ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" квітня 2024 р. справа № 300/182/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
Адвокат Хомич Іван Олександрович, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому (з урахуванням уточнення) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.10.2023 за № 262940016075 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до пільгового страхового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 15.10.1994 по 28.03.1996, з 26.05.2003 по 21.10.2013, з 01.05.2018 по 20.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до положень пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 17.10.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідачів із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.10.2023 № 262940016075 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Позивач стверджує, що подані ним документи є достатніми для зарахування стажу роботи зварником, електрозварником та газоеклектозварювальником до пільгового стажу та призначення пенсії за віком, так як вказаний період роботи підтверджується записами у трудовій книжці, а також архівними довідками та довідками, які надавалися до пенсійного органу. Окрім того, вказав на те, що відповідачем до страхового стажу роботи ОСОБА_1 не зараховано до пільгового страхового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 15.10.1994 по 28.03.1996 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , з 26.05.2003 по 21.10.2013 відповідно до довідки ПАТ «Київський електровагоноремонтний завод» від 12.07.2021 № 77-39/ВК, трудової книжки НОМЕР_1 ; з 01.05.2018 по 20.09.2023 відповідно до довідки Комунального підприємства виконавчого органу Київради «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» від 02.10.2023 № 1/2-770, трудової книжки НОМЕР_1 . ОСОБА_1 вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, при цьому, безпідставно не врахувавши вищевказані періоди, чим грубо порушено право позивача на належний рівень соціального забезпечення у зв'язку із втратою працездатності та досягнення пенсійного віку.
По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків (а.с.65-66).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.83).
12.02.2024 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженням Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки після досягнення 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівники, які не мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 частини 1 статті 26 Закону № 1058, зокрема, чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Представник позивача вказав, що згідно з наданими документами страховий стаж становить 34 роки 8 місяців, стаж роботи за Списком № 2 не визначено. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно довідки від 12.07.2021 за № 77-39/ВК, оскільки в довідці не вказано пункт розділу ХХХІ Списку № 2 постанови КМУ від 16.01.2003 № 36 та відсутній підсумок пільгового стажу, періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно довідки від 02.10.2023 за № 1/2-770, оскільки встановлено невідповідність назви посад згідно довідки, даних трудової книжки та назві посади в розділі ХХХІІ Списку № 2 постанови КМУ від 24.06.2026 № 461, період з 15.10.1994 по 28.03.1996 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 16.01.1986 у зв'язку відсутністю назви підприємства, підстави прийняття на роботу, підпису відповідальної особи при звільненні з роботи, чим порушено п. 2.3-2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства прані України. Враховуючи вищевикладене, позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю стажу роботи за Списком № 2 (а.с.87-89).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 14.02.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що страховий стаж становить 34 роки 8 місяців 10 днів, водночас, пільговий стаж роботи позивача по списку № 2 потребує уточнення і перевірки, оскільки довідки № 77-39/ВК від 12.07.2021 та № 1/2-770 від 02.10.2023 не відповідають вимогам додатку 5 постанови Кабінету Міністр України від 12.08.1993 № 637. У довідці відсутнє посилання на відповідну Постанову КМУ, затверджені Списки № 1 та № 2 професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, не зазначено відомості про атестацію робочих відсутній підсумок пільгового стажу. Записи в трудовій книжці позивача не дають можливості встановити пільговий характер роботи та чи працював позивач повний робочий день на вказаній посаді, як того вимагає пункт 2 статті 114 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.94-97).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.10.2023 звернувся до сервісного центру Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Однак, після опрацювання системою поданої заяви, згідно принципу екстериторіальності органом, що призначає пенсію визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.10.2023 № 262940016075 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так, згідно з наданими документами вік заявника - 54 роки 11 місяць 22 днів, страховий стаж позивача становить 34 років 8 місяців 10 днів, стаж роботи за Списком № 2 - не визначено. Вказано, що до стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно довідки від 12.07.2021 № 071-39/BK, оскільки в довідці не вказано пункт розділу ХХХІ Списку № 2 постанови КМУ від 16.01.2003 № 36 та відсутній підсумок пільгового стажу, періоди роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно довідки від 02.10.2023 за № 1/2-770, оскільки встановлено невідповідність назви посад згідно довідки, даних трудової книжки та назві посади в розділі ХХХІІ Списку № 2 постанови КМУ від 24.06.2026 № 461, період з 15.10.1994 по 28.03.1996 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 16.01.1986 у зв'язку відсутністю назви підприємства, підстави прийняття на роботу, підпису відповідальної особи при звільненні з роботи, чим порушено п. 2.3-2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства прані України. Враховуючи вищевикладене, позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю стажу роботи за Списком № 2 (а.с.59)
Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058- IV від 09.07.2003 (далі - Закон України № 1058- IV).
Відповідно до статті 7 Законом України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закон України № 1058- IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-IV, передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Тобто підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: досягнення певного віку, наявність загального і пільгового (спеціального) стажу роботи, наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку, зайнятість працівника на цих роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Як встановлено з рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 24.10.2022 № 262940016075 до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 15.10.1994 по 28.03.1996, оскільки в трудовій книжці відсутня назва підприємства, підстави прийняття на роботу, підпису відповідальної особи при звільненні з роботи.
В даному аспекті суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів - трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Наявність записів у трудовій книжці є достатнім і основним доказом підтвердження відповідного стажу роботи.
Пунктами 1, 2 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМЦ від 12 серпня 1993 року № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 16 травня 2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року у справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року у справі № 550/927/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 683/3705/16-а.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58).
Пунктом 1.1 цієї Інструкції також передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Так, до матеріалів справи долучено копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с.51-58), яка містить такі записи щодо трудової діяльності позивача на посаді електрозварника, газозварником, зокрема:
- з 15.10.1994 - прийнятий на посаду газоелектрозварювальника четвертого розряду, запис № 13;
- з 28.03.1996 - звільнений по статті 38 КЗОТ України за власним бажанням, запис № 14;
- з 26.05.2003 - прийнятий у експериментальну дільницю електрозварювальником четвертого розряду, запис № 24;
- з 03.07.2006 - відновлений п'ятий розряд ел.зварника ручного зварювання, запис № 25;
- з 03.07.2006 - переведений до ФКЦ електрозварювальника ручного зварювання п'ятого розряду, запис № 26;
- з 15.04.2011 - присвоєно шостий розряд електрозварника ручного дугового зварювання РКУ, запис № 28;
- з 15.04.2011 - встановлено шостий розряд електрозварника ручного зварювання ремонто-комплектувального цеху, запис № 31;
- з 21.10.2013 - звільнений за власним бажанням, стаття 38 КЗпП України, запис № 32;
- з 01.05.2018 - прийнято електрозварювальником п'ятого розряду дільниці з експлуатації теплових мереж № 1 району теплових мереж «Центр» Структурного підрозділу «Київські теплові мережі», запис № 36.
Позивачем до заяв про призначення пенсії на пільгових умовах було додано трудову книжку, яка, в свою чергу, підтверджує трудову діяльність позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Вказані записи у трудовій книжці позивача виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису.
Однак, мотиви неврахування періоду роботи позивача з 15.10.1994 по 28.03.1996 є факт відсутності назва підприємства, підстави прийняття на роботу, підпису відповідальної особи при звільненні з роботи.
Дослідивши копію трудової книжки від 16.01.1986 НОМЕР_1 , суд зазначає про те, що у записі 13 та 14 згаданої трудової книжки, наявні записи про прийняття та звільнення з посади ОСОБА_1 .
Водночас, вказані записи скріплені печаткою закритого акціонерного товариства «Терра нова» (а.с.53).
Щодо відсутності підстави прийняття на роботу та підпису відповідальної особи при звільненні з роботи, суд зазначає наступне.
Порядок заповнення трудової книжки у період прийняття позивача на роботу (1994) був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.
Згідно пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.
Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.
Позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового та пільгового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а.
Суд наголошує, що робітник не може нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки. Тож, той факт, що у записі про прийняття на роботу не вказана підстава прийняття та відсутній підпис відповідальної особи при звільненні з роботи не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду його роботи до страхового стажу, оскільки певна дефектність чи то помилки при заповненні документів позивача не можуть обмежувати його соціального права.
Щодо можливості зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 26.05.2003 по 21.10.2013 та з 01.05.2018 по 20.09.2023, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Івано-Франківській області не зараховано вищевказані періоди, оскільки в довідці від 12.07.2021 за № 77-39/ВК не вказано пункт розділу ХХХІІІ Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, та відсутній підсумок пільгового стажу, в довідці від 02.10.2023 за № 1/2-770 встановлена невідповідність назви посад згідно довідки, даних трудової книжки та назві посади в розділі ХХХІІІ Списку № 2 постанови КМУ від 24.06.2016 за № 461.
Порядок застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року (далі - Порядок № 383).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442).
Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.
Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені:
- постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173;
- постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 (з 01.01.1992);
- постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (з 11.03.1994);
- постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (з 16.01.2003);
- постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (з 03.08.2016).
Тобто, станом на час роботи позивача при визначенні спірного пільгового стажу з 26.05.2003 по 21.10.2013, з 01.05.2018 по 20.09.2023, на посадах електрозварника, електрозварника ручного зварювання, діяли: Список № 2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", Список № 2, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Розділом XXXII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварник», «електрозварник».
Розділом XXXIII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачалися професії «газозварник» (12100000-11620), «електрозварник» (12100000-19905) на автоматичних і напівавтоматичних машинах, «електрозварник» (12100000-19906) ручного зварювання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки» (23200000-19756), «електрозварники ручного зварювання» (23200000-19906).
Постановою Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у якому в розділі XXXIII «Загальні професії» передбачались професії: «електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки», «електрозварники на автоматичних та напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням у середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах», «електрозварники ручного зварювання».
Крім цього, з матеріалів справи встановлено, що згідно довідки ПАТ «Київський електровагоноремонтний завод» від 12.07.2021 № 77-39/ВК (а.с.50), - ОСОБА_1 працював за професією електрозварника ручного зварювання 4 розряду в експериментальній дільниці з 26.05.2003 по 21.10.2013 (а.с.50). Судом встановлено, що період роботи дає право на пенсію на пільгових умовах на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 за № 36. Водночас, вказано, що атестацію робочого місця було проведено вперше згідно наказом по заводу від 10.11.2000 за № 533 (а.с.22-23), наступна атестація проведена згідно наказу по заводу від 22.09.2005 за № 509 та згідно наказу від 21.10.2010 за № 471 (а.с.30).
Водночас, відповідно до Розділу XXХІІІ Загальні професії Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, також передбачалася, зокрема, професія: «електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки».
Так, зі змісту довідки за № 1/2-770 від 02.10.2023, судом встановлено, що ОСОБА_1 , працював на посаді електрогазозварника 5 розряду зайнятого газовим різанням та ручним дуговим зварюванням, в процесі якого виділяються шкідливі речовини не нижче 3 класу і ступеню небезпеки (фізичні та психофізичні фактори 3 класу 1 ступеню шкідливості), працював повний робочий день в шкідливих та важких умовах праці в резервуарах та підземних спорудах (теплові камери, колектори, підвальні приміщення), а також на мережах центрального опалення та гарячого водопостачання, за що отримує доплату та додаткову відпустку за професією електрогазозварника, що передбачена Списком № 2 розділу ХХХІІІ - загальні професії (в усіх галузях господарства), код КП 7212 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 (електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки), та за період з 01.05.2018 до 20.09.2023 має пільговий стаж 05 років 04 місяці 16 днів.
При цьому суд критично оцінює підстави відмови в зарахуванні періодів роботи позивача у зв'язку із не відповідністю довідок та трудової книжки до законодавства, та зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо не зарахування до страхового стажу з підстав неналежного оформлення довідок про підтвердження наявного трудового стажу.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
З огляду на викладене, професія електрогазозварника, електрозварника передбачена в усіх Списках № 2.
Окрім того, у відзиві на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області вказала, що довідки від 12.07.2021 за № 77-39/ВК та від 02.10.2023 за № 1/2-770 не відповідають вимогам додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, однак, відповідачем взагалі не зазначено, у чому полягає їх невідповідність додатку № 5, більше того, ця обставина не була підставою відмови у зарахуванні стажу за вказаними довідками.
Суд вважає за потрібне вказати, що у трудовій книжці від 16.01.1986 НОМЕР_1 відсутній запис про звільнення ОСОБА_1 з посади електрозварника 5 розряду дільниці з експлуатації теплових мереж № 1 району теплових мереж «Центр» Структурного підрозділу «Київські теплові мережі», однак, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 1/2-770 від 02.10.2023, яка видана Комунальним підприємством виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» міститься період пільгового стажу позивача на вказаній посаді, а саме з 01.05.2018 по 20.09.2023 (а.с.48).
Надані до матеріалів справи довідки кореспондуються з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містять уточнюючі відомості, які відсутні в трудовій книжці, тобто складені у відповідності до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Позивач надав відповідачу трудову книжку, яка містить записи про роботу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, що у сукупності з іншими поданими позивачем документами свідчить про те, що спірні періоди роботи позивача належить зарахувати до стажу роботи позивача на роботах із важкими та шкідливими умовами праці за Списком № 2.
Будь-яких доказів того, що надана позивачем трудова книжка або довідки містять в собі недостовірну інформацію, відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначено не було.
Вище вказані відомості, зазначені у трудовій книжці позивача та трудова книжка в цілому, як основний документ, що підтверджує стаж роботи, на переконання суду є належним і достатнім доказом, який засвідчує зайнятість позивача протягом спірного періоду на посаді за Списком № 2.
Подання уточнюючих довідок необхідне тільки у разі відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Отже, доказами підтверджено роботу позивача з 15.10.1994 по 28.03.1996, з 26.05.2003 по 21.10.2013, з 01.05.2018 по 20.09.2023, на посадах електрогазозварника, електрозварника, що були передбачені Списками № 2, чинними у період роботи на такій посаді, й відносилась до посад з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Верховним Судом у постановах від 31.07.2018 по адміністративній № 415/760/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631775), 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631557), від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75631571) висловлена правова позиція, про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком № 1, 2 саме записами у трудовій книжці.
Враховуючи наведене, суд дійшов до переконання, що відповідачем протиправно не зараховано до загального страхового стажу позивача періоди його роботи з 15.10.1994 по 28.03.1996, з 26.05.2003 по 21.10.2013, з 01.05.2018 по 20.09.2023.
Що стосується позовної вимоги про призначення пенсії за віком, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
Суд зазначає, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії була обґрунтована відсутністю необхідного стажу. Враховуючи вищевказані висновки суду щодо необхідності зарахування до загального страхового стажу позивача періоди його роботи з 15.10.1994 по 28.03.1996, з 26.05.2003 по 21.10.2013, з 01.05.2018 по 20.09.2023, внаслідок чого, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід повторно розглянути заяву позивача від 17.10.2023 про призначення пенсії за віком із врахуванням висновків суду про необхідність зарахування до загального страхового стажу вищевказані періоди роботи.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів в повному об'ємі правомірності своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 05.01.2024 підтвердив сплату судового збору на суму 2422,40 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову в призначенні пенсії від 24.10.2023 №262940016075.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати до пільгового страхового стажу за Списком № 2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 15.10.1994 по 28.03.1996, з 26.05.2003 по 21.10.2013 відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 ; з 01.05.2018 по 20.09.2023 відповідно до довідки Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» від 02.10.2023 № 1/2-770.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) невідкладно повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком від 17.10.2023, із врахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053),
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.