25 квітня 2024 року Справа №160/19208/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
27.02.2023 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов по даній справі було задоволено частково та постановлено:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №184050006045 від 05.09.2022 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2022 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 3 категорії, з урахування правової оцінки наданої судом у даному рішенні;
- у задоволенні іншої частини позову - відмовити.
27.12.2023 року по даній справі видано виконавчі листи.
23.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду постановлено прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 16.01.2024 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по даній справі.
24.01.2024 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за виконавчим листом, виданим по даній справі відкрито виконавче провадження №73944531.
18.04.2024 року від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява, в якій заявник просить: «встановити порядок виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по виконавчому провадженню АСВП № 73944531 з примусового виконання виконавчого листа № 160/19208/22 виданого 27.12.2023 Сумським окружним адміністративним судом про зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.08.2022 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 3 категорії, з урахування правової оцінки наданої судом у даному рішенні шляхом «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії в сумі 59015,97 грн.».
В обґрунтування заяви зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення суду у даній справі позивачу нараховано доплату пенсії, виплата якої буде здійснена після надходження відповідних бюджетних асигнувань.
Заявник вважає, що відсутність бюджетних коштів не є підставою невиконання рішення суду по даній справі.
22.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено вказану заяву до розгляду у судовому засіданні на 25.04.2024 року.
25.04.2024 року у судове засідання заявник та сторони належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду заяви, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши заяву, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Ч. 3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378КАС України).
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Також, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
В поданій до суду заяві заявник просить суд змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з боржника на користь стягувача грошової суми.
Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії пов'язана з відсутністю бюджетного фінансування.
Згідно статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління ПФУ, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті пенсії позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання рішення суду, в Головного управління ПФУ автоматично не з'являться кошти для фактичного виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи те, що причиною яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати перерахованої пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. В той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, суд враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання перерахованих сум пенсій, які фактично можуть бути виплачені за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, заміна способу виконання такого рішення із зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми тягне за собою зміну рішення по суті та вирішення питання, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи.
Таким чином, заявник просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення з зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення з відповідача заборгованості суми пенсії, що не відповідає предмету розгляду справи та не узгоджується зі змістом ст. 378 КАС України.
Так, за правовою позицією Верховного Суду в постанові від 27.02.2023 року у справі №340/6875/21, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
На підставі вищевикладеного, суді дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв