24 квітня 2024 рокуСправа №160/4074/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" в особі представника Мінкова Сергія Валерійовича до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
13.02.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 13.02.2024 року через систему “Електронний суд” позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" в особі представника Мінкова Сергія Валерійовича до Тернопільської митниці, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000271/2 від 09.11.2023 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.
04.03.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Тернопільської митниці Мудрого О.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому митний орган заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив наступне. На виконання зовнішньоекономічного контракту № WENXIN-TD-2021 від 10.06.2021, укладеного між компанією «Zhejiang Wenxin Mechanical & Electrical CO., Ltd.» (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «АМТ» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № J-WX230704-1 від 22.08.2023 позивачем на митну територію України ввезено товари. 07 листопада 2023 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_1 , було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ № 23UA403020017827U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: Товар 1: «Двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки "Кентавр"/"Vitals", бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 250 см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком або без нього, ручним стартером), ном. Потужністю 4,4-5,52кВт, робочим об'ємом циліндрів 196-212см3, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: -мод.ДВЗ-200Б -350шт.; - мод.ДВЗ-200Б1 -300шт.; -мод.ДВЗ-210Б -220шт.; -мод.GE 7.0-19k -50шт.; -мод.GE 7.0- 20s -64шт.; -мод.GE 7.0-25s -160шт. Галузь застосування - в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів.»; Товар 2: «Двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки "Vitals", бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 250 см3: двигуни бензинові чотиритактні одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, стартером - електричний або ручний), ном.потужністю 11,03 кВт, робочим об'ємом циліндрів 420см3, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування: -мод.GE 15.0-25k -50шт.; -мод.GE 15.0-25ke -16шт. Галузь застосування - в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів.»; Товар 3: «Двигуни внутрішнього згоряння виробництва торговельної марки "Vitals", бензинові, з іскровим запалюванням, із зворотно поступальним рухом поршня, з загальним робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 250 см3: двигуни бензинові одноциліндрові, повітряного охолодження, загального призначення, комплектні (обладнані паливною системою, приладами запалювання, паливним баком, ручним стартером), ном. потужністю 9,56 кВт, робочим об'ємом циліндрів 389см3, в комплекті з приладдям та інструментом для налагоджування та обслуговування, мод.GE 13.0-25s -20шт. Галузь застосування - в якості автономного силового агрегату для приводу промислового обладнання (електрогенераторів, насосів, компресорів), транспортних механізмів.». До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист № б/н від 22.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) № J-WX230704-1від 22.08.2023; домашній коносамент № YJHYCK23090057 від 04.09.2023; автотранспортна накладна № AMT-UA-3110-1 від 31.10.2023; декларація про походження товару № J-WX230704-1 від 22.08.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 23-PBT-4268-3 від 30.10.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 23-PBT-4271-3 від 30.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - акт виконаних робіт № б/н від 30.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - акт викон. робіт № б/н від 30.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - заявка №31-1 від 18.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - заявка №31-2 від 18.08.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - спец-я №18 від 20.06.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № WENXIN-TD-2021 від 10.06.2021; договір (контракт) про перевезення № 1092022 від 01.09.2022; інші некласифіковані документи - лист перевізника №14 від 06.11.2023.
Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: «000 Інформаційне повідомлення»; «103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; «105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; «106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; «202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; «911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «З метою забезпечення протидії порушення порядку міжнародної передачі товарів військового призначення, під час митного оформлення товарів "комплектуючі та вироби на повітряні судна цивільної та військової авіації" або "агрегатні вузли до тракторів та вантажних транспортних засобів", що підпадають чи можуть підпадати під вимоги законодавства у галузі державного експортного контролю, необхідно інформувати співробітників СБ України …), див лист Держмитслужби від 08.03.2023 № 08-3/16-03/7/1508. За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Індикатори ризику: пункт 3.3.4., 1.1.1., 1.1.17, - У документі наявні ознаки сканування на оригіналі документа. Подання до митного оформлення інвойсу (в тому числі його сканованої копії) без відмітки прикордонної митниці (штампу "Під митним контролем")».
Частиною 4 статті 54 МК України визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом із цим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно із частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Положеннями ч. 3 ст. 363 МК України визначено, що автоматизована система управління ризиками, що застосовується митними органами, є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів. Автоматизована система управління ризиками функціонує на центральному рівні та передбачає застосування випадкового відбору. Автоматизована система управління ризиками забезпечує визначення однакового обсягу та форм митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення незалежно від того, якому митному органу подано митну декларацію (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до цього Кодексу), для здійснення митних формальностей. У разі якщо посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками прийнято рішення про необхідність проведення певної митної формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, інформація про прийняття такого рішення невідкладно вноситься такою посадовою особою до автоматизованої системи управління ризиками. Згідно із п. 4 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.07.2015 № 684, розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків митними органами використовуються такі джерела інформації, зокрема: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або Держмитслужби; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужбою та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет. Під час здійснення митного контролю за МД № 23UA403020017827U5 від 07.11.2023 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема: 1. Із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар згідно CMR № AMT-UA-3110-1 переміщувався автомобільним видом транспорту перевізником «ФОП ОСОБА_2 », однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника. 2. Декларантом подано до митного оформлення неякісну скан-копію рахунку-фактури № J-WX230704-1 від 22.08.2023 без відмітки прикордонної митниці (штампу "Під митним контролем"), що порушує вимоги наказу МФУ від 09.10.2012 № 1066 та викликає сумніви достовірності документа. Таким чином, у сукупності перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах. Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. З огляду на неведені означені розбіжності в поданих до митного оформлення документах та враховуючи те, що позивачем документально не підтверджено складові митної вартості, митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митних органів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці окрім наданих раніше до оформлення ЕМД додатково було надано: Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 18.04.2023; Комерційну пропозицію № б/н від 16.05.2023. Листом №001-08/11 від 08.11.2023 позивачем повідомлено митницю, що для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством; надані документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити контроль та перевірку числових значень в повній мірі. Також, поінформовано, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами. Згідно із положеннями ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Кодексу. Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу. Отже, відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товару була визначена митницею самостійно. Відповідно до пунктів 1 та 2 Тлумачних приміток до статті 7 (резервний метод) Угоди про застосування статті VII ГАТТ, митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях; методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Відповідно до примітки 4 до пункту 2 статті VII ГАТТ, формулювання підпунктів "a" і "b" дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар. Положеннями статті 55 МК України визначено, що митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2023/000271/2 від 09.11.2023, у гр. 33 якого зазначено «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: Відповідно до ч.2 ст. 53 МКУ такі документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено, що із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар згідно CMR № AMTUA-3110-1 переміщувався автомобільним видом транспорту перевізником «ФОП ОСОБА_2 », однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника. Зазначене може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Також декларантом подано до митного оформлення неякісну скан-копію рахунку-фактури № J-WX230704-1 від 22.08.2023 без відмітки прикордонної митниці (штампу "Під митним контролем"), що порушує вимоги наказу МФУ від 09.10.2012 № 1066 та викликає сумніви достовірності документа. Декларантом 08.11.2023 надіслано лист № 001-08/11 та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткових документів. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару №1 згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.10.2023 № UA100430/2023/ 476874 на рівні 3,77 дол. США за кг., що становить 49,5161 дол. США за шт., товару № 2 згідно митного оформлення даним імпортером за ЕМД від 19.10.2023 № UA209230/2023/111311 на рівні 3,77 дол. США за кг., що становить 111,1578 дол. США за шт., товару № 3 згідно митного оформлення даним імпортером за ЕМД від 09.09.2023 № UA408020/2023/054833 на рівні 3,77 дол. США за кг., що становить 105,5600 дол. США за шт. ». Отже, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості №UA403020/2023/000271/2 від 09.11.2023 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема: товару №1 згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.10.2023 №UA100430/2023/476874 на рівні 3,77 дол.США за кг., що становить 49,5161 дол. США за шт.; товару № 2 згідно митного оформлення даним імпортером за ЕМД від 19.10.2023 №UA209230/2023/111311 на рівні 3,77 дол. США за кг., що становить 111,1578 дол. США за шт.; товару № 3 згідно митного оформлення даним імпортером за ЕМД від 09.09.2023 №UA408020/2023/054833 на рівні 3,77 дол. США за кг., що становить 105,5600 дол. США за шт. Відтак, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2023/000271/2 від 09.11.2023 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
05.03.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника ТОВ «Торговий дім «АМТ» ОСОБА_3 подано відповідь на відзив де представником зазначено, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 зазначена вище справа розподілена та 14.02.2024 року передана судді Пруднику С.В.1
19.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду.
06.03.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці Мудрого Олександра Андрійовича про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 10.06.2021 року ТОВ «ТД «АМТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією «ZHEJIANG WENXIN MECHANUCAL & ELECTRICAL» CO.,LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № WENXIN-TD-2021 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікації (Додатку), яка є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому компанією «ZHEJIANG WENXIN MECHANUCAL & ELECTRICAL» CO.,LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації №18 від 20.06.2023, рахунку-фактури № J-WX230704-1 від 22.08.2023 та пакувального листа від 22.08.2023 було здійснено поставку товарів.
Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010”.
Базис поставки FOB, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Покупець зобов'язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.
Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення товару в місце призначення (до кордону України).
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ “ТД”АМТ”, було задекларовано до митного поста Тернопільської митниці партії отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД) №23UA403020017827U5 від 07.11.2023р. (номенклатура, кількість, характеристики товару зазначені у графі 31 ЕМД - Товар № 1, №2, №3).
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № WENXIN-TD-2021 від 10.06.2021; Специфікація №18 від 20.06.2023; рахунок-фактура № JWX230704-1 від 22.08.2023; пакувальний лист від 22.08.2023.
Для підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір №1092022 від 01.09.2022; коносамент №YJHYCK23090057 від 04.09.2023; накладна CMR №АМТ-UA-3110-1 від 31.10.2023; рахунки №23-РВТ-4271-3 від 30.10.2023 та №23-РВТ-4268-3 від 30.10.2023; акти виконаних робіт від 30.10.2023; заявка №32-1 від 18.08.2023 та №32-2 від 18.08.2023; лист від перевізника №14 від 06.11.2023.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству було направлено електронне повідомлення наступного змісту: «Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митних органів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
Листом вих. № 001-08/11 від 08.11.2023 ТОВ “ТД”АМТ” додатково надало митниці: комерційну пропозицію від 16.05.2023, прай-лист від 18.04.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
09.11.2023 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000271/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів №1,№2,№3 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №23UA403020018002U6 від 09.11.2023р.
Загальна різниця митних платежів (ПДВ + ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 35705,60 грн. (ввізне мито) + 149963,46 грн.(ПДВ) = 185669,06 грн. (ціна позову). Розрахунок різниці в митних платежах (ціни позову) зазначено в графах 47 «Нарахування платежів», “В” “Подробиці розрахунків” зазначеної вище ЕМД.
Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті.
При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічне тлумачення зазначених правових норм висловлене Верховним судом в правовій позиції, сформованій та висловленій у постановах: по справі № 21-127а15 від 31.03.2015, по справі №815/4477/15 від 21 січня 2020 року, по справі №813/1350/14 від 14 січня 2020 року, по справі №160/8775/18 від 18 грудня 2019 року, по справі №804/2957/17 від 12 грудня 2019 року, по справі №814/2602/15 від 14 листопада 2019 року.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування: “ Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: Відповідно до ч.2 ст. 53 МКУ такі документи:- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ такі додаткові документи:-договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;-рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);-виписку з бухгалтерської документації;-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- копію митної декларації країни відправлення;-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено, що із порту призначення до митного кордону України, задекларований товар згідно CMR № AMT-UA-3110-1 переміщувався автомобільним видом транспорту перевізником «ФОП ОСОБА_2 », однак декларантом не надано транспортно-експедиційного договору, документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від даного перевізника. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Також декларантом подано до митного оформлення неякісну скан-копію рахунку-фактури № J-WX230704-1 від 22.08.2023 без відмітки прикордонної митниці (штампу "Під митним контролем"), що порушує вимоги наказу МФУ від 09.10.2012 № 1066 та викликає сумніви достовірності документа. Декларантом 08.11.2023 надіслано лист № 001-08/11 та повідомлено митний орган про відсутність будь-яких додаткових документів.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхами перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, вказано про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару №1 згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 11.10.2023 №UA100430/2023/ 476874 на рівні 3,77 дол. США за кг., що становить 49,5161 дол. США за шт., товару № 2 згідно митного оформлення даним імпортером за ЕМД від 19.10.2023 № UA209230/2023/111311 на рівні 3,77 дол. США за кг., що становить 111,1578 дол. США за шт., товару № 3 згідно митного оформлення даним імпортером за ЕМД від 09.09.2023 № UA408020/2023/054833 на рівні 3,77 дол. США за кг., що становить 105,5600 дол. США за шт. Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.”
Суд вважає, що означені твердження митниці є необґрунтованими та такими,що протирічать правовим нормам та правовим висновкам Верховного Суду щодо тлумачення та застосування правових норм, викладених ним у постановах за наслідками розгляду справ з аналогічних правовідносин.
Твердження митниці щодо ненадання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджуються вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, є необґрунтованими, з огляду на таке.
Під час декларування товару за ЕМД №23UA403020017827U5 від 07.11.2023 митниці надано Специфікацію №18 від 20.06.2023, умовою оплати якої є оплата в розмірі 44210 дол.США протягом 90 днів з моменту фактичного отримання товару.
Оскільки, відповідно до актів виконаних робіт, товар було фактично отримано 30.10.2023 року, таким чином на час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, строки оплати за специфікацією №18 від 20.06.2023 не сплинули.
Позивачем разом з позовною заявою надаються платіжні інструкції в іноземній №188 від 22.12.2023 та №184 від 11.12.2023 та заяви на купівлю іноземної валюти №206 від 11.12.2023, №208 від 22.12.2023, які у свою чергу підтверджують оплату специфікації №18 від 20.06.2023.
Додатково, слід зауважити, що підприємством разом з ЕМД№23UA403020017827U5 від 07.11.2023 та листом №001-08/11 від 08.11.2023 до митного органу надавались документи, за якими можливо ідентифікувати перевезені товари, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № WENXIN-TD-2021 від 10.06.2021; Специфікація №18 від 20.06.2023; рахунок-фактура № J-WX230704-1 від 22.08.2023; пакувальний лист від 22.08.2023; прайс-лист від 18.04.2023; комерційна пропозиція від 16.05.2023.
Твердження митного органу стосовно ненадання транспортних (перевізних) документів, є протиправним та необґрунтованим, оскільки Товариством разом з ЕМД від 07.11.2023, керуючись п.6 ч.1 ст.53 МКУ, було надано митному органу : договір №1092022 від 01.09.2022; коносамент №YJHYCK23090057 від 04.09.2023; накладна CMR №АМТ-UA-3110-1 від 31.10.2023; рахунки №23-РВТ-4271-3 від 30.10.2023 та №23-РВТ-4268-3 від 30.10.2023; акти виконаних робіт від 30.10.2023; заявка №32-1 від 18.08.2023 та №32-2 від 18.08.2023.
Додатково товариством разом з позовною заявою надається завірена банком платіжна інструкція в національній валюті №18 від 29.11.2023, яка у свою чергу підтверджує оплату рахунку №23-РВТ-4271-3 та №23-РВТ-4268-3 від 30.10.2023.
Таким чином, можна дійти висновку, що митний орган під час складання оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не дослідив у повній мірі надані товариством документи та склав необґрунтовані зауваження з наявними ознаками формальності.
Твердження митного органу про ненадання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, ненадання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, є протиправними, з наступних причин.
Між позивачем та компанією Zhejiang Wenxin Mechanical &Electrical CO. LTD 10.06.2021 було укладено контракт №WENXIN-TD-2021 на поставку товарів, в асортименті, кількості та за цінами, що вказаними в Специфікаціях.
З наданих митниці документів вбачається що стороною контракту- постачальником товару виступає виробник товару, тобто укладено прямий контракт без залучення посередницьких фірм.
В зв'язку з зазначеним у декларанта відсутні зазначені документи, які вимагаються митницею.
Відповідно до положень Митного кодексу України в ході декларування декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що у декларанта наявні документи, що підтверджують господарські стосунки декларант з третіми особами (а значить такі витрати включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
Відповідна партія товару постачалась за специфікацією №18 від 20.06.2023 наданою до митного органу разом з ЕМД №23UA403020017827U5 від 07.11.2023 за ціною 44210 дол.США, що підтверджується такими документами, як інвойс №J-WX230704-1 від 22.08.2023 та пакувальним листом від 22.08.2023.
Станом на момент винесення митним органом оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, строки оплати за відповідною специфікацією не сплинули, тому оплата не проводилась.
Позивачем, разом із позовною заявою надаються завірені належним чином банківські платіжні документи №188 від 22.12.2023 та №184 від 11.12.2023, заяви на купівлю іноземної валюти №206 від 11.12.2023, 208 від 22.12.2023, що підтверджують повну оплату специфікації №18 від 20.06.2023.
Інші рахунки чи договори, що пов'язані з угодою(контрактом) відсутні, з об'єктивних причин, таким чином надання таких документів до митного органу є неможливим.
Усі наявні документи, що підтверджують цифрові показники ввезеного товару, підприємством були надані.
Твердження митного органу стосовно ненадання документів, що містять відомості про вартість перевезення та рахунків про оплату за надані послуги від перевізника ФОП ОСОБА_2 , є протиправним, адже: 01.09.2022 між позивачем(Клієнт) та між P&B Terminal SIA(Експедитор) було укладено договір №1092022 про транспортно-експедиторське обслуговування.
Відповідний договір надавався позивачем до митного органу разом з ЕМД 23UA403020017827U5 від 07.11.2023, таким чином договір №1092022 від 01.09.2022 є єдиним договором за яким здійснювалась поставка товару.
Відповідно до п.2.1.2 договору ТЕО, Експедитор має право від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, що пов'язані з виконанням цього Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, звантажування, фумігацію, дезактивацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів та контейнерів.
Отже, за умовами договору №1092022 від 01.09.2022 Експедитор, керуючись своїми повноваженнями, залучив до перевезення ФОП ОСОБА_2 .
Таким чином, ніяких договірних відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_2 немає.
Відповідно єдиними рахунками, що були виставлені позивачу за поставку товарів, були рахунки виставлені від P&B Terminal SIA, а саме: рахунки №23-РВТ-4271-3 та №23-РВТ-4268-3 від 30.10.2023, оплата яких підтверджується наданою разом з позовною заявою завіреною банком платіжною інструкцією №18 від 29.11.2023.
Твердження митниці стосовно ненадання каталогів, специфікацій, прейскурантів(прайс-листів) виробника товару, є протиправним та адже: товариством, як зазначалося раніше, разом з ЕМД №23UA403020017827U5 від 07.11.2023 до митного органу було надано специфікацію №18 від 20.06.2023. До того ж, позивачем у ході консультацій із митним органом, листом №001-08/11 від 08.11.2023 до митниці було надано прайс-лист від 18.04.2023 та комерційну пропозицію від 16.05.2023, які у свою чергу і є каталогами виробника товарів.
Таким чином можна дійти висновку, що митний орган під-час складання оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не дослідив у повній мірі надані підприємством документи, за наслідками чого здійснений формальний підхід до складання гр.33 рішення №UA403020/2023/000271/2 від 09.11.2023.
Твердження митниці щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, є протиправними, оскільки виходячи з того, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом №WENXIN-TD-2021 (п.3.4,3.5) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу.
Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв'язку з чим надання її є неможливим.
Верховний Суд в постанові від 19.03.19 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення : «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Твердження митного органу щодо ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціальною експертною організацією, є протиправним та необґрунтованим, з наступних причин: відповідно до частини 3 ст. 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні означені митницею документи. Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ означені документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.
Твердження митного органу щодо надання до митного органу щодо поданого до митного оформлення неякісної скан-копії рахунку-фактури №J-WX230704-1 від 22.08.2023 без відмітки прикордонної митниці, що порушує вимоги наказу МФУ від 09.10.2012 №1066 та викликає сумніви достовірності документа, є протиправним та необґрунтованим, оскільки: ч.6 ст.54 Митного кодексу України передбачені чіткі підстави, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Таким чином, відсутність відмітки прикордонної митниці (штампу “Під митним контролем”) у інвойсі №J-WX230704-1 від 22.08.2023 ніяким чином не впливає на визначення числових значень складових митної вартості.
Додатково слід зазначити, що відповідно до наказу МФУ №1066 від 09.10.2012 проставлення штампу “Під митним контролем”- це обов'язок посадової особи митного органу.
Листом від перевізника №14 від 06.11.2023 повідомлено, що при виконанні перевезення вантажу, митний інспектор на митному посту “Шегині” не поставив печатку митної служби на інвойсі та CMR.
Щодо обрання відповідачем методу для визначення митної вартості.
Як вбачається з наведеного вище змісту графи 33 оскаржуваного рішення митниці, у ньому зазначені лише дата раніше оформлених ЕМД, їх реєстраційний номер та рівень до якого скориговано митну вартість. При цьому у рішенні не зазначено найменування зазначеного у них товарів, загальну кількість партії раніше оформлених товарів, загальну вагу товарної партії, вагу одиниці товару та розрахунок митної вартості, не наведені: торгова марка, технічні характеристики товару, метод за яким скориговано митну вартість, умови поставки товарів, що має значення, оскільки ціна задекларованого товару встановлювалась виходячи з їх технічних характеристик та кількості.
При цьому ідентифікація раніше оформленого митницею товару, на підставі лише зазначених митницею відомостей не можлива, тобто митницею зазначене посилання виключно на раніше оформлені митні декларації, і не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими до них документами.
У ході консультацій, до прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, митницею представнику підприємства для ознайомлення, з метою можливості проведення аналізу розрахунку, не надавалась інформація та документи щодо товару, раніше оформленого органами доходів та зборів, хоча у листах-відповідях на електронні повідомлення від митниці декларанту, підприємством заявлялась вимога про їх надання, що було проігноровано митним органом.
Тим самим митницею було порушено один із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини 1 статті 8 МКУ), який означає обов'язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі. Це означає що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.
Верховний Суд, розглядаючи судові справи щодо оскарження аналогічних рішень митниці висловлює у своїх постановах, наступні правові висновки: «Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товарів з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування» (постанова ВС від 22.04.2019 № 815/6242/17 ).
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості товару, митниця виходила з наявної інформації щодо раніше визначеного рівня митної вартості. Однак, в порушення вимог ст. 57 Митного кодексу України митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів (2а-2г) визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до наведених вище норм законодавства застосовується у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами.
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. Таке тлумачення зазначеної правової норми повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 03.04.2018р. у справі №809/453/17.
Відповідно до ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.
Згідно з ч.1 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000271/2 від 09.11.2023 року - є протиправними та належать до скасування.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3028 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3028 грн. підлягає стягненню з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ" в особі представника Мінкова Сергія Валерійовича до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000271/2 від 09.11.2023 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (49000, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 70 код ЄДРПОУ 42822115) за рахунок бюджетних Тернопільської митниці (46004, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; код ЄДРПОУ 43985576) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник