25 квітня 2024 рокусправа № 380/3092/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі - ГУ ПФУ у місті Києві, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач-2) з такими вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 24.01.2024 року № 134550005577 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 “Про державну службу”, п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 “Про державну службу” на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 104-Ф від 23.01.2024 року та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 108-Ф від 23.01.2024 року, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 24.01.2024 року.
На обґрунтування позовних вимог повідомив такі обставини: є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. 24.01.2024 звернувся із заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону України «Про державну службу» №889-VIII. ГУ ПФУ у місті Києві прийняло рішення, яким відмовило ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», з огляду на те, що вона займала посади в органах місцевого самоврядування, що не відносяться до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України. Позивачка не погоджується з цим рішенням, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вказує, що підпадає під умови, визначені пунктами 10,12 Прикінцевих та перехідних положеннями Закону №889-VIII. Зазначає, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідач, ГУ ПФУ у місті Києві позов не визнає, подав відзив на позовну заяву (а.с. 65-66) та просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. В своїх запереченнях відповідач повідомив, що позивачці призначена пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. 24.01.2024 позивачка звернулася до органу ПФ із заявою про перерахунок пенсії/переведення на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ у місті Києві 24.01.2024 прийняло рішення № 134550005577 про відмову в переході на інший вид пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 з 20.01.2004 займала посади в органах місцевого самоврядування та їй було присвоєно ранг посадової особи місцевого самоврядування. Відповідач пояснив, що до набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (04.07.2001) посада працівників органів місцевого самоврядування були віднесені до відповідних категорій посад державної служби відповідно до постанови КМ України № 239 від 18.04.1994. Після 04.07.2001 згідно статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посади в органах місцевого самоврядування віднесені до відповідних категорій посад органів місцевого самоврядування.
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає, подав відзив на позовну заяву (а.с. 41-44) та просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач зазначив, що в період роботи в органах місцевого самоврядування позивачка обіймала посади, за якими після 04.07.2001 присвоювались ранги посадової особи місцевого самоврядування, а не ранги державного службовця, такі посади з 04.07.2001 не відносяться до категорій посад державних службовців, а відтак періоди роботи в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723. Законом №889 визначено, що при прийнятті на державну службу державному службовцю присвоюється ранг в межах відповідної категорії.
Суд дослідив заяви по суті справи, долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи:
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV. За час проходження публічної служби ОСОБА_1 : - 20.01.2004 прийняла присягу посадової особи органу місцевого самоврядування з присвоєнням 13 рангу посадової особи; - 20.01.2006 присвоєно 12 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 22.12.2006 присвоєно 11 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування; - 16.12.2022 прийняла присягу державного службовця з присвоєнням 6 рангу державної служби (підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с.16-27).
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області видало ОСОБА_1 довідки від 23.01.2024 № 104-ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією та від 23.01.2024 № 108-ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) (а.с. 18-19).
ОСОБА_1 звернулася до органу ПФУ у Львівській області із заявою від 24.01.2024 про перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 31-32).
ГУ ПФУ у місті Києві відмовило у задоволенні її заяви від 24.01.2024 з мотивів того, що відповідно до доданої до заяви трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 займала посади в органах місцевого самоврядування з 20.01.2004 року та було присвоєно ранг посадової особи місцевого самоврядування, що не дає підстави для призначення пенсії відповідно до Закону № 889 (а.с. 34).
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Закон №889 набрав чинності 01.05.2016, одночасно втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, що передбачав особливості пенсійного забезпечення державних службовців.
Разом з тим, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 передбачено переживаючу дію статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, тобто законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи є право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889-VIII) певного стажу держслужби (10 років для осіб, що станом на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
У період проходження позивачем публічної служби на посадах в органах місцевого самоврядування з 07.04.1998 до 01.05.2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ від 03.05.1994 №283 (далі - Постанова №283). Постанова №283 втратила чинність з 01.05.2016 у зв'язку із набранням чинності Постановою КМУ №229 від 25.03.2016, якою визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби на підставі Закону №889-VIII.
Пункт 2 Порядку №283 визначав, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затв. Постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229, чинний з 01.05.2016) до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Призначення пенсій державним службовцям урегульовано Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016 (далі - Порядок №622). Відповідно до норм цього Порядку пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про такі спірні правовідносини:
ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV, з 04.06.2019 є особою з інвалідністю ІІ групи (безтерміново).
24.01.2024 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про переведення її на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу».
ГУ ПФУ у місті Києві відмовило (рішення від 24.01.2024 № 134550005577) заявниці в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з тих мотивів, що ОСОБА_1 займала посади в органах місцевого самоврядування з 20.01.2004 року та було присвоєно ранг посадової особи місцевого самоврядування, що не дає підстави для призначення пенсії відповідно до Закону № 889. Отже, в цій справі слід перевірити обґрунтованість висновку відповідача щодо відсутності у позивача необхідного стажу державної служби, тобто наявності/відсутності підстав для зарахування часу перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» до стажу державної служби.
Оцінюючи аргументи відповідача на обґрунтування законності його рішення суд керується такими мотивами:
Закон №889-VIII, котрий набрав чинності 01.05.2016, визначає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначають, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби, - 10 років для осіб, що на цю дату обіймали посади державної служби або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи проходили станом на 01.05.2016 на держслужбі, - така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, котрий в іншій частині втратив чинність.
Вирішуючи питання щодо стажу державної служби позивача станом на 01.05.2016 суд враховує таке:
- пункт 4 частини другої статті 46 Закону №889-VIII визначає, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;
- як Порядок №283, так і Порядок №229 визначають, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
- відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 1994 р. № 239 «Порядку віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців» посади працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів відносяться до сьомої категорії посад державних службовців згідно Закону № 3726 - посади радників, консультантів, спеціалістів секретаріатів районних, районних у містах Києві та Севастополі Рад народних депутатів; спеціалістів апаратів виконкомів районних у містах, міських Рад міст районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів та інші прирівняні до них посади.
Відповідно до статті 14 Закону №2493-III до шостої категорії посад віднесено посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад.
Суд на підставі записів трудової книжки встановив, що ОСОБА_1 з 20.01.2004 до 22.01.2024 (20 років 00 місяців 02 дні) працювала на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону №2493-III. Отже, цей стаж має включатися до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
При вирішенні цього спору на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду щодо релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин, викладені в постанові від 09.05.2023 у справі № 560/928/20 за наслідками розгляду судової справи з аналогічними фактичними обставинами справи:
«23. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до записів в трудовій книжці позивач працювала з 04.09.2015 по 28.02.2017 на посаді головного спеціаліста відділу економіки комунальних підприємства та тарифної політики Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільського, з 28.02.2017 по 27.12.2019 на посаді начальника фінансово-господарського відділу - головного бухгалтера Колибаївської сільської ради, але вказані періоди відповідачем не зараховано до стажу, що дає право на пенсію державного службовця.
24. Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".
25. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
26. Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
27. Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що посади на яких позивач перебувала в органах місцевого самоврядування відносяться до зазначеної категорії.
28. Подібного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 13.05.2021 у справі № 623/198/17 та від 29.09.2022 у справі № 234/6967/17.
29. Отже, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суди дійшли вірного висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII».
При вирішенні цього спору суд враховує наведені вище висновки касаційного суду щодо обрання релевантних норм права та їх застосування до спірних правовідносин. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, її стаж державної служби становить більше 20 років (20 років 00 місяців 02 дні), станом на 01.05.2016 становив 12 років 03 місяці 11 днів (є більшим за 10 років), а заявниця працювала на посаді, стаж роботи на якій зараховується до стажу державної служби.
Отже, відповідно до пп. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII ОСОБА_1 має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Враховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у місті Києві протиправно відмовило ОСОБА_1 у переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 24.01.2024.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З метою ефективного захисту порушених прав позивачки ГУ ПФУ у Львівській області (за місцем проживання заявниці) слід зобов'язати перевести ОСОБА_1 з пенсії відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ з 24.01.2024 (з дати подання заяви про переведення на інший вид пенсії), врахувавши при обчисленні розміру пенсії додані до заяви відомості про заробітну плату на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 104-ф від 23.01.2024 та № 108-ф від 23.01.2024, як це передбачають норми пп. 4, 5 Порядку № 622.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивачки та з метою виконання цього рішення суду цей обов'язок слід покласти на територіальний орган ПФУ за місцем проживання заявниці, тобто ГУ ПФУ у Львівській області. Для цього ГУ ПФУ у Львівській області повинно зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи позивачки на посадах в органах місцевого самоврядування з 20.01.2004 по 22.01.2024. З огляду на викладені мотиви суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до норм статті 132 КАС України, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.
Керуючись ст.ст.9,19-20,22,25-26,90,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовільнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві № 134550005577 від 24.01.2024 про відмову ОСОБА_1 про перехід на пенсію за Законом України «Про державну службу» відповідно до заяви від 24.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 24.01.2024 пенсію на підставі пп. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, врахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 104-ф від 23.01.2024 та № 108-ф від 23.01.2024.
З метою виконання цього рішення суд Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язане зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 20.01.2004 по 22.01.2024.
Судові витрати не розподіляти.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович