24 квітня 2024 року Справа 160/10084/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Позивач 18.04.2024р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним тлумачення ст.6 Господарського кодексу України Міністерством економіки України і його бездіяльність щодо виконання Положення про Мінекономіку;
- зобов'язати відповідача розробити конкретний план реалізації впровадження роликоопор у виробництво так, як належить вчинити згідно з Положенням про Міністерство.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві позивач посилається на листи №3801-07/46423-09 від 21.09.2021р. та №3812-05/53351-09 від 01.09.2020р.
Однак позивачем не додано до позовної заяви лист №3812-05/53351-09 від 01.09.2020р.
Таким чином, позивачеві необхідно надати докази на яких грунтуються позовні вимоги, а саме: заяви лист №3812-05/53351-09 від 01.09.2020р.
Крім того, відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
При цьому, суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює розгляд її звернення, листа-відповіді, листа-роз'яснення тощо на надіслане звернення зі спірного питання.
Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Так, з позовної заяви ОСОБА_1 слідує, що позивач, зокрема, не погоджується з діями відповідача щодо тлумачення ним ст.6 Господарського кодексу України при розгляді звернень позивача щодо конструкції роликоопор стрічкових конвеєрів та їх впровадження у виробництво та з відмовою відповідача у налагодженні виробництва розроблених позивачем роликоопор стрічкових конвеєрів, при цьому, з долучених до позовної заяви документів встановлено, що вищевказані звернення позивача були розглянуті відповідачем ще у 2020 та у 2021 роках і відповіді на них, в тому числі і з посиланням на ст.6 Господарського кодексу України, було надано листами Міністерства економіки України від 01.09.2020р. №3812-05/53351-09 та від 21.09.2021р. №3801-07/46423-09, водночас, доказів отримання позивачем вказаних листів відповідача пізніше, ніж вони датовані, матеріали позовної заяви не містять, відтак, з урахуванням приписів абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, ОСОБА_2 повинен був звернутися з позовною заявою щодо оскарження таких дій (відмов) відповідача ще у березні 2021 року та у березні 2022 року, відповідно, разом з тим, із цією позовною заявою ОСОБА_2 звернувся до суду лише 18.04.2024 року
Отже, ОСОБА_2 пропущено встановлений абз.1 ч.2 ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з такою позовною заявою.
Водночас, позивачем, в порушення приписів ч.6 ст.161 КАС України, не надано разом із позовною заявою зави про поновлення строку звернення до суду з цим позовом у вищезазначеній частині, а також не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду та не надано доказів на підтвердження їх наявності або доказів дотримання цього строку.
Отже, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, або докази дотримання строку звернення до суду з цим позовом.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надати докази на яких грунтуються позовні вимоги, а саме: лист №3812-05/53351-09 від 01.09.2020р.
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску цього строку звернення.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко