25 квітня 2024 рокуСправа №160/4269/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Схід" (код ЄДРПОУ 42986191, 53700, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, ШИРОКІВСЬКИЙ район, смт ШИРОКЕ, вулиця БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 73) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Обставини справи: 15.02.2024 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Схід" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0360620412 від 04.12.2023 року форми «Ш»;
- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0360570412 від 04.12.2023 року форми «Ш».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство фактично не мало змоги сплатити суми грошового зобов'язання, оскільки мала дебіторську заборгованість зі сторони, зокрема ТОВ «Автомагістраль - Південь», яке є Генеральним підрядником по будівництву доріг та яке, в свою чергу, у зв'язку із війною в Україні мало велику дебіторську заборгованість держави за виконанні роботи.
Також позивач зазначає, що акт перевірки та спірні ППР отримано позивачем 02.01.2024р., що фактично позбавило позивача можливості своєчасно подати додаткові документи, які підтверджують обставини, що пом'якшують відповідальність, та позивач не погоджується з висновком контролюючого органу щодо відсутності обставин, що пом'якшують відповідальність. Разом з тим, позивач зазначає, що в даному випадку мало бути застосовано п.113.6 ст.113 ПК України та здійснено обрахунок штрафу у розмірі 50%.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11.03.2024р. до суду надійшов відзив, згідно якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви повністю. В обґрунтування правової позиції зазначав, що акт перевірки направлено на юридичну адресу підприємства засобами поштового зв'язку 26.10.2023р., який згідно рекомендованим повідомленням про вручення отримано платником 15.11.2023р. Також відповідач зазначає, що товариство будь-яких заяв та документів щодо неможливості виконання своїх податкових зобов'язань станом на 29.02.2024р. до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надавало, та штрафні санкції за порушення правил сплати грошового зобов'язання застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених п.124.1 ст.124 ПК України до особи, на яку покладено обов'язок щодо такої сплати, незалежно від причин, які призвели до порушення.
Станом на 25.04.2024р. інших заяв по суті до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до висновків Акту про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "Автомагістраль-Схід" від 24.10.2023р. №38579/04-06-04-12, в результаті проведеної камеральної перевірки встановлено: порушення платником пункту 57.1 статті 57 та підпунктом 203.2 статті 203, п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 1953808,19 грн., у томи числі порушення строку сплати:
менше 30 календарних днів - на загальну сум ПДВ 32812,81 грн.;
більше 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 1920995,38 грн.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (штрихкодовий ідентифікатор 060055898690) відправлення (копія акту №38579/04-06-04-12) на адресу ТОВ "Автомагістраль-Схід" (53700, Дніпропетровська область, смт.Широке, Широківський р-н, вул.Богдана Хмельницького, буд.73), вручено 15.11.2023р.
04.12.2023р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0360620412, яким за допущені порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 192099,54 грн. та податкове повідомлення - рішення №0360570412, яким за допущені порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 5% у сумі 1640,64 грн.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (штрихкодовий ідентифікатор 0600066172730) відправлення (№0360620412 та №0360570412) на адресу ТОВ "Автомагістраль-Схід" (53700, Дніпропетровська область, смт.Широке, Широківський р-н, вул.Богдана Хмельницького, буд.73), вручено 02.01.2024р.
Не погодившись із зазначеними податковим повідомленням-рішенням позивачем звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
При цьому, під предметом позову слід вважати певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а під підставами позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, які викладаються позивачами виключно у позовній заяві.
В даному випадку, реалізуючи принцип диспозитивної, позивач у позовній заяві, обґрунтовує свої вимоги виключено тим, що товариство фактично не мало змоги сплатити суми грошового зобов'язання, а відповідачем безпідставно не застосовано механізм пом'якшення відповідальності особи, який передбачений пунктом 112-1.2 ст.112-1 ПК України.
Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення по справі, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням відповідних особливостей, встановлених ПК України.
Статтею 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання.
Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов'язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов'язання (пункту 124.3 статті 124 ПК України).
Законом України від 16.01.2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», в Податковий кодекс України внесено нову статтю 112-1, яка передбачає обставини, що пом'якшують відповідальність платника за вчинення правопорушень.
Так, статтею 112-1 Податкового кодексу України до обставин, що пом'якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належать:
- вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
- вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
- самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1).
При цьому контролюючий орган може визнати обставинами, що пом'якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.
Відповідно до п.113.6 ст.113 ПК України у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем не заперечується факт порушення термінів сплати задекларованих зобов'язань з ПДВ перелік яких наведено в акті камеральної перевірки.
Разом з тим, доказів наявність перешкод здійснення своєчасної сплати узгоджених сум грошового зобов'язання, позивачем для необхідності застосування пом'якшення відповідальності, відповідачу не надано, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості перевірки наведених позивачем обставин для визначенням їх пом'якшуючими.
При цьому, також факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись підтвердженням неможливості виконання платником своїх податкових обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, має бути підтверджена в порядку, визначеному Законом.
Однак, доказів звернення ТОВ "Автомагістраль-Схід" за отриманням відповідного сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, наявність яких унеможливила виконання ним податкових обов'язків через такі обставини, позивачем не надано, матеріали справи не містять.
На переконання суду, платник, у разі неможливості своєчасного виконання податкових зобов'язань, не може посилатися лише на існування форс-мажорних обставин на території України, такі мають бути підтверджені документально в силу вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження.
Також посилання позивача на те, що несвоєчасна сплата податкових зобов'язань зумовлена наявністю дебіторської заборгованість зі сторони, зокрема ТОВ «Автомагістраль - Південь», яке є Генеральним підрядником по будівництву доріг та яке, в свою чергу, у зв'язку із війною в Україні мало велику дебіторську заборгованість держави за виконанні роботи, не враховуються судом, оскільки такі обставини не звільняють позивача від обов'язку виконувати свої податкові зобов'язання у порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України.
З огляду на викладене, з урахування наведених законодавчих норм та встановлених обставин, що позивача цілком правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді штрафу за порушення термінів сплати задекларованих зобов'язань, без пом'якшення відповідальності, внаслідок чого в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко