23 квітня 2024 р. № 400/637/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Перемоги, 14,Київ,03135, вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв,54056
провизнання протиправною та скасування постанови від 07.11.2023 року № ПШ 018670,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову від 07.11.2023 року №ПШ018670 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова була прийнята за результатами проведеної перевірки на підставі акту №016924 про перевищення транспортним засобом, який використовувався позивачем, нормативних вагових параметрів згідно інформації, що містилася в ТТН №357 від 06.09.2023р., проте довідка по результати здійснення габаратино-вагового контролю не складалася, що свідчить про відсутність порушень нормативно-вагових параметрів при перевезенні вантажу.
Ухвалою суду від 31.01.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд даної справи було призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.04.2023р відповідачем подано відзив на позов, у якому відповідач просив у задоволенні даного позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області 07.09.2023 року на підставі направлення на рейдову перевірку №36/в від 31.08.2023 та тижневого графіку проводилась рейдова перевірка на автодорозі С 160514, в результаті якої був зупинений транспортний засіб марки МАН, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Крон, державний номер НОМЕР_2 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується ОСОБА_1 , що позивачем не заперечується. При перевірці товарно-транспортної накладної №357 від 06.09.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено, що загальна вага транспортного засобу склала 40,7тонн при допустимій нормі 24 000 кг., складає 69,5% перевищення параметрів від нормативу. Внаслідок чого, посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт №016924 від 07.09.2023, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0071906 від 07.09.2023.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідив докази, суд, -
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області 07.09.2023 року на підставі направлення на рейдову перевірку №36/в від 31.08.2023 та тижневого графіку проводилась рейдова перевірка на автодорозі С 160514, в результаті якої був зупинений транспортний засіб марки МАН, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Крон, державний номер НОМЕР_2 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується ОСОБА_1 . При перевірці товарно-транспортної накладної №357 від 06.09.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено, що вага автомобіля з вантажем становить 40 тон 700 кг. (40,7 т.), при допустимій нормі 24 000 кг., що складає 69,5% перевищення параметрів від нормативу, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР.
На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.09.2023 № 016924 відповідачем винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 018670 від 07.11.2023, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000 грн.
Позивач вважає зазначену постанову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, також визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року /надалі - Правила дорожнього руху №1306/, передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: б) фактичної маси, а саме: комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - максимальне значення для автомобільних доріг державного значення 40 тонн; для автомобільних доріг місцевого значення 24 тонни.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 3, ст. 75).
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами "б" та "в" цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування врегульовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 /надалі - Порядок № 879/.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
За визначеннями, наведеними у пункті 2 Порядку № 879,
-документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;
-точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання);
-вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення / пункт 18 Порядку № 879/.
У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт (пункт 2.4-2 Правил дорожного руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306).
З наведеного правового регулювання слідує, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки та під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів. Одним із видів габаритно-вагового контролю є документальний, який передбачає визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. У разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю, що вагові або габаритні параметри транспортного засобу перевищують нормативні, складається акт.
Частиною першою статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з частиною четвертою цієї статті у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до абзацу 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
При цьому за визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Отже, статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільного перевізника за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Як вже було встановлено судом, 07.09.2023 року транспортним засобом марки МАН, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом Крон, державний номер НОМЕР_2 здійснювалося перевезення вантажу автомобільною дорогою місцевого значення з перевищенням вагових обмежень: загальна маса 40,7 т при допустимій 24 т.
Факт перевищення транспортним засобом автомобільного перевізника нормативних вагових параметрів зафіксовано в Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №016924 від 07.09.2023 року.
Таким чином, позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 69,5%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем не складалася довідка про результати здійснення габаратино-вагового контролю, суд зазначає наступне.
07.09.2023 року під час проведення рейдової перевірки належного позивачу транспортного засобу проводився саме документальний контроль, який згідно приписів Порядку № 879 не передбачає зважування транспортного засобу за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання, а визначає масу автомобіля шляхом додавання власної маси автомобіля та маси вантажу на підставі документів, які супроводжують транспортний засіб та в яких міститься інформація про власну масу транспортного засобу та масу вантажу. Зважування транспортного засобу на пересувних або стаціонарних пунктах габаритно-вагового контролю передбачено Порядком №879 лише при точному габаритно-ваговому контролі. І лише при точному габаритно-вагового контролю формується чек зважування та водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю, в якій заповнюються відповідні графи, в тому числі щодо особи, яка брала участь у проведенні заходу контролю (оператора вагового комплексу), та навантаження на осі.
Оскільки зважування транспортного засобу під час проведення рейдової перевірки 07.09.2023 року не проводилося, суд доходить висновку, що складання довідки не є обов'язковим, а тому відхиляє відповідний довід позивача.
Інші доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду.
Відтак, доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова є такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.
Виходячи із законодавчих приписів та встановлених обставин справи в їх сукупності суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови від 07.11.2023 року №ПШ018670 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000,00 грн. відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар