24 квітня 2024 рокуСправа №160/31578/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 грудня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 , в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 52 % на 76 % та скасувати рішення №212750009839 від 02.11.2023 р., на підставі якого, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 52 % на 76 %;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок судді у відставці, ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання з 15 вересня 2023 року, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, крім стажу роботи на посаді судді 21 рік: період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 20 днів, що підтверджується копією військового квитка та копією трудової книжки; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 1 рік 11 місяців 13 днів, а саме денна форма навчання у Вищій Волгоградській слідчій школі МВС СРСР, що підтверджується копією диплому про навчання та копією Архівної довідки УМВС Херсонської області; робота на посадах слідчого 4 роки 9 місяців 29 днів, що також підтверджується копією Архівної довідки УМВС в Херсонській області; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 3 роки, у розмірі 76 % суддівської винагороди, зазначених у довідці №89 від 19 вересня 2023 року, про суддівську винагороду, Територіального Управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та розрахунку стажу судді, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, №1-5/23 від 22 вересня 2023 року, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за зазначений період, та здійснити виплати, з урахуванням фактично сплачених сум, та в подальшому нараховувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 76%.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 12 вересня 2023 року, за рішенням Вищої ради правосуддя № 888/0/15-23, позивача було звільнено у відставку з посади судді Високопільського районного суду Херсонської області зі стажем роботи, що дає право на відставку 33 роки 06 місяців 04 дні, разом з тим, відповідачем здійснено розрахунок довічного утримання судді у відставці з 15.09.2023 року, із розрахунку роботи на посаді судді 21 рік 07 місяців, тобто 20% за стаж на посаді судді 20 років та 2% на посаді судді за кожний повний рік на посаді судді більше 20 років, тобто 52%, при цьому, при розрахунку щомісячного довічного утримання не було враховано: період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 20 днів; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 13 днів; робота на посадах слідчого 4 роки 9 місяців 29 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки, а тому, на переконання позивача, його загальний повний стаж роботи, що дає право на відставку судді, повинен бути прийнято пенсійним фондом саме повних 3 роки, що повинно становити у відсотковому виразі не 52%, визначеного за рішенням відповідача, а відповідно 50% за повних 20 років стажу судді, 2% за повний рік на посаді судді більше 20 років та 24% із складових, повних років, що дає право на відставку судді, а саме: 1 рік 11 місяців 20 днів половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі; робота на посадах слідчого - 4 роки 9 місяців 29 днів, стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки, а тому загальний повний стаж роботи, що дає право на відставку судді, повинен бути прийнято пенсійним фондом саме повних 33 роки, а при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання повинно бути встановлено не 52%, а 76%, за повні роки після стажу роботи на посаді судді 20 років, оскільки стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру. Отримавши у жовтні 2023 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 52%, позивачем було направлено заяву до ГУ ПФУ в Херсонській області про перерахунок довічного грошового утримання, проте ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення про відмову №212750009839 від 02.11.2023 року в проведенні вищевказаного перерахунку. Вищевказане зумовило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду: доказів надсилання позивачем іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів від 01.12.23 року, поданих в електронній формі з використанням ЄСІТС, у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України; уточненої позовної заяви, в якій чітко визначитися із суб'єктним складом сторін у справі та привести прохальну частину позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України, з доказами направлення копії уточненої позовної заяви учасникам справи, у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду від 08.12.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача, 18.12.2023 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви із доказами надсилання позивачем іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів від 01.12.23 року, поданих в електронній формі з використанням ЄСІТС, у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України, та із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31578/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 22.01.2024 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
22 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його позовом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та у його відсутність.
23 січня 2024 року надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-1 пред'явлений позов не визнав та заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в Управлінні з 15.09.2023 та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402 “Про судоустрій і статус суддів”. На виконання вимог п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1, заяву позивача від 02.11.2023 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з доданими документами було зареєстровано та за принципом екстериторіальності, визначено структурний підрозділ органу, який приймав відповідне рішення. Отже, відповідно до принципу екстериторіальності розгляду заяв, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області прийнято рішення № 212750009839 від 02.11.2023 про відмову в проведенні вищевказаного перерахунку. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області під час прийняття рішення про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, насамперед, керувалось нормами чинного законодавства України. Так, частиною 1 статті 142 Закону №1402 встановлено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Частиною 3 статті 142 Закону №1402 встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Отже, зазначена норма чітко та недвозначно визначає, що довічне грошове утримання збільшується за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, а не на іншій будь- якій посаді,- яка зараховується до загальної стажу роботи. За матеріалами пенсійної справи, стаж роботи на посаді судді Позивача складає 21 рік 7 місяців 7 днів (з 26.12.2001 по 31.07.2023) тобто, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 52 % суддівської винагороди судді. Зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду проходження служби у Збройних Силах, навчання на денній формі у вищому навчальному закладі та періоду роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці чинним законодавством не передбачено. Таким чином, враховуючи вимоги ч.3 статті 142 Закону №1042, позивачу визначено загальний відсоток для призначення (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , який складає 52% за 21 рік роботи саме на посаді судді. Також відповідач-1 зауважує, що позивач у своїх позовних вимогах лише просить зобов'язати відповідача збільшити відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 76 %, при цьому не зазначає за рахунок чого такий відсоток може бути збільшено (позовні вимоги не містять зобов'язання щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді, з якого визначається відсотковий розмір грошового утримання певних періодів трудової діяльності позивача). З огляду на вищевикладене, вважають рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме, визначення відсоткового розміру в розмірі 76% правомірним, а позовні вимоги позивача - необгрунтованими. Щодо вимоги у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 15 вересня 2023 року, зауважує, що 04.10.2023, після складання повноважень судді, ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, яка за принципом екстериторіальності розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області (перевірку здійснювали спеціалісти ГУ ПФУ в Житомирській області) та Рішенням №212750009839 від 13.10.2023, позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судці у відставці, при визначенні відсоткового розміру довічного грошового утримання враховано стаж на посаді судді за - 21 рік та відсотковий розмір утримання склав 52 відсотки. Вищезазначене рішення позивачем не оскаржувалось і на сьогодні залишається чинним та обов'язковим до виконання, а предметом даного позову є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у здійсненні Позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.11.2023 № 212750009839. Із заявою про проведення перерахунку ОСОБА_1 звернувся 02.11.2023, а отже з урахуванням вимог абз. 7 п.1.8 Порядку №22-1, вимога щодо зобов'язання здійснити перерахунок грошового утримання з 15.09.2023 є протиправною та законодавчо необгрунтованою. Відтак, враховуючи те, що рішення про відмову ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, як органом, до виключних повноважень якого належить розгляд заяви Позивача, то відсутні підстави для покладення зобов'язань на Управління.
24 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшли пояснення щодо позовної заяви, в яких було зауважено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 52% від суми суддівської винагороди відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-УІІІ. Грошове утримання судді призначено на підставі положень чинного законодавства у розмірі 52% суддівської винагороди судді. Позивач звернувся до Головного управління з заявою щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з зарахуванням до стажу судді: період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 20 днів; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 13 днів (денна форма навчання у Вищій Волгоградській слідчій школі МВС СРСР); робота на посадах слідчого - 4 роки 9 місяців 29 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки. Відповідно до наданих документів та положень чинного законодавства, стаж Позивача на посаді судді складає 21 рік 07 місяців 7 днів. Пунктом 25 розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення” Закону встановлює розрахунок отримання відсотків щомісячного довічного грошового утримання, який розраховується виключно на посаді судді, а не як вимагає того позивач у позовній заяві. І як вказано вище, саме частина ст. 137 Закону №1402 містить вичерпний перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді. Відповідно до цього, 21 рік стажу роботи на посаді судді можуть бути підставою для виплати 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 76 % виплачується судді при наявності 33 років стажу на посаді саме судді. Таким чином, вимога позивача щодо проведення перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді з зарахуванням періоду проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 20 днів; половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 13 днів (денна форма навчання у Вищій Волгоградській слідчій школі МВС СРСР); роботи на посадах слідчого - 4 роки 9 місяців 29 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки є безпідставною та суперечить положенню чинного законодавства. А отже, дії Головного управління щодо відмови позивачу в здійсненні такого перерахунку правомірні та законні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального провадження із призначенням підготовчого засідання на 01.04.2024 року о 12-00 год., а також залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області до участі у справі №160/31578/23 у якості другого відповідача.
06 березня 2024 року від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 14 березня 2024 року заяву позивача від 06 березня 2024 року повернуто позивачу без розгляду.
В підготовче судове засідання 01.04.2024 року сторони не з'явились, відповідачі були повідомлені про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв, клопотань до суду не подавали. Підготовче судове засідання призначено на 15.04.2024 року на 10-00 год.
В підготовче судове засідання 15.04.2024 року сторони не з'явлись. Позивачем було подано клопотання від 12.04.2024 року про розгляд справи за його відсутності. Відповідачі були повідомлені про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв, клопотань до суду не подавали.
Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року було закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Вищої ради правосуддя № 888/0/15-23 від 12 вересня 2023 року, ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Високопільського районного суду Херсонської області (відряджений до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до цього рішення Вищою радою правосуддя встановлено, що станом на час розгляду заяви про відставку до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню: час роботи на посаді судді - 21 рік 9 місяців 2 дні; період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 20 днів; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 13 днів; робота на посадах слідчого - 4 роки 9 місяців 29 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає йому право на відставку, станом на 12 вересня 2023 року становить 33 роки 6 місяців 4 дні
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №212750009839 від 13.10.2023 року ОСОБА_1 з 15.09.2023 було призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку стажу роботи на посаді судді 21 рік 07 місяців 07 днів, у розмірі 52% від суми суддівської винагороди відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус судів” від 02.06.2016 № 1402.
Наразі позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області.
02.11.2023 року позивач через веб-портал електронних послуг звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою в якій просив, з наступного дня, після звернення за призначенням довічного грошового утримання, провести перерахунок його пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеної згідно рішення Скадовського об'єднаного управління ПФУ 21275 №212750009839 від 13.10.2023 року та визначити розмір нарахування 78%, а не помилково нарахованих 52%, а також здійснити виплату недонарахованої суми довічного грошового утримання, врахувавши проведені йому раніше виплати.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням №212750009839 від 02.11.2023 року повідомило позивача, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислено відповідно до ст. 137 та 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402. Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402 не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді періодів: проходження строкової військової служби, навчання у вищому юридичному навчальному закладі, роботу на посадах слідчого, тому підстави, проводити обчислення Вашого щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці з урахуванням цих періодів, відсутні.
Означене рішення направлено на адресу позивача листом ГУ ПФУ в Херсонській області від 15.11.2023р. №2100-0309-8/37873.
Незгода позивача з відмовою у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з зарахуванням до стажу судді: період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 20 днів; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 13 днів (денна форма навчання у Вищій Волгоградській слідчій школі МВС СРСР); робота на посадах слідчого - 4 роки 9 місяців 29 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки, зумовила звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, визначає Закон України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII від 02.06.2016 року.
За правилами ч. 1 ст. 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати у відставку.
За приписами ч. 3 ст.142 Закону № 1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 на позивача розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.
Так, згідно з частиною 2 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Статтею 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Пунктом 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Аналогічні приписи містив і п.11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, відповідно до якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" №2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону №2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді Високопільського районного суду Херсонської області питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі - Указ).
Архівна довідка УМВС України в Херсонській області від 21 серпня 2017 року №135/04/2-2017 (далі - архівна довідка УМВС) свідчить, що ОСОБА_1 до призначення його Указом Президента України від 10 грудня 2001 року № 1205/2001 на посаду судді, а саме з 28 серпня 1984 року по 22 вересня 1986 року та з 25 червня 1990 року по 30 березня 1993 року, працював на посадах слідчого.
Робота ОСОБА_1 на посадах судді та слідчого відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Крім того, відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах
Як убачається з копій диплома про освіту, додатка до нього, трудової книжки, архівної довідки УМВС, ОСОБА_1 із 1 вересня 1980 року по 27 липня 1984 року (дата видачі диплома) навчався у і Вищій слідчій школі МВС СРСР, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація - юрист. Половина вказаного періоду навчання відповідно до Указу підлягає зарахуванню до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає йому право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання.
З 25 жовтня 2000 року по 29 червня 2001 року ОСОБА_1 навчався із відривом від виробництва в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого на факультеті підготовки професійних суддів за спеціальністю «Правознавство», отримав кваліфікацію юриста за освітньо- кваліфікаційним рівнем магістра.
Проте половина цього строку навчання не може бути зарахована до стажу роботи, що дає судді право на звільнення у відставку, оскільки наявність чи відсутність у ОСОБА_1 освітньо-кваліфікаційного рівня магістра не впливала на можливість призначення його на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 9901/778/18.
Крім цього, з копії військового квитка встановлено, що ОСОБА_1 з 13 листопада 1976 року по 3 листопада 1978 року проходив строкову військову службу. Вказаний період відповідно до Указу підлягає зарахуванню до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає йому право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання
Також, Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", який набрав чинності 5 серпня 2018 року, статтю 137 Закону №1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту: "2. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді". У зв'язку з цим з врахуванням абзацу 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VШ з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", яким внесено зміни до статті 137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Така ж правова позиція покладена в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі №9901/805/18. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що частину 2 статті 137 Закону №1402-VІІІ (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Окрім цього, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 8 жовтня 2020 року у справі №9901/537/19, положення частини другої статті 137 Закону №1402-VІІІ означає, що до стажу роботи на посаді судді і прирівняних до нього стажів роботи (абзац четвертий пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ) додається (може додаватися) ще один вид (чи види) роботи (професійної діяльності), який раніше не охоплювався поняттям стажу роботи на посаді судді. Під цим стажем у вимірі чинного законодавчого визначення поняття "стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді" потрібно розуміти за якісними властивостями вид (види) певної роботи (професійної діяльності) в галузі права, який відрізняється від суддівської і прирівняної до неї роботи та має часові (кількісні) межі (строк роботи).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ «Про статус суддів», чинної на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
Із копій трудової книжки та архівної довідки УМВС встановлено, що ОСОБА_1 після здобуття ним у 1984 році вищої юридичної освіти, окрім роботи на посадах слідчого, має інший стаж роботи в галузі права, а саме на посадах старшого інспектора, старшого дільничного інспектора міліції, оперуповноваженого, юриста, помічника голови суду, який у сукупності становить понад три роки.
Наведене свідчить про наявність у ОСОБА_1 права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.
З огляду на зазначене, право на зарахування стажу роботи в галузі права мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом № 2862-XII на день їх обрання.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 серпня 2023 року у справі №360/6255/21, від 30 січня 2020 року у справі №592/3694/17, від 06 березня 2018 року у справі №308/6953/17.
Крім того, рішенням Вищої ради правосуддя № 888/0/15-23 від 12 вересня 2023 року, встановлено, що станом на час розгляду заяви про відставку до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню: час роботи на посаді судді - 21 рік 9 місяців 2 дні; період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 20 днів; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 13 днів; робота на посадах слідчого - 4 роки 9 місяців 29 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає йому право на відставку, станом на 12 вересня 2023 року становить 33 роки 6 місяців 4 дні.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 212750009839 від 02.11.2023 року, яким ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цих рішень.
Як зазначено вище, відповідно до ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
В зв'язку з цим, розмір щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи зі стажу роботи на посаді судді повних 33 роки повинен становити 76 %, з яких: 50 % - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 26 % (13 років * 2 %) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.
Згідно з позицією, яка сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №676/1557/16-ц (провадження №14-197цс19), у випадку встановлення судовим рішенням факту неналежного виконання органами Пенсійного фонду України своїх обов'язків щодо нарахування та виплати пенсії відповідний перерахунок здійснюється за весь попередній період, а не з часу набрання законної сили судовим рішенням (строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає).
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідач-1 має перерахувати довічне грошове утримання позивачеві не лише на майбутні періоди, але й за весь попередній період, починаючи з 15 вересня 2023 року.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах: від 22 вересня 2021 року у справі №810/881/17, від 26.04.2021 у справі №820/3520/16, від 29.01.2021 у справі №646/6177/17, від 05.05.2021 у справі №826/6103/16 зроблено висновок, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникало необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок судді у відставці, ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання з 15 вересня 2023 року, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, крім стажу роботи на посаді судді 21 рік: період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 20 днів, що підтверджується копією військового квитка та копією трудової книжки; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 1 рік 11 місяців 13 днів, а саме денна форма навчання у Вищій Волгоградській слідчій школі МВС СРСР, що підтверджується копією диплому про навчання та копією Архівної довідки УМВС Херсонської області; робота на посадах слідчого 4 роки 9 місяців 29 днів, що також підтверджується копією Архівної довідки УМВС в Херсонській області; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 3 роки, у розмірі 76 % суддівської винагороди, зазначених у довідці №89 від 19 вересня 2023 року, про суддівську винагороду, Територіального Управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та розрахунку стажу судді, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, №1-5/23 від 22 вересня 2023 року, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за зазначений період, та здійснити виплати, з урахуванням фактично сплачених сум.
Щодо вимог позивача, щодо зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 76% задоволенню не підлягають, як такі, що заявлені передчасно, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому такі позовні вимоги не можуть бути задоволені судом, позаяк є передчасними та спрямованими на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 КАС України, у той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов належить частковому задоволеню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення вказаної статті та часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню на користь останньої, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області коштів у розмірі 268,40 грн. та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області коштів у розмірі 268,40 грн.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61100, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 212750009839 від 02.11.2023 року, яким ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), щомісячного довічного грошового утримання з 15 вересня 2023 року, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді згідно з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, крім стажу роботи на посаді судді 21 рік: період проходження строкової військової служби - 1 рік 11 місяців 20 днів, що підтверджується копією військового квитка та копією трудової книжки; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 1 рік 11 місяців 13 днів, а саме денна форма навчання у Вищій Волгоградській слідчій школі МВС СРСР, що підтверджується копією диплому про навчання та копією Архівної довідки УМВС в Херсонської області; робота на посадах слідчого 4 роки 9 місяців 29 днів, що також підтверджується копією Архівної довідки УМВС в Херсонській області; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 3 роки, у розмірі 76 % суддівської винагороди, зазначених у довідці №89 від 19 вересня 2023 року, про суддівську винагороду, Територіального Управління державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та розрахунку стажу судді, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області, №1-5/23 від 22 вересня 2023 року, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за зазначений період, та здійснити виплати, з урахуванням фактично сплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, буд. 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61100, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 24 квітня 2024 року.
Суддя І.В. Тулянцева