м. Вінниця
25 квітня 2024 р. Справа № 120/17777/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради про зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач зазначила, що є власником земельної ділянки, площею 0,2426 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок із господарськими спорудами. Вказала, що 05.06.2018 отримала будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку та будівництво гаража за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, маючи намір здійснити своє право щодо реєстрації даної реконструкції їй стало відомо, що житловий будинок, що належав їй на праві приватної власності зареєстрований за АДРЕСА_1 .
З отриманої від Іллінецької міської ради відповіді на її прохання змінити номер належного їй будинку з "57" на вірний "67" отримала відмову у формі листа від 08.11.2023 за №12-05/1304, в якому повідомлено, що зміна, коригування адреси здійснюється на підставі рішення суду.
З огляду на отриману від міської ради відповідь, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою від 04.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило. Відтак, в силу вимог ч.6 ст.162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 94482511 (копія додається), ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки, площею 0,2426 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Дана земельна ділянка належить позивачу на праві власності, згідно договору купівлі-продажу №442 від 10.05.2001.
Також, позивачу на праві власності належить житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, який придбаний позивачем згідно договору купівлі-продажу від 10.05.2001, Серія АЕА №264465, зареєстрований в реєстрі за №440.
Як повідомила позивач у позовній заяві, реєстрація у ДРРПНМ не проводилась. 05.06.2018 позивач отримала будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку та будівництво гаража за адресою: АДРЕСА_1 із затвердженим планом реконструкції.
В подальшому, маючи намір здійснити реєстрацію даної реконструкції у державного реєстратора позивачу стало відомо, що житловий будинок, що належав їй на праві приватної власності зареєстрований за АДРЕСА_2 , а не за №67.
З метою коригування поштової адреси на житловий будинок позивач звернулась до Іллінецької міської ради із заявою про зміну поштової адреси житлового будинку в АДРЕСА_3 .
Листом від 08.11.2023 за №12-05/1304 відповідач відмовив у задоволенні поданої ОСОБА_2 заяви, покликаючись на те, що у разі дублювання номерів об'єктів нерухомого майна, один, чи більше з яких не є об'єктом державної чи комунальної власності, зміна, коригування адреси здійснюється на підставі рішення суду.
Отримавши зазначену відмову, позивач звернулась до суду із даним позовом.
За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Згідно з частинами першою-третьою статті 26-3 Закону №3038-VI адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
За правилами ч.5 ст.26-3 Закону №3038-VI адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, зокрема, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.
Порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Відповідно до пункту 50 Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07.07.2021 №690 (далі - Порядок №690), упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об'єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об'єктів державної або комунальної власності; у випадку подвоєння адрес внаслідок об'єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9, 10 та 41 цього Порядку; у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.
Пункти 51-52 вказаної постанови передбачають, що упорядкування нумерації будинків здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності. У разі виявлення дублювання номерів об'єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об'єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.
Системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що за результатами розгляду заяви власника об'єкта нерухомого майна про зміну адреси об'єкта нерухомого майна уповноважений орган містобудування та архітектури зобов'язаний прийняти рішення про зміну адреси або рішення про відмову у зміні адреси з надсиланням заявнику повідомлення про відмову у зміні адреси з обґрунтуванням підстав такої відмови.
Як свідчать матеріали справи, відповідач за результатами розгляду заяви позивача прийняв рішення про відмову у зміні адреси житлового будинку, позаяк зміна, коригування адреси у цьому випадку має здійснюватися на підставі рішення суду.
Судом встановлено, що житловий будинок, зміна адреси якого є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи, позивачу належить на праві власності згідно Договору купівлі-продажу від 10.05.2001 Серії АЕА №264465, зареєстровано в реєстрі за №440 (а.с. 10).
Слід зазначити, що згідно вищезазначеного правовстановлюючого документу, позивач в травні 2001 року набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 .
Також, з доданої до матеріалів позовної заяви Домової книги №227 (а.с. 15-16) слідує, що позивач, як власник будинку, прописана за адресою: АДРЕСА_2 , що узгоджується з адресою визначеною у договорі купівлі-продажу від 10.05.2001
При цьому, обґрунтовуючи необхідність зміни адреси належного їй на праві власності житлового будинку позивач покликається на інформацію зазначену в будівельному паспорті, виданому в червні 2018 року.
Втім, жодних відомостей про наявність обставин передбачених пунктами 51-52 Порядку №690, зокрема щодо дублювання адреси, позовна заява не містить, стороною позивача про існування таких обставин суду не повідомлено.
В контексті наведеного, також викликають сумнів наведені в позовній заяві твердження позивача про те, що про присвоєння належному їй на праві власності будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , вона дізналась під час намагання здійснити реєстрацію проведеної реконструкції, адже саме такий номер житлового будинку значиться в підписаному нею особисто Договорі купівлі-продажу від 10.05.2001.
Враховуючи встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, суд вважає, за наявними в матеріалах справи доказами та повідомленими стороною позивача відомостями в суду відсутні підстави стверджувати про наявність підстав для зобов'язання Іллінецьку міську раду вчинити дії щодо зміни адреси належного позивачу згідно договору Договору купівлі-продажу від 10.05.2001 Серії АЕА №264465 житлового будинку.
Поряд із цим, дії щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну поштової адреси та зміни нумерації житлового будинку не є предметом розгляду за даним позовом, а відтак оцінка підтсавності отриманої позивачем відмови від 08.11.2023 судом в межах даної адміністративної справи не надається.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Іллінецька міська рада (вул. Соборна, 19, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 03333618)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна