25 квітня 2024 рокуСправа №8зд-24/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів,
24.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення доказів, у якій просить:
- забезпечити наступні докази:
- особову справу ОСОБА_1 ;
- накази командира про призначення на бойове чергування ОСОБА_1 особисто або в складі підрозділу за період з 2021 по 2023 роки;
- бойові розпорядження, журнали бойових дій на підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових завданнях в 2021-2023 роках;
- наказ командира НОМЕР_1 окремого штурмового батальйону (по особовому складу) від 25.01.2023 № 18-РС;
- накази, розпорядження відомості бухгалтерської звітності щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в 2021-2023 роках;
- розрахунок сум належного до виплати ОСОБА_1 грошового
забезпечення відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260; Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;
- забезпечення доказів вказаний в п. 1 здійснити у наступний спосіб:
- витребувати вказані докази у Військовій частині НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 надати копії вказаних доказів поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_1 .
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, визначеному цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.
Проте, у зв'язку із оголошенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, до 13.05.2024, та неможливістю у зв'язку з наведеним забезпечити безпеку життя і здоров'я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні через відсутність бомбосховища у приміщенні суду, дана заява розглядається без участі сторін в порядку письмового провадження.
Розглядаючи заяву про забезпечення доказів по суті, суд виходить з наступного.
Згідно до ч. 1 ст. 114 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частиною 1 ст. 115 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
З аналізу наведених норм видно, що забезпечення доказів відбувається у разі якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Разом з тим, заява про забезпечення доказів, а також і додані до неї докази не містять посилань на наявність конкретних підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Суд зазначає, що заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що заявником не доведено наявності хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим для постановляння судом ухвали про забезпечення доказів.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.
Керуючись ст. ст. 114-117, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський