 Закону №2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.
Як вбачається із п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2011-ХІІ), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №393).
Відповідно до абзацу шостого підп. «а» п.3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
При цьому, у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 04.03.2020 року у справі №415/2135/17 Верховний Суд дійшов наступних правових висновків: «В ході розгляду справи встановлено, що позивач у спірний період був призваний на військову службу в зв'язку з чим підлягав у цей період загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Отже, виходячи з наведеного, час проходження військової служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до його страхового стажу».
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував позивачу періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.2017 року до 18.01.2018 року, з 23.07.2018 року до 16.08.2018 року, з 03.09.2018 року до 01.01.2019 року, з 18.01.2019 року до 16.03.2019 року, з 09.10.2019 року до 11.01.2020 року, з 27.01.2020 року до 15.06.2020 року, з 05.04.2021 року до 16.08.2021 року, з 27.08.2021 року до 15.12.2021 року в потрійному розмірі до страхового стажу. Відтак, рішення № 6606/03.04-пр від 28.12.2023 є протиправним та підлягає скасуванню, а зазначений період зарахуванню в потрійному розмірі до страхового стажу.
При цьому, суд не може взяти до уваги розрахунок страхового стажу позивача, оскільки розрахунок стажу має бути проведено відповідачем на виконання рішення суду.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Тобто, враховуючи вищевказані норми чинного законодавства, належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.11.2022 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду у рішенні в цій справі.
Позов належить задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 6606/03.04-пр від 28.12.2023.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди участі у бойових діях (антитерористичній операції) з 18.12.2017 року до 18.01.2018 року, з 23.07.2018 року до 16.08.2018 року, з 03.09.2018 року до 01.01.2019 року, з 18.01.2019 року до 16.03.2019 року, з 09.10.2019 року до 11.01.2020 року, з 27.01.2020 року до 15.06.2020 року, з 05.04.2021 року до 16.08.2021 року, з 27.08.2021 року до 15.12.2021 року в потрійному розмірі до страхового стажу.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 14.11.22 р. про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років) починаючи з дня звернення за її призначенням - 14.11.2022, з урахуванням висновків суду у рішенні у даній справі.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов