25 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 947/39393/23
провадження № 51-2190ск24
Верховний Суд колегією Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановив:
Ухвалою слідчого суддіКиївського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задоволено частково - скасовано арешт із забороною розпорядження та користування, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року у кримінальному провадженні
№ 12023162250000787, на автомобіль «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_1 .На підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернуто автомобіль «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_1 власнику - ОСОБА_6 . В решті ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від
28 листопада 2023 року залишено без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого суддіКиївського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 рокуна підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки зазначене рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про перегляд вищезазначеного рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 494/6/18).
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Згідно положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 392 КПК передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, передбачений ч. 3 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 309 КПК.
Аналіз ст. 309 КПК, якою на рівні загальних норм закріплено перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування, надає підстави стверджувати, що законодавцем віднесені до предмета оскарження рішення слідчого судді, які або вирішують питання щодо обмеження конституційних прав особи (застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; застосування запобіжного заходу у вигляді застави; відсторонення від посади тощо), або якими вирішується питання, які мають істотне значення для здійснення ефективного досудового розслідування (відмова у наданні дозволу на затримання; відмова у здійсненні спеціального досудового розслідування; відмова у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави), або якими вирішується доля досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому (закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 КПК, тощо).
Скарги на інші ухвали слідчого судді, відповідно до положень ч. 3 ст. 309 КПК, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Положеннями ст. 174 КПК визначено порядок розгляду клопотання про скасування арешту майна, відповідно до якого, ухвала за наслідками розгляду клопотання про скасування арешту майна апеляційному оскарженню не підлягає.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та ухвали Київського районного суду
м. Одеси від 08 квітня 2024 року, слідчий суддя частково скасував арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року. Зазначену ухвалу слідчий суддя постановив в межах своїх повноважень, визначених КПК.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями
ст. 394 цього Кодексу.
Суддя апеляційного суду, перевіряючи апеляційну скаргу прокурора на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08 квітня
2024 року не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у зв'язку з чим постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598 кмо 19), відповідно до якого, ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді - при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення.
За таких обставин, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2024 року, суддя апеляційного суду діяв у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3