23 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/779/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФ України у Волинській області, відповідач) про:
- визнання протиправною відмови щодо зарахування стажу роботи до пільгового стажу та виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком;
- зобов'язання зарахувати до пільгового підземного страхового стажу періоди роботи з 01.03.2012 по 29.02.2016, з 01.02.2018 по 29.07.2019 гірником з ремонтних гірничих виробок у ВП "Шахта №9 "Нововолинська", з 30.08.2019 по день звернення період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням та здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням даного пільгового страхового стажу та отриманих доходів (заробітної плати) при обчисленні розміру пенсії відповідно ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з дати звернення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 23.08.2019.
Після призначення пенсії позивачу стало відомо, що до пільгового страхового стажу не було зараховано всі періоди роботи позивача та період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням.
В грудні 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо зарахування пільгового стажу та виплати пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.
Однак, відповідач листом від 02.01.2024 повідомив позивача про те, що спеціальний (пільговий) страховий стаж позивача за Списком №1 (з повним робочим днем під землею) становить 05 років 02 місяці 17 днів, за Списком №1 становить 04 роки, повний страховий стаж - 48 років 05 дні та відмовив у зарахуванні періоду роботи з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" до страхового та спеціального (пільгового) страхового стажу у зв'язку з тим, що за вказаний період роботи роботодавцем не сплачено за позивача єдиний соціальний внесок, а відтак перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком не здійснив.
Крім того, відповідач не зарахував до пільгового підземного страхового стажу період роботи позивача з 01.03.2012 по 29.02.2016 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська".
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки страхувальник (роботодавець) ВП "Шахта №9 "Нововолинська" щомісячно здійснював відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачував страхові внески за нього, а факт незарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду, за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська".
Крім того, вказує, що згідно із ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
А відтак, період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 30.08.2019 по день звернення відповідач протиправно не зарахував до пільгового підземного страхового стажу позивача.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
У відзиві на позов від 22.02.2024 №0300-0902-8/10979 відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказав, що ОСОБА_1 з 23.08.2019 перебуває на обліку в пенсійному органі, як отримувач пенсії по ІІІ групі інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з статтею 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія по ІІІ групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Крім цього, статтею 24 Закону передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 48 років 05 днів, з них: 13 років 02 місяці 13 днів - страховий стаж; 05 років 02 місяці 17 днів - пільговий стаж роботи з повним робочим днем під землею, 4 роки - пільговий стаж по Списку №1 та 25 років 9 місяців 17 днів - додатковий стаж (коефіцієнт страхового стажу - 0,48000).
05.12.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу та заробітної плати, у розмірі пенсії за віком.
Листом від 02.01.2024 відповідач повідомив, що тривалість пільгового стажу не відповідає вимогам частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а страховий стаж є недостатнім для виконання умов частини 2 статті 114 того ж Закону. Зарахування до страхового стажу періоду роботи можливе за умови повної сплати страхових внесків роботодавцями та відображення їх у системі персоніфікованого обліку, що відповідає нормам чинного пенсійного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені сторонами у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
18.09.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності, надавши пакет необхідних документів, серед яких: паспорт громадянина України; ідентифікаційний код; виписку з акту огляду МСЕК серії 12ААБ №400902; трудову книжку НОМЕР_1 від 04.08.2005; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №249 від 17.09.2019, видану ВП "Шахта №9 "Нововолинська"; витяги з наказів по ВП "Шахта №9 "Нововолинська" №89 від 11.05.2004, №87 від 11.05.2009, №85 від 31.05.2010 та №131 від 28.05.2015 про результати проведення атестації робочих місць; інші документи (а.с.10-16,48,50-51,54-56).
З урахуванням поданих документів ОСОБА_1 з 23.08.2019 призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується рішенням ГУ ПФ України у Волинській області від 26.09.2019 №0324550002260 (а.с.25).
05.12.2023 позивач звернувся до ГУ ПФ України у Волинській області із заявою щодо проведення перерахунку його пенсії по інвалідності з урахуванням пільгового стажу та заробітної плати, у розмірі пенсії за віком з дня звернення (а.с.52).
Листом від 02.01.2024 №114-37224/М-02/8-0300/24 ГУ ПФ України у Волинській області повідомило позивача про відмову у зарахуванні періодів роботи з лютого 2018 року по липень 2019 року у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" до пільгового страхового стажу з повним робочим днем під землею та перерахунку пенсії.
У листі зазначено, що згідно з статтею 33 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія по III групі інвалідності призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Крім цього, статтею 24 вказаного Закону передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
При призначенні пенсії до страхового стажу не враховано періоди роботи з лютого 2018 року по липень 2019 року у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Зарахування до страхового стажу згаданих періодів роботи можливе за умови повної сплати страхових внесків роботодавцем та відображення їх у системі персоніфікованого обліку.
Розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 48 років 05 днів, з них: 13 років 02 місяці 13 днів - страховий стаж; 05 років 02 місяці 17 днів - пільговий стаж роботи з повним робочим днем під землею, 4 роки - пільговий стаж по Списку №1 та 25 років 9 місяців 17 днів - додатковий стаж (коефіцієнт страхового стажу - 0,48000).
Враховуючи той факт, що тривалість пільгового стажу не відповідає вимогам частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та страховий стаж є недостатнім для виконання умов частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для переведення з пенсії по інвалідності третьої групи внаслідок трудового каліцтва на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на даний час, немає підстав (а.с.27).
Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо відмови у зарахуванні спірних періодів роботи до пільгового страхового стажу позивача та здійснення перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі дій, з огляду на таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та від 24.06.2016 №461 (зі змінами) затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список №1).
Розділ І Списку №1 має назву “Гірничі роботи” (видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд)
Підрозділом 1 “Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень” (далі - підрозділ 1) розділу І “Гірничі роботи” Списку №1 передбачено, що до Списку №1 відносяться працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо) в переліку яких значиться “гірника підземного”, та “гірника з ремонту гірничих виробок”.
Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637.
Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 04.08.2005, позивач 23.07.2007 був прийнятий гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" (наказ №93к від 23.07.2007); 08.06.2009 переведений гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №57к від 09.06.2009); 29.07.2019 звільнений з ВП "Шахта №9 "Нововолинська" за власним бажанням (наказ №92к від 29.07.2019) (а.с.12-13).
Довідкою ВП "Шахта №9 "Нововолинська" №249 від 17.09.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стверджується, що позивач в період з 23.07.2007 по 29.07.2019 виконував гірничі підземні роботи в шахті за посадою “гірника підземного” та “гірника з ремонту гірничих виробок” (а.с.54).
Крім того, позивачем відповідачу та до матеріалів справи надано копії витягів з наказів по ВП "Шахта №9 "Нововолинська" №89 від 11.05.2004, №87 від 11.05.2009, №85 від 31.05.2010 та №131 від 28.05.2015 “Про результати проведення атестації робочих місць”, якими затверджено перелік робочих місць, професій та посад, працівників, котрим у відповідності до Закону України “Про пенсійне забезпечення” призначене пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком № 1, в якому професію “гірника підземного” та “гірника з ремонту гірничих виробок” віднесено до Списку №1 (а.с.55-56).
З даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 вбачається, що позивач працював у спірний період з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" за що позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, з якої нараховувався ЄСВ (а.с.20-23).
З довідки про доходи ОСОБА_1 від 21.11.2023 №185, виданої ВП "Шахта №9 "Нововолинська", вбачається, що позивач працював у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП “Волиньвугілля” на посаді гірника підземного, якому у спірний період з 01.02.2018 по 29.07.2019 була нарахована та виплачена заробітна плата, з якої нараховувався ЄСВ (а.с.24).
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу не зарахування до пільгового страхового стажу для призначення пенсії періоду роботи позивача з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" у зв'язку з відсутністю у відповідача даних про сплату страхових внесків.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV застосовується з 01 жовтня 2017 року).
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Як передбачено частинами четвертою - шостою, девятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як слідує із записів у трудовій книжці, з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №249 від 17.09.2019, виданої ВП "Шахта №9 "Нововолинська" у період з 01.02.2018 по 29.07.2019 позивач працював у ВП "Шахта №9 "Нововолинська".
При цьому, в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 наявна інформація про нараховану та виплачену заробітну плату, з якої нараховувався ЄСВ за період з 01.02.2018 по 29.07.2019. Факт нарахування ЄСВ підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_1 від 21.11.2023 №185, виданою ВП "Шахта №9 "Нововолинська" (а.с.20-24).
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” наявність заборгованості перед ПФУ України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки, відповідальність за несплату страхових внесків несе лише підприємство-страхувальник в якому працює застрахована особа.
Відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на переконання суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.
Отже, судом встановлено і це підтверджується відповідними письмовими доказами, що у спірний період з лютого 2018 року по липень 2019 року (включно) позивач був зайнятий повний робочий день на підземних роботах за Списком №1, за період з лютого 2018 року по липень 2019 року йому була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески. Несплата роботодавцем страхових внесків не може бути підставою для відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду роботи, тому у відповідача відсутні правові підстави для не зараховування до страхового та спеціального (пільгового) стажу позивача за Списком №1 періоду роботи з лютого 2018 року по липень 2019 року у ВП "Шахта №9 "Нововолинська".
Відтак, з метою належного захисту прав позивача, слід визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу періоду роботи з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська"; зобов'язати ГУ ПФ України у Волинській області зарахувати вказаний період до пільгового страхового стажу позивача.
Разом з тим, не підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового підземного страхового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.03.2012 по 29.02.2016 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська", оскільки з наданого до матеріалів справи ГУ ПФ України у Волинській області розрахунку стажу ОСОБА_1 вбачається, що пенсійним органом період роботи з 01.03.2012 по 29.02.2016 (4 роки) добровільно зараховано позивачу до пільгового страхового стажу за Списком №1 (а.с.26 зворот).
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового підземного страхового стажу період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 30.08.2019 по день звернення, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII ) час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідна гарантія встановлена також частиною четвертою статті 9 Закону України "Про охорону праці", згідно із якою час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
У постанові від 18.04.2019 у справі № 392/17/17 Верховний Суд, за результатами аналізу наведених правових норм, дійшов висновку, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13,14 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Отже, до пільгового стажу особи зараховується період до того часу, коли він вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №185/8991/16-а, від 18.04.2019 у справі № 392/17/17.
Судом встановлено, що позивачу з 30.08.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з професійним захворювання, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії 12ААБ №400902.
Час перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №687428 (встановлення інвалідності на строк до 01.09.2022); довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №678279 (встановлення інвалідності на строк до 01.09.2024); (а.с.17-18).
Позивачу з 23.08.2019 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 26.09.2019 №0324550002260 (а.с.25).
05.12.2023 позивач звернувся до ГУ ПФ України у Волинській області із заявою щодо проведення перерахунку його пенсії по інвалідності з урахуванням пільгового стажу та заробітної плати, у розмірі пенсії за віком з дня звернення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував час перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 30.08.2019 по 05.12.2023 (до дня звернення) до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відтак, суд задовольняє вимогу позивача про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу час перебування на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 30.08.2019 (день встановлення ІІІ групи інвалідності в зв'язку з професійним захворюванням) по 05.12.2023 (до дня звернення) до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням даного пільгового страхового стажу та отриманих доходів (заробітної плати) при обчисленні розміру пенсії відповідно ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з дати звернення, суд зазначає таке.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Згідно з п.п. 3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Суд зауважує, що питання призначення та перерахунок пенсії на підставі того чи іншого закону (з урахуванням наявного в особи загального та пільгового страхового стажу), є повноваженнями пенсійного органу.
Натомість суд надає оцінку діям/рішенням пенсійного органу у разі виникнення спору про правомірність таких дій/рішень.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб'єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов'язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб'єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб'єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
За правилами абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач, серед іншого, просив здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням спірного пільгового страхового стажу та отриманих доходів (заробітної плати) при обчисленні розміру пенсії відповідно ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
При цьому, стаття 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначає коло осіб, на які поширюється дія цього Закону та додаткові умови, які дають особі право на перерахунок пенсії за цим Законом.
Таким чином, наявність права на перерахунок пенсії за статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" пенсійний орган визначатиме після зарахування позивачу до пільгового страхового стажу періодів роботи з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" та з 30.08.2019 по 05.12.2023.
Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача про призначення (перерахунок) йому пенсії на підставі статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", відповідно відсутні докази, що пенсійний орган розглядав подібну заяву.
Відтак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що в даному випадку необхідно визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу періоду роботи з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" та відмову у зарахуванні до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах часу перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 30.08.2019 по 05.12.2023; зобов'язати ГУ ПФ України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу період роботи з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" та до страхового стажу роботи із шкідливими умовами часу перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 30.08.2019 по 05.12.2023, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2023 з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на судовий збір та професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, з урахуванням зазначеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Волинській області слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 605,60 грн, сплачені згідно з квитанцією від 16.01.2024 №4136-7591-4598-7098 (а.с.9).
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правничої допомоги від 09.01.2024; квитанції до прибуткового касового ордера від 16.01.2024 №4, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера серії АС №1081949 від 16.01.2024, адвокатом Свередюк Юлією Анатоліївною було надано послуги ОСОБА_1 на суму 7000,00 грн (а.с.28а-31).
Згідно до договору про надання правничої допомоги від 09.01.2024, адвокатом на виконання умов договору надано позивачу послуги з написання заяви по суті справи (позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення), розмір фіксованого гонорару за які встановлено в сумі 7000,00 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” суд вказує наступне.
Враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суть виконаних послуг, відсутність юридичного супроводу справи адвокатом в суді у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 7000,00 грн є неспівмірною та надмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг (написання позовної заяви).
Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у позові, що спрощувало роботу адвоката при його підготовці.
Відтак, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Волинській області необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. Решту витрат покласти на позивача.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу періоду роботи з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" та відмову у зарахуванні до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, часу перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 30.08.2019 по 05.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу період роботи з 01.02.2018 по 29.07.2019 у ВП "Шахта №9 "Нововолинська" та до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, часу перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням з 30.08.2019 по 05.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2023 з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні щодо зарахування пільгового страхового стажу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук