25 квітня 2024 року справа №320/27797/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01.05.2016 пенсії по втраті годувальника без обмежень її максимального розміру згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2022 №BC3/9260 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка-військовослужбовця ОСОБА_2 , із розрахунку 70% його грошового забезпечення, виготовленої згідно постанови КМУ “Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу” від 20.04.2016 року №304;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.05.2016 пенсію по втраті годувальника, без обмежень її максимального розміру, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2022 №BC3/9260 про розмір грошового забезпечення померлого чоловіка-військовослужбовця ОСОБА_2 , із розрахунку 70% його грошового забезпечення, виготовленої згідно постанови КМУ “Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу” від 20.04.2016 року №304, з усіма видами підвищень, надбавок та проведених виплат.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано від відповідача докази по справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідач при перерахунку її пенсії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №320/2922/23 протиправно обмежив розмір її пенсії максимальним розміром, а саме: десятьма прожитковими мінімумами, оскільки такі обмеження, на переконання позивача, до її пенсії не застосовуються.
Відповідач проти позову заперечував та направив до суду відзив на позовну заяву, зміст якого не стосується спірних правовідносин. Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач спростовує право позивача на перерахунок пенсії, однак не наводить жодних пояснень щодо предмета позову - обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є громадянкою України відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 між позивачкою та ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ) укладено шлюб 27 травня 1967 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років з 01 січня 2004 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, після звільнення з посади начальника Тилу Збройних Сил України.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 04 вересня 2006 року у справі №2-3508/06 визнано за ОСОБА_2 право на проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців; зобов'язано КМВК провести з 01 вересня 2005 року перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років, виходячи з рівня грошового забезпечення, яке встановлено для посади заступника Міністра оборони України, з урахуванням постанови КМУ від 30 червня 2005 року №510.
Відповідно до рішення від 26 квітня 2013 року №468 про встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною ОСОБА_1 з 26 квітня 2013 року встановлено пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 70% від надбавки, яка була б встановлена годувальнику - 38% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність відповідно до пункту 1 статті 38 Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”.
Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує з 01 травня 2013 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Відповідно до перерахунку пенсії по втраті годувальника з 01 серпня 2013 року пенсія позивачки розрахована із сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, робота з таємними виробами, носіями, документами 20%, експертна надбавка для керівного складу 20%, ОУС офіцерам МО (ПО+ВЗ-80) 80%, ОУС офіцерам МО (ПО+ВЗ-10) 10%; основний розмір пенсії 40% грошового забезпечення.
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2018 року №ФА151784, видана ОСОБА_2 про те, що відповідно до постанови КМУ №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою за нормами, чинними на 01 березня 2018 року за посадою “Начальник тилу ЗСУ” становить 17340,00 грн.
Відповідно до розрахунку пенсії в разі втрати годувальника від 17 квітня 2018 року пенсію позивачці розраховано із сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, експертна надбавка для керівного складу 20%, ОУС офіцерам МО (ПО+ВЗ-10) 10%, ОУС офіцерам МО (ПО+ВЗ-80) 80%, робота з таємними виробами, носіями, документами 20%; основний розмір пенсії 30% грошового забезпечення.
Відповідно до розрахунку пенсії в разі втрати годувальника від 23 квітня 2018 року пенсію позивачці розраховано із сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%; основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення, із поетапною виплатою підвищення.
Заявою від 04 вересня 2018 року позивачка звернулася до КМВК про видачу довідки, підготовленої на підставі постанови КМУ №304 від 20 квітня 2016 року про розмір грошового забезпечення за посадою заступника Міністра оборони по тилу - начальника Тилу ЗСУ станом на 01 травня 2016 року, з військовим званням “генерал-полковник”, вислугою років - 40, надбавкою за інтенсивність праці - 85%, надбавкою за роботу з таємними виробами, носіями, документами - 20%, надбавкою за виконання функцій держексперта - 20%.
Листом КМВК від 23 травня 2018 року №ВСЗ/1101 за наслідками розгляду заяви повідомлено, що чоловік позивачки ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у запас з посади “Начальник Тилу ЗСУ, який перебуває у розпорядженні Міністра оборони України” (витяг з наказу МОУ від 16 грудня 2003 року №695). Пенсія призначена з розміру грошового забезпечення на день звільнення з 31 грудня 2003 року з посади начальника Тилу ЗСУ і виплачувалась по день смерті. Відповідно до статті 45 Закону України “про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців пенсії у разі втрати годувальника обчислюються з того грошового забезпечення, з якого було обчислено пенсію годувальникові. Іншого законодавством не передбачено.
Заявою від 16 травня 2018 року позивачка звернулася до КМВК та ГУ ПФУ в м. Києві з проханням до ГУ ПФУ в м. Києві подати до КМВК список на ОСОБА_2 для видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії згідно постанови КМУ №304; до КМВК направити в ГУ ПФУ в м. Києві довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно посади заступника міністра відповідно до постанови КМУ №304; ГУ ПФУ в м. Києві - після одержання від КМВК довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за посадою заступника Міністра оборони України перерахувати та виплатити позивачці з 01 травня 2016 року пенсію без обмежень її максимального розміру із розрахунку 70% грошового забезпечення померлого чоловіка-військовослужбовця відповідно до постанови КМУ №304 з усіма видами підвищень, надбавок та проведених виплат.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 15 червня 2018 року №28478/02/К-1080 за наслідками розгляду звернення позивачки повідомлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, за померлого чоловіка ОСОБА_2 . Чоловік позивачки був звільнений з військової служби з посади начальника Тилу ЗСУ. Оскільки посада, з якої було звільнено ОСОБА_2 зі служби у постанові КМУ від 27 липня 2016 року №493 не вбачається, відсутні підстави для проведення позивачці перерахунку пенсії відповідно до вказаної постанови. Зазначено, що постановою КМУ №103 передбачено перерахунок пенсії, призначеної згідно із Законом з 01 березня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надабвки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ №704, ГУ ПФУ в м. Києві проведено перерахунок пенсії на підставі наданої КМВК довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року. Виплата перерахованих пенсій проводиться з 01 січня 2018 року поетапно до 2020 року. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивачки становить з 01 січня 2018 року 11680,66 грн.
Листом КМВК від 12 вересня 2018 року №ВСЗ/2152 на звернення позивачки повідомлено, що перевіркою особово-пенсійної справи встановлено, що чоловік позивачки, генерал-майор ОСОБА_2 звільнений 31 грудня 2003 року з посади начальника Тилу ЗСУ; з 01 вересня 2005 року пенсія обчислювалась, виходячи з рівня грошового забезпечення, яке встановлено для посади заступника Міністра оборони України, з урахуванням постанови КМУ від 30 червня 2005 року №510 (відповідно рішення суду). Пенсія по втраті годувальника була призначена з грошового забезпечення чоловіка позивачки, з якого він отримував пенсію по 20 квітня 2013 року. Для перерахунку пенсії відповідно до вимог постанови КМУ №103 та відповідно до списку ГУ ПФУ в м. Києві, КМВК визначив розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 по останній займаній посаді на день звільнення - начальника Тилу ЗСУ. Списку щодо надання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 згідно з постановою КМУ №304 з вищезгаданої установи не надходило, тому підстав для складання зазначеної довідки у КМВК немає.
Листами Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 17 липня 2018 року №0290/К-1016/ПВТ/305 та від 05 липня 2018 року №0290/К-952/248 за наслідками розгляду звернення позивачки повідомлено, що відповідно до Указу Президента України від 06 серпня 2003 року №822/2003 останньою штатною посадою ОСОБА_2 була посада начальника Тилу ЗСУ. На виконання зазначених норм пенсія позивачки обчислюється з грошового забезпечення за штатною посадою начальника Тилу ЗСУ, яку перед звільненням займав чоловік позивачки. Обчислення пенсії за посадою заступника Міністра оборони України по тилу - начальника тилу ЗСУ, які ОСОБА_2 займав впродовж 2000-2002 років не узгоджується з чинним законодавством. Вирішення порушеного позивачкою питання можливе у разі прийняття судом рішення щодо обчислення її пенсії з урахуванням грошового забезпечення за посадою заступника Міністра оборони України по тилу - начальника тилу ЗСУ.
Листом Мінсоцполітики від 20 липня 2018 року №8491/0/52-18/543 за наслідками розгляду звернення щодо перерахунку пенсії в разі втрати годувальника повідомлено про здійснення перерахунку пенсії позивачки відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з 1 січня 2018 року за нормами постанови №103.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2019 року у справі №640/525/19 зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304 “Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу” подати до ІНФОРМАЦІЯ_2 список на ОСОБА_2 за посадою заступника Міністра оборони України станом на 01 травня 2016 року, для підготовки довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 для перерахунку пенсії по втраті годувальника його дружині - ОСОБА_1 .
На виконання зазначеного рішення відповідачем направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 список на ОСОБА_2 за посадою заступника Міністра оборони України станом на 01 травня 2016 року для підготовки довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 для перерахунку пенсії в разі втрати годувальника його дружині - ОСОБА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2022 року у справі №640/15583/20 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за посадою заступника Міністра оборони України станом на 01 травня 2016 року, виготовленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про умови оплати праці посадових осіб та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дії Закону України “Про державну службу” від 20 квітня 2016 року № 304, для перерахунку пенсії по втраті годувальника його дружині ОСОБА_1 та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про грошове забезпечення ОСОБА_2 за посадою заступника Міністра оборони України станом на 01 травня 2016 року, виготовлену згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України “Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу” від 20 квітня 2016 року № 304 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії по втраті годувальника для його дружини ОСОБА_1 .
На виконання вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 видано позивачці довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260 про те, що розмір грошового забезпечення її чоловіка ОСОБА_2 станом на 01 травня 2016 року за посадою заступника Міністра оборони України становить 38725,00 грн; довідку виготовлено згідно вимог постанови №304.
Заявою від 22 листопада 2022 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві про здійснення перерахунку та виплати їй пенсії по втраті годувальника із розрахунку 70% грошового забезпечення без обмежень її максимального розміру згідно довідки від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260 з усіма видами підвищень, надбавок та проведених виплат.
Листом ГУ ПФІУ в м. Києві від 22 грудня 2022 року №28326-27020/К-02/8-2600/22 на заяву позивачки повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку її пенсії згідно оформленої ІНФОРМАЦІЯ_4 довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260, оскільки на виконання постанови КМУ №103 відповідно до довідок про розмір грошового забезпечення, наданих уповноваженими органами силових міністерств та відомств згідно з Порядком №45 органами ПФУ проведено перерахунок пенсій, призначених за Законом №2262-ХІІ. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 та від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18 визнано протиправними та нечинними, зокрема пункти 1, 2, 3 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45; постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, у тому числі і на підставі повторно виданих уповноваженими органами силових міністерств та відомств довідок з оновленим розміром грошового забезпечення після дати набрання вказаними рішеннями законної сили не приймалося.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №320/2922/23:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії з 01 червня 2016 року ОСОБА_1 згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 01 травня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304 “Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну службу”;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2016 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на 01 травня 2016 року, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення зазначених у ній та з урахуванням виплачених сум.
На виконання цього рішення суду ГУ ПФУ здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 червня 2016 року на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 довідки про розмір грошового забезпечення від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260, однак при цьому ГУ ПФУ при здійсненні перерахунку пенсію позивача було обмежено максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи свої права щодо обмеження пенсії максимальним розміром порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону №2262 цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України” зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин” щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
З огляду на вищевказане, суд у цій справі дійшов висновку, що обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262, є протиправним.
Саме такий висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у численних постановах, зокрема:
- від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21;
- від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21;
- від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21;
- від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18;
- від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20.
За таких обставин, порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо застосування обмеження пенсії позивача максимальним розміром при проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 червня 2016 року згідно з довідкою від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260, виданою ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, захист порушених прав позивача потребує зобов'язання відповідача здійснити з 01 червня 2016 року перерахунок та виплату пенсії позивача згідно з довідкою від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260, виданою ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії.
При цьому, суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу підлягає перерахунку та виплаті саме з 01 червня 2016 року, а не з 01 травня 2016 року, як про це просить позивач, оскільки саме така дата здійснення перерахунку пенсії була зазначена у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 у справі №320/2922/23.
Крім того, згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Оскільки в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260 розмір грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії вказаний станом на 01.05.2016, перерахунок пенсії на підставі цієї довідки має бути проведений з 01 червня 2016 року - першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки при зверненні до суду позивачем не було сплачено судовий збір внаслідок наявних у неї пільг, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.06.2016 згідно з довідкою від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260, виданою ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.06.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою від 01 листопада 2022 року №ВСЗ/9260, виданою ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії.
4. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.