ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" квітня 2024 р. справа № 300/1053/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій
Адвокат Біцулова Анна Анатоліївна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про
визнання протиправними дій та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області від 18.12.2023 № 262440021484 про відмову в призначенні пенсії по інвалідності;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 15.12.2023 про призначення пенсії по інвалідності з зарахуванням до загального стажу роботи періоду роботи позивача в у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.07.1982 по 26.09.1984, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 , та провести призначення та виплату пенсії з урахуванням даного страхового стажу починаючи з 09.10.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу роботи спірні періоди роботи позивача в у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.07.1982 по 26.09.1984. Зазначено, що записи в трудовій книжці відповідають вимогам заповнення трудової книжки, містять дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій позивач працював.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву.
04.03.2024 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив. Аргументував, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.10.1979, не зараховано період роботи з 01.07.1982 по 26.09.1984, оскільки дата звільнення містить виправлення, чим порушено п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.06.1974 № 162. За умови не підтвердження періоду роботи у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.07.1982 по 26.09.1984 іншими документами (копіями відповідних наказів по підприємству, даними щодо нарахування, виплати заробітної плати; тощо) виключають можливість зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу позивача. Жодних інших документів, які б підтверджували вказаний період роботи позивачем не надано. На підставі вищевикладеного, представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить відмовити в задоволенні вимог позивача.
08.03.2024 до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в м. Києві, відповідно до якого представник відповідача вважає позов безпідставним, необґрунтованим та просить в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі. Зазначено, що до страхового стажу згідно із записами трудової книжки не зараховано період роботи з 01.07.1982 по 26.09.1984. оскільки дата звільнення містить виправлення.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 15.12.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Заява позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві була скерована в Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області по принципу екстериторіальності для опрацювання.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.12.2023 № 262440021484 відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, встановленого статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. Згідно вказаного рішення відповідач встановив, що вік заявника на дату звернення 62 роки 4 місяці 4 дні. Відповідно до статті 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності та за наявності необхідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією. Зокрема, особи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу не менше 15 років. Згідно з наданими документами страховий стаж становить 13 років 3 місяці 5 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.10.1979, не зараховано період роботи з 01.07.1982 по 26.09.1984, оскільки дата звільнення містить виправлення, чим порушено п.2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (а.с.10).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК Серії 12 ААВ № 771014 позивач є особою з інвалідністю ІІ групи з 09.10.2023 (а.с.14).
Згідно записів №№ 6, 7 трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.10.1979 позивач:
01.07.1982 прийнятий на посаду 2-го радіооператора на СР-174 у Військову частину НОМЕР_1 (наказ № 292 від 29.06.1982);
26.09.1984 звільнений з роботи у Військовій частині НОМЕР_1 за власним бажанням по статті 38 КЗпП УРСР (наказ № 387 від 31.08.1984), число дати звільнення "26" містить виправлення (а.с.12).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено періоди, з яких складається страховий стаж.
Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пунктів 2.2, 2.4 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
До прийняття наведеної вище Інструкції від 29.07.1993 № 58 порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами пунктів 2.2, 2.3 якої було також передбачено, що заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до п.2.26 Інструкції від 20.06.1974 № 162 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дату та номер.
В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Як встановлено, згідно записів №№ 6, 7 трудової книжки серії НОМЕР_3 від 10.10.1979 позивач: 01.07.1982 прийнятий на посаду 2-го радіооператора на СР-174 у Військову частину НОМЕР_1 (наказ № 292 від 29.06.1982); 26.09.1984 звільнений з роботи у Військовій частині НОМЕР_1 за власним бажанням по статті 38 КЗпП УРСР (наказ № 387 від 31.08.1984), однак число дати звільнення "26" містить виправлення (а.с.12).
Суд встановив, що записи про прийняття та звільнення з роботи у спірний період містять дати прийому, звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій позивач працював, а також завірені підписом відповідальної особи. Вказані записи скріплені однією печаткою під записом про звільнення.
Оскаржуваним рішенням до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.07.1982 по 26.09.1984, оскільки дата звільнення містить виправлення, чим порушено п.2.26 Інструкції від 20.06.1974 № 162 (а.с.10), однак такий недолік трудової книжки позивача не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливав на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
З огляду на вищенаведене, такі мотиви щодо відмови у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу суд оцінює критично, оскільки такі недоліки заповнення трудової книжки позивача при дотриманні усіх інших вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій позивач працював, завірені підписом відповідальної особи) скріплені однією печаткою під записом про звільнення, не є достатньою підставою для не зарахування спірного періоду роботи особи до страхового стажу, адже визначальним є підтвердження факту виконання роботи, а не правильність заповнення трудової книжки.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Частиною 1 статті 30 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
У відповідності до статті 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності необхідного страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією. Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону - не менше 15 років.
Як встановлено, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК Серії 12 ААВ № 771014 позивач є особою з інвалідністю ІІ групи з 09.10.2023 (а.с.14).
За результатом розгляду заяви позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 15.12.2023 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV, за принципом екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 18.12.2023 № 262440021484 відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, встановленого статтею 32 Закону № 1058-IV. Згідно вказаного рішення відповідач встановив, що вік заявника на дату звернення 62 роки 4 місяці 4 дні, страховий стаж становить 13 років 3 місяці 5 днів (а.с.10).
З врахуванням спірних періодів роботи позивач має право на призначення з 09.10.2023 пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, з метою ефективного захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії по інвалідності від 18.12.2023 № 262440021484, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.07.1982 по 26.09.1984 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 та призначити позивачу пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09.10.2023.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у призначенні пенсії по інвалідності від 18.12.2023 № 262440021484.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.07.1982 по 26.09.1984 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_3 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09.10.2023.
В задоволенні решти позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.