22 квітня 2024 рокуСправа № 160/8353/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Київській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
01 квітня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Київській області, відповідача 2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області:
- рішення № 7501111/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 71 від 28.02.2022 року;
- рішення № 7501105/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 80 від 28.02.2022 року;
2. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 71 від 28.02.2022 року та № 80 від 28.02.2022 року датою їх фактичного отримання.
Ухвалою суду від 05 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску;
- надати належним чином засвідчені копії рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнятих Головним управлінням ДПС у Київській області від 25.10.2022 року № 71 та № 80;
- доказів сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.
На виконання ухвали суду від 05.04.2024 року на адресу суду від представника позивача - адвоката Войтенко К.В., 19.04.2024 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої зокрема, долучено: докази сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн.; належним чином засвідчені копії рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнятих Головним управлінням ДПС у Київській області від 25.10.2022 року № 71 та №80.
Крім того, долучено заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Так, в поданій заяві представник позивача зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» (код ЄДРПОУ 43744274) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 03.08.2020 року. У 2022 році Комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відповідність ТОВ «СІЛЕНОПТ» критеріям ризиковості платника податку. Вищевказане рішення Головного управління ДПС у Київській області негативно вплинуло на ділову репутацію підприємства та унеможливило ведення господарської діяльності, оскільки багато партнерів призупинили роботу з підприємством, а інші відтермінували оплату до реєстрації податкових накладних. Крім того, з 24.02.2022 року в Україні введено в дію правового режиму воєнного стану, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, який продовжено і до теперішнього часу. Згідно з наказом від 22.12.2022 № 309 року Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або, які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні), визначено, що Київська область є такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). У зв'язку з неможливістю продовжувати працювати у Київській області через вищевказані обставини підприємство змінило місцезнаходження на м.Кам'янське, Дніпропетровської області. Проте, Дніпропетровська область також постійно піддається ракетному обстрілу з боку російських військ. Повітряні тривоги лунають майже кожен день по декілька разів, тривалий період були відключення електричної енергії. Вищевказані обставини призвели до того, що підприємство перебувало у досить нестабільному стані, внаслідок чого довелось змінити керівника, скоротити працівників, прийняти рішення про можливість віддаленого режиму роботи. При здійсненні бухгалтерського аналізу в Електронному кабінеті у лютому 2024 року стало відомо про рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області:№7501111/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 71 від 28.02.2022 року та рішення №7501105/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 80 від 28.02.2022 року. Тому, враховуючи економічні складнощі, повномасштабне вторгнення російської федерації, складнощі, пов'язані зі зміною адреси підприємства та зміною керівника, велику кількість інформації та документів, що унеможливили своєчасне складання, підготовку копій документів та подання позову, позивач зміг підготувати їх лише зараз.
Дослідивши надані документи, судом встановлено, що позивачем вимоги ухвали суду від 05.04.2024 року виконані не в повному обсязі, з огляду на наступне.
Статтею 122 КАС України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у ч.2 ст.122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Предметом спору у даній справі є - рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області, а саме:
- рішення № 7501111/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 71 від 28.02.2022 року;
- рішення № 7501105/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 80 від 28.02.2022 року.
Отже, положеннями ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, в КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.
При цьому, у п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Водночас згідно з п.56.19 ст.56 цього Кодексу в разі, коли до подання позовної заяви до суду проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 зазначив, що дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст.122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору коротші, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Суд зазначив, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, які не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Отже, Верховний Суд сформулював такий правовий висновок. Із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.4 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз.3 п.56.18 ст.56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
З матеріалів справи слідує, що позивач не використовував процедуру адміністративного оскарження вказаного рішення і в заяві про поновлення строку звернення до суду з цього приводу нічого не зауважено.
Таким чином, враховуючи приписи статті 122 КАС України, останнім днем звернення до суду з позовними вимогами щодо скасування рішення є - 25.04.2023 року.
Водночас, з цими позовними вимогами Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» звернулось до суду лише 01.04.2024 року, тобто із значним пропуском строку, встановленого законом.
Суд зазначає, що відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
Як зазначає представник позивача у заяві про поновлення пропущеного строку від 19.04.2024 року, при здійсненні бухгалтерського аналізу в Електронному кабінеті у лютому 2024 року стало відомо про рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області: №7501111/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 71 від 28.02.2022 року та рішення №7501105/43744274 від 25.10.2022 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 80 від 28.02.2022 року.
Водночас, позивачем не надано суду доказів того, що про існування спірних рішень, які відповідно до приписів п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, були направлені через електронний кабінет на адресу підприємства позивач дізнався лише у лютому 2024 року.
Щодо посилань представника позивача в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану (Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022), суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відповідного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі №990/102/22.
Крім того, доводи позивача про те, що згідно наказу від 22.12.2022 № 309 року Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або, які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні), Київська область є такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), через що підприємство змінило місцезнаходження на м. Кам'янське, Дніпропетровської області та це унеможливило своєчасне складання, та підготовку документів, не дає суду можливості вважати такі обставини поважними.
Суд звертає увагу, що з моменту запровадження на території України воєнного стану Дніпропетровський окружний адміністративний суд не припиняв свою роботу, продовжував отримувати та опрацьовувати вхідні документи, у тому числі позовні заяви і забезпечував реальну можливість практичної реалізації права кожного на звернення до суду як шляхом безпосереднього подання процесуальних документів, так і з використанням засобів поштового, електронного зв'язку, інших засобів дистанційної комунікації.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
За таких обставин суд вважає, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, а підстави, зазначені у ній для поновлення строку звернення до суду із цими вимогами, неповажними.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України).
З урахуванням наведеного суд зазначає, що позивачем не наведено підстав поважності пропуску строку звернення до суду та не надано відповідних доказів.
Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, у зв'язку із чим, позов слід повернути позивачеві.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Київській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЕНОПТ» до відповідача 1: Головного управління ДПС у Київській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева