25 квітня 2024 року ЛуцькСправа № 140/32590/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.03.2023 позивача було призвано по мобілізації, з 08.04.2022 по 21.09.2023 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
При звільненні з військової служби відповідач не нарахував та не виплатив позивачу додаткову винагороду військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), передбачену абзацами п'ятим, шостим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168) з 01.06.2023 щомісяця.
Крім того, при звільненні позивачу протиправно не нараховано та не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік, а також грошове забезпечення за час тимчасового виконання обов'язків за посадою командира навчальної батареї - старшого викладача навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 за період з 22.03.2023.
Позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати з 01.06.2023 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 (зі змінами), в розмірі 30000,00 грн на місяць, починаючи з 01.06.2023;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати грошової компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати грошового забезпечення за час тимчасового виконання обов'язків за посадою командира навчальної батареї - старшого викладача навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити грошове забезпечення за час тимчасового виконання обов'язків за посадою командира навчальної батареї - старшого викладача навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 .
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 23).
Копію ухвали суду від 20.11.2023 про відкриття провадження в адміністративній справі разом з копіями позовної заяви та доданих до неї відповідач отримав 05.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 42), проте відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Крім того, заявлене позивачем клопотання про витребування у відповідача доказів, не наданих на адвокатський запит від 23.10.2023 (а. с. 26-32) суд по суті не вирішував з огляду на те, що наступним клопотанням від 29.11.2023 позивач подав до суду усі докази, які він просив витребувати та які були надані у відповідь на адвокатський запит листом ВЧ НОМЕР_1 від 18.11.2023 № 812/9004 (а. с. 33-41).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 20.04.2022 по 21.09.2023 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , де перебував на всіх видах забезпечення, що підтверджується витягами з наказів командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині), довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 17.11.2023 № 1516 (а. с. 41).
Наказом командувача ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 08.04.2022 № 60 молодший лейтенант ОСОБА_1 був призначений на посаду командира взводу - викладача навчального взводу навчальної роти навчального батальйону (примітка 105) ВЧ НОМЕР_1 , та з 20.04.2022 зарахований до списків особового складу частини, на всі види забезпечення згідно із наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.04.2022 № 98 (а. с. 39).
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.03.2023 № 82 лейтенанта ОСОБА_1 , командира навчального взводу - викладача навчальної роти навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 допущено до тимчасового виконання обов'язків за невакантною посадою командира навчальної батареї - старшого викладача навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , з 22.03.2023 вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 4510 грн на місяць (а. с. 37).
Згідно із наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.09.2023 № 259 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира навчального взводу - викладача навчальної роти навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , призначеного наказом командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ (по особовому складу) від 21.08.2023 № 222 на посаду командира спеціальної роти резерву офіцерського складу спеціального загону ВЧ НОМЕР_1 , вважати таким, що з 08.09.2023 справи та посаду прийняв, приступив до виконання службових обов'язків за посадою (а. с. 38).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.09.2023 № 272, старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира спеціальної роти резерву офіцерського складу спеціального загону ВЧ НОМЕР_1 , звільненого наказом командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ (по особовому складу) від 30.08.2023 № 232 відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у запас за підпунктом «г», вважати таким, що 21.09.2023 справи та посаду здав, з 21.09.2023 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а. с. 40).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За приписами абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704).
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Кабінет Міністрів України [зобов'язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
09.08.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 836 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка набрала чинності з дня її опублікування (11.08.2023) та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023. Зокрема, Постанову № 168 було доповнено пунктом 1-1, відповідно до якого установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів. Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням заінтересованих центральних органів виконавчої влади та державних органів.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» від 15.09.2023 № 1001, яка набрала чинності з дня її опублікування (20.09.2023) та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023, абзац шостий пункту 1-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції: «Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком», а Постанову № 168 доповнено додатком такого змісту: «Розміри додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах)». При цьому, у зазначеному додатку до Постанови № 168 розміри додаткової винагороди визначені залежно від категорії посад, зокрема, 30000 грн - особи, які обіймають посади інструкторсько-викладацького складу (тимчасово виконують обов'язки за посадами) навчальних підрозділів (навчальний взвод, навчальна рота (батарея), відділ, відділення, навчальний курс, школа); особи, які обіймають посади начальників (заступників) або керівників (заступників) циклових комісій (груп підготовки).
Наказом Міністра оборони України «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 25.01.2023 № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 177/39233, затверджено Зміни до Порядку № 260, та доповнено Порядок новим розділом такого змісту: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Наказом Міністра оборони України «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 26.09.2023 № 566, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.09.2023 за № 1705/40761 (який набрав чинності з дня його офіційного опублікування, крім абзаців тридцятого - тридцять четвертого пункту 13 Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджених цим наказом, які застосовуються з 01.06.2023), розділ «XXXIV. Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 викладено у новій редакції.
Так, за змістом пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
від 15 000 до 30 000 гривень - військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).
Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних підрозділів), а також посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Міністром оборони України.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.06.2023 (тобто, з дати, з якої застосовується пункт 1-1 Постанови № 168 в частині виплати додаткової винагороди) по 21.09.2023 позивач проходив військову службу на таких посадах: командира навчального взводу - викладача навчальної роти навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 (був допущений відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 22.03.2023 № 82 до тимчасового виконання обов'язків за не вакантною посадою командира навчальної батареї - старшого викладача навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 з 22.03.2023); командира спеціальної роти резерву офіцерського складу спеціального загону ВЧ НОМЕР_1 - з 08.09.2023.
Згідно із довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 17.11.2023 № 1516 позивачу у період з 01.06.2023 по 21.09.2023 не була нарахована та не виплачена додаткова винагорода відповідно до абзаців п'ятого, шостого пункту 1-1 Постанови № 168 (а. с. 41), а відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності такої бездіяльності, не заперечив та не спростував доводи позивача про наявність у нього права на отримання зазначеної додаткової винагороди за період з 01.06.2023 по 21.09.2023, у зв'язку із чим позовні вимоги щодо нарахування та виплати додаткової винагороди підлягають до задоволення.
Пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (абзац третій пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до пункту 3 розділу «XXXI. Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Крім того, згідно із пунктом 2 розділу «XXIII. Виплата грошової допомоги для оздоровлення» Порядку № 260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
З наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.09.2023 № 272 вбачається, що грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік позивачу виплачена в сумі 30475,40 грн, щорічна основна відпустка за 2023 рік використана, виплаті підлягає грошова компенсація за 5 діб невикористаної відпустки за 2023 рік в сумі 5755,38 грн (а. с. 40).
Водночас, у вказаному наказі командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.09.2023 № 272 відсутні відомості про те, що позивач у 2022 році не використав щорічну основну відпустку, а з довідки ВЧ НОМЕР_1 від 17.11.2023 № 1516 вбачається виплата позивачу у 2022 році грошової допомоги для оздоровлення (а. с. 41), тоді як така допомога надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості.
Суд також враховує, що у тексті позовної заяви позивач не виклав обставин щодо надання йому у 2022 році відповідної кількості днів щорічної основної відпустки, а також не заперечив факту отримання ним у 2022 році грошової допомоги для оздоровлення.
З урахуванням наведеного, оскільки матеріалами справи не підтверджується факт невикористання позивачем щорічної основної відпустки за 2022 рік (з огляду на: відсутність відповідних відомостей у наказі командира ВЧ НОМЕР_1 від 21.09.2023 № 272; отримання позивачем у 2022 році грошової допомоги для оздоровлення), тому позовні вимоги щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік не підлягають до задоволення.
За змістом абзацу другого пункту 1 розділу «XXVI. Виплата грошового забезпечення за час тимчасового виконання обов'язків за посадою» Порядку № 260 військовослужбовцям, допущеним в установленому порядку до тимчасового виконання обов'язків за невакантною посадою, безперервно виконували обов'язки за цією посадою 30 календарних днів і більше, грошове забезпечення виплачується з урахуванням посадового окладу, встановленого для цієї посади, строком не більше ніж чотири місяці.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.03.2023 № 82 лейтенанта ОСОБА_1 , командира навчального взводу - викладача навчальної роти навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 допущено до тимчасового виконання обов'язків за не вакантною посадою командира навчальної батареї - старшого викладача навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , з 22.03.2023 вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 4510 грн на місяць (а. с. 37).
На думку суду, оскільки з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.03.2023 № 82 (а. с. 37) та довідки ВЧ НОМЕР_1 від 17.11.2023 № 1516 (а. с. 41) не вбачається, що відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу XXVI Порядку № 260 грошове забезпечення виплачувалося позивачу з урахуванням посадового окладу, встановленого для невакантної посади, а відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводів позивача про порушення його права на грошове забезпечення у належному розмірі з урахуванням абзацу другого пункту 1 розділу XXVI Порядку № 260, тому позовні вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за час тимчасового виконання обов'язків за невакантною посадою належить задовольнити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період, починаючи з 01 червня 2023 року, додаткової винагороди, передбаченої абзацами п'ятим, шостим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) за період, починаючи з 01 червня 2023 року та по день звільнення з військової служби, додаткову винагороду, передбачену абзацами п'ятим, шостим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за час тимчасового виконання обов'язків за невакантною посадою командира навчальної батареї - старшого викладача навчального батальйону.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) грошового забезпечення за час тимчасового виконання обов'язків за невакантною посадою командира навчальної батареї - старшого викладача навчального батальйону, відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу «XXVI. Виплата грошового забезпечення за час тимчасового виконання обов'язків за посадою» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх