24 квітня 2024 рокуСправа № 160/9803/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправними наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 44 від 22 березня 2022 року про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та скасувати його;
- визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі ст.26 закону «Про військовий обов'язок та військову службу» та Закону України № 277-VІІІ від 07.04.2015 року «Про внесення змін до Законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі ст.26 закону «Про військовий обов'язок та військову службу» та Закону України № 277-VІІІ від 07.04.2015 року «Про внесення змін до Законів України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити військовослужбовця зі списків особового складу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , та направити особову справу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для постановки на військовий облік.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 року було направлено позивачу на поштову адресу, зазначену ним в позовній заяві, а саме АДРЕСА_1 .
23.04.2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2024 року надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій він просить суд:
- визнати причини пропуску строку звернення до суду з моєю позовною заявою від 15.04.2024 року поважними;
- поновити строк на звернення до суду, відкрити провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду.
Дослідивши вказану заяву про поновлення строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Частина 5 статті 122 КАС України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
В ухвалі суду від 16.04.2024 року суддя дійшла висновку, що до спірних правовідносин застосовується місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України. Суддею встановлено, що початком відліку строку звернення до суду з даними позовними вимогами - є 22.03.2022 року, а дата спливу такого строку - 22.04.2022 року. Проте, до суду з даними позовними вимогами позивач звернувся лише 15.04.2024 року, тобто зі значним порушенням встановленого місячного строку звернення до суду. Вказане свідчить про пропуск позивачем місячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, подана до суду позивачем заява про поновлення строку звернення до суду обгрунтована введенням в Україні воєнного стану, несенням військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 та юридичною необізнаністю.
Щодо юридичної необізнаності позивача про порушення своїх прав та способу їх захисту, суддя зазначає наступне.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 року у справі №360/1870/19.
Юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 року у справі № 815/4480/16, від 31.07.2018 року у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03.05.2018 року у справі № 826/6380/17.
Суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду вказала у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вищевказане свідчить про момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Предметом розгляду в даній справі, зокрема, є правомірність винесення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 44 від 22 березня 2022 року про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався 22.03.2022 року, а юридична необізнаність не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо посилання позивача на введення в Україні воєнного стану та несення військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_3 , суддя зазначає наступне.
Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 10.02.2023 року у справі №461/10111/21, від 07.02.2023 року у справі №120/14564/21-а та в ухвалі Верховного суду від 09.02.2023 року №620/5974/22.
У заяві позивача про поновлення строку звернення з адміністративним позовом зазначено про перебування в казарменому положенні, військову дисципліну, необхідністю виконанню наказів.
Водночас такі доводи не можуть бути визнані поважними причинами пропуску, оскільки не підтверджені належними та достатніми доказами, що дає судді підстави вважати про зволікання позивачем своїм правом щодо звернення до суду із цим позовом, оскільки такий строк завершився ще 22.04.2022 року, тоді як позивач звернувся до суду 15.04.2024 року, тобто через два роки після закінчення строку звернення до суду із цим позовом. Більше того, позивач у своїй заяві зазначив, що з грудня 2022 року його почали відпускати за межі місця служби, що на думку судді, давало йому змогу звернутися з позовом до суду особисто або через представника.
Враховуючи, що позивач не надав доказів здійснення цілковитих перешкод, зазначених ним у заяві, на протязі всіх двох років, суддя не приймає до уваги посилання позивача на введення в Україні воєнного стану, тим паче, що в позивача є право на звернення до суду засобами поштового зв'язку або через підсистему "Електронний суд".
Оцінюючи наведені представником позивача обгрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід зазначити, що такі підстави не можуть бути визнані поважними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки судом визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна