24 квітня 2024 року м. Житомир справа № 240/5663/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, яка викладена у листі від 25.01.2023 №1948-40742/Г-02/8-0600/23 у проведенні перерахунку розміру його пенсійного забезпечення з урахуванням суми індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, які зазначені у довідці Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 17.11.2022 №1293/29/01-2022;
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, яка викладена у листі від 25.01.2023 №1948-40742/Г-02/8-0600/23 у проведенні перерахунку розміру його пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області перерахувати розмір його пенсійного забезпечення з 01.10.2022 шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, суми індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням та додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що починаючи з 01.10.2022 він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак, при призначенні йому пенсії відповідачем до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір пенсії, протиправно не було враховано індексацію грошового забезпечення, а також додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. У зв'язку з цим він отримав у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області довідку від 17.11.2022 №1293/29/01-2022 про розмір виплаченої йому індексації за 24 місяця, що передували звільненню зі служби, а також довідку про суми нарахованої йому додаткової винагороди, та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про проведення йому перерахунку пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум індексації та додаткової винагороди, вказаних у цих довідках. Однак, за наслідками розгляду цієї заяви отримав відмову, оформлену листом від 25.01.2023 №1948-40742/Г-02/8-0600/23, в якій відповідач посилався на те, що індексація та додаткова винагорода не мають постійного характеру (залежать від певних обставин та не мають фіксованого розміру), а тому не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Вважаючи вказану відмову протиправною, а своє право на пенсійне забезпечення порушеним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/5663/23 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало щодо задоволення заявлених позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначив, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відтак, оскільки виплата індексації грошового забезпечення залежить від певних обставин, вона не має постійного характеру, її розмір не є фіксованим, тому вона не належить до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні розміру пенсії. З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просило відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за можливе розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до норм ст.ст.257, 262 КАС України.
Згідно з ч. 5ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що в період з 07.11.2015 по 30.09.2022 ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 30.09.2022 №517 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в органах Національної поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію".
Починаючи з 01.10.2022 ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Сторонами не заперечується, що розмір пенсії ОСОБА_1 визначений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного в грошовому атестаті та довідці про додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням. Однак, інформації про розмір виплачених ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці перед звільненням індексації грошового забезпечення, а також додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, вказані документи не містили.
У зв'язку з цим, позивач отримав в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області довідку про суми нарахованої йому додаткової винагороди (а.с.21), а також довідку від 17.11.2022 №1293/29/01.2023 про нараховані та виплачені суми індексації грошового забезпечення (а.с.20).
Згідно інформації, вказаної в довідці про суми нарахованої йому додаткової винагороди (а.с.21), в період з лютого по липень 2022 року, а також у вересні 2022 року ОСОБА_1 отримував додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Загальний розмір отриманої ним за цей період винагороди склав 203613,00 гривень (а.с.21).
В свою чергу, згідно інформації, вказаної в довідці від 17.11.2022 №1293/29/01.2023, у період з жовтня 2020 року по вересень 2022 року ОСОБА_1 щомісячно отримував індексацію грошового забезпечення. Загальний розмір отриманої ним за цей період індексації склав 37993,15 гривень (а.с.20).
В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 28.12.2022, в якій він просив здійснити перерахунок його пенсії та врахувати до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір його пенсії, отриманих ним сум індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, вказаних в вищезазначених довідках.
Розглянувши вказану заяву позивача, Головне управління Пенсійного фонду України надіслало йому листа від 25.01.2023 №1948-40742/Г-02/8-0600/23, в якому повідомило, що пенсія була призначена йому на підставі документів, які він особисто надав до управління, а саме га підставі грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення, в яких були відсутні суми індексації грошового забезпечення, та додаткової винагороди. Також управління зазначило, що виплата індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди та додаткової доплати поліцейським залежить від певних обставин, вони не мають постійного характеру, їх розмір не є фіксованим, а тому вони не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення, які, згідно із законом, враховуються при обчисленні розміру пенсії (а.с.25-26).
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до статті 102 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відтак, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Національній поліції є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до пункту "б" статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські.
Згідно з статтею 2 Закон №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Умови призначення пенсій за вислугу років визначені в статті 12 Закону №2262-ХІІ, згідно з пунктом "а" якої пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону №2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12), пенсія за вислугу років призначається в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); та за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ).
Зі змісту зазначених норм вбачається, що розмір пенсії за вислугу років визначається як відсоткове співвідношення до відповідного розміру грошового забезпечення, яке особа отримувала станом на дату звільнення з військової служби.
При цьому, однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції затверджується Міністерством внутрішніх справ (п. 2 Постанови №988).
Водночас, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідного окладу за посадою, окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
В свою чергу, приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, до складу грошового забезпечення поліцейського входять:
1) основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням;
2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер, в тому числі й надбавка за стаж служби в поліції );
3) премії;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Разом з тим, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема, осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.
Таким чином, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, при обчисленні пенсії на підставі статті 43 Закону України №2262-ХІІ не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, Верховного Суду у постановах від 24.04.2019 у справі № 266/2322/16-а, від 25.11.2022 у справі № 240/5230/18.
Таким чином, для вирішення спірних правовідносин в частині позовних вимог, які стосуються врахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір пенсії, слід встановити, чи відповідає вказана винагорода ознакам щомісячного додаткового грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації з 05.30 год. 24.02.2022 був введений воєнний стан, який діє дотепер.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання цих указів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), якою передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової грошової винагороди.
Пунктом 1 Постанови № 168 (в первісній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168" (далі - Постанова №793) внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 зміни, зокрема, у пункті 1: в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць"; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: "Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.".
Пунктом 2 Постанови №793 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Для з'ясування правової природи грошової винагороди, встановленої Постановою №168, та з метою встановити чи має вказана вище грошова винагорода ознаки щомісячного додаткового грошового забезпечення, суд вважає за необхідне врахувати вимоги Постанови №168 і в чинній на момент розгляду справи редакції.
Так, відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції від 16.04.2024) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Поліцейським, які виконують бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій, за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань додатково до додаткової винагороди, визначеної абзацом першим цього пункту, виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень.
Суд наголошує, що пункт 1 Постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що додаткова винагорода є каузальною, оскільки установлюється на період дії воєнного стану, а тому не є щомісячною чи такою, що виплачується раз на місяць, в розумінні Закону №2262-XII.
Відтак, враховуючи зміст пункту 1 Постанови №168, яким регламентовано підстави та порядок виплати додаткової винагороди, така винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, її розмір не є сталим, вона виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників).
З огляду на зазначене суд вважає, що ті обставини, що додаткова винагорода, є додатковою виплатою, розмір якої залежить від певних умов, не є фіксованим, та яка виплачується на підставі наказів начальника і лише на період дії воєнного стану, сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди.
У зв'язку з цим, суд вважає, що додаткова винагорода поліцейським, передбачена Постановою №168, не відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому не включається до складу грошового забезпечення, з якого відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ обчислюється розмір пенсія.
Враховуючи вказане, заявлені ОСОБА_1 в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог, якого стосуються наявності підстав для включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір пенсії, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 94 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" закріплено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000№2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Статтею 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення".
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація, в тому числі й індексація грошового забезпечення поліцейських, є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців. При цьому, здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 94 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" містить відсилочну норму, а тому суд вважає, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу №638/9697/17 при вирішенні питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої військовослужбовцем індексації грошового забезпечення, у постанові від 03 квітня 2019 року відступив від раніше висловленої з цього питання правової позиції Верховного Суду у справах №522/11262/16-а та №522/7855/17 та сформулював правовий висновок про те, що не зважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. В свою чергу, субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Згідно ч. 5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №638/9697/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/9659/16-а, від 21 серпня 2019 року у справі № 569/19058/17 та від 16 серпня 2019 року у справі №638/19989/16-а.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислений розмір його пенсії, отримуваної ним за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням індексації грошового забезпечення, інформація про розмір якої вказана у довідці Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 17.11.2022 №1293/29/01.2023.
З огляду на зазначене, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку розміру пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним за період з жовтня 2020 року по вересень 2022 року сум індексації, зазначених у довідці Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 17.11.2022 №1293/29/01.2023.
Що стосується дати, з якої позивач просить провести перерахунок пенсії з урахуванням індексації, а саме з 01.10.2022 (дати призначення пенсії), суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія ОСОБА_1 була призначена 01.10.2022. Відповідно з вказаної дати розмір його пенсії був визначений без урахування у складі грошового забезпечення, з якого вона призначалась, фактично отриманих ним сум індексації грошового забезпечення.
Водночас, під час розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що розмір пенсії ОСОБА_1 визначався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного в грошовому атестаті та довідці про додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, які не містили інформації про розмір виплаченої йому індексації. Таку інформацію Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області отримало лише після звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок його пенсії, до якої була долучена довідка Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 17.11.2022 №1293/29/01.2023 про нараховану та виплачені йому суми індексації грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Суд вважає, що підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії з дати її призначення - з 01.10.2022 відсутні, оскільки станом на цю дату відповідачу не було відомо про обставини, що потягли за собою зміну розміру пенсії, інформація про розмір отриманої позивачем індексації грошового забезпечення в грошовому атестаті та довідці про додаткові види грошового забезпечення вказана не була.
Відтак, у розумінні ч. 2 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Головному управлінню Пенсійного фонду в Житомирській області про обставини, що впливають на зміну розміру пенсії ОСОБА_1 стало відомо лише 28.12.2022 - після отримання від позивача заяви про перерахунок пенсії з доданою до неї довідкою Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 17.11.2022 №1293/29/01.2023 про розмір виплаченої йому індексації грошового забезпечення.
З огляду на зазначене та з урахування положень ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсії позивача може бути проведено лише з 01.01.2023 - з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.12.2022 та доданою до неї довідкою від 17.11.2022 №1293/29/01.2023, а тому вимоги стосовно перерахунку пенсії з 01.10.2022 є безпідставними.
Відтак, зважаючи на встановлену протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідача у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум індексації грошового забезпечення, застосовуючи механізм захисту права порушеного суб'єктом владних повноважень та його відновлення, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , врахувавши у склад грошового забезпечення, з якого визначений розмір його пенсії, фактично отриманих ним сум індексації грошового забезпечення, зазначених в довідці Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 17.11.2022 №1293/29/01.2023, та здійснити виплату перерахованої пенсії, з урахування раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.ч. 1 та 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
З наявної у матеріалах справи квитанції вбачається, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Таким чином, беручи до уваги норми ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, а також враховуючи розмір задоволених позовних вимог та сплату позивачем судового збору в мінімальному розмірі, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання неправомірною відмову, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого визначається розмір пенсії, фактично отриманих ним сум індексації грошового забезпечення, зазначених в довідці Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 17.11.2022 №1293/29/01.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , врахувавши у склад грошового забезпечення, з якого визначений розмір його пенсії, фактично отриманих ним сум індексації грошового забезпечення, зазначених в довідці Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 17.11.2022 №1293/29/01.2023, та здійснити виплату перерахованої пенсії, з урахування раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович