про залишення позову без руху
25 квітня 2024 року Справа 160/10129/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в нарахуванні та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., починаючи з 01.07.2021 року відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та з початком виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 30.06.2022 №160/6897/22;
- зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та здійснити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. починаючи з 01.07.2021 року відповідно до постанови МУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та з початком виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 30.06.2022 №160/6897/22.
Також позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, у якій зазначено, що починаючи з 01.07.2021 року внаслідок помилкового застосування ГУ ПФУ в Дніпропетровській області положень постанови КМУ від 14.07.2021 №713, щомісячна доплата до пенсії склала лище 1236,36 грн. Відповідачем під час проведення перерахунку та виплаті пенсії за рішенням суду протиправно виключено зі складу пенсії щомісячну доплату в розмірі 2000 грн. Про виключення з пенсії доплати, позивач не одразу дізнався , оскільки розмір пенсії збільшився. Також позивач зазначає, що звернутись до суду без порушення строку не мав можливості через обєктивні обставини: з 2022 року мешкає та працює за кордоном.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до актуальної правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 стосовно застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, необхідно враховувати таке:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Верховний Суд також відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. При цьому, Верховний Суд вважав, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як вбачається із тексту позовної заяви позивачу, на виконання рішення суду від 30.06.2022 року у справі №160/6897/22 року позивачу була припинена виплата доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн., однак позивач тільки 04.03.2024 року звернувся до відповідача з заявою про поновлення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. згідно Постанови КМУ № 713.
Позивач звернувся до суду із цим позовом лише 18.04.2024, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами, після перерахунку пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 01.08.2023 у справі № 460/3079/23.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду у відповідній заяві, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. А зазначені позивачем обставини не є об'єктивно непереборними.
Окрім того, матеріалами позову підтверджується, що позивач мав змогу звернутись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у травні 2022 року із позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та відповідним рішенням від 30.06.2022 у справі №160/6897/22 позов було задоволено частково, а також у листопаді 2023 року із позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та відповідним рішенням від 21.12.2023 у справі №160/30572/23 позов було задоволено.
Згідно ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в частині відмови в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Сидоренко