Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/231/24
Провадження № 2/670/142/24
24 квітня 2024 року смт. Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мамаєва В.А.
за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності на житловий будинок та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача визнання права власності на житловий будинок та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої, серед іншого, входить будинку садибного типу АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) розміром 1,63 в умовних кадастрових гектарах із земель агрофірми «Осламово». Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та звернувся у нотаріальну контору для оформлення спадщини. Проте отримати свідоцтво про право на спадщину на вказаний будинок садибного типу він не має можливості, так як правовстановлюючі документи (свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про реєстрацію права власності) відсутні. Позивач просить суд: визнати за позивачем як спадкоємцем за законом після смерті брата ОСОБА_3 право власності на будинок садибного типу АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) розміром 1,63 в умовних кадастрових гектарах із земель агрофірми «Осламово», що знаходиться на території Віньковецької (колишня Осламівська) селищної ради Хмельницького (колишнього Віньковецького) району Хмельницької області, що належало ОСОБА_4 на підставі сертифікату, яке ОСОБА_3 прийняв у спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
21.03.2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явився, але надав на адресу суду заяву, у якій позов підтримав та просить розглядати справу у його відсутність.
Представник Віньковецької селищної ради Лужняк В.О. у судове засідання не з'явився, але надіслав письмову заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника селищної ради, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Суд, враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, приймає визнання позову відповідачем та вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.10.2022 року.
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно: будинок садибного типу, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) розміром 1,63 в умовних кадастрових гектарах із земель агрофірми «Осламово», що знаходиться на території Віньковецької селищної ради (колишньої Осламівської сільської ради) Хмельницького (колишнього Віньковецького) району Хмельницької області.
Право власності ОСОБА_4 на будинок садибного типу підтверджується: довідкою Осламівського старостинського округу Віньковецької селищної ради № 87 від 14.03.2024 року, згідно з якою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 , до складу її сім'ї входив син ОСОБА_3 ; випискою з погосподарської книги № 1 за 1986-1990 роки та 1191-1995 роки, згідно якої головою двору, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 , а після її смерті головою двору став ОСОБА_3 ; технічним паспортом КП «БТІ» Віньковецької селищної ради від 08.05.2023 року будинку садибного типу за адресою АДРЕСА_1 , згідно характеристики якого рік спорудження/реконструкції вказано до 1991 року.
Право ОСОБА_4 на земельну частку (пай) розміром 1,63 в умовних кадастрових гектарах із земель агрофірми «Осламово», що знаходиться на території Віньковецької селищної ради (колишньої Осламівської сільської ради) Хмельницького (колишнього Віньковецького) району Хмельницької області підтверджується: державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ № 0028, де за № 565 у списку громадян-членів колективного сільського господарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який є додатком №1 до державного акта, зазначено ім'я ОСОБА_4 ; книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Віньковецькою районною державною адміністрацією орендного підприємства агрофірми «Осламово», де за № 552 зазначено, що ОСОБА_4 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0288596 у агрофірмі «Осламово» с. Осламів площею 1.63 в умовних кадастрових гектара; довідкою Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 616/291-24 від 18.03.2024 року, згідно з яким ОСОБА_4 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0288596 розміром 1,63 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі, який зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.06.1997 р.
Проте сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ № 0288596 був втрачений.
Після смерті ОСОБА_4 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України її син ОСОБА_3 прийняв спадщину за законом, так як постійно проживав разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого с. 1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї, що підтверджується: свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 05.03.1974 року, згідно з яким ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_3 ; довідкою Осламівського старостинського округу Віньковецької селищної ради № 87 від 14.03.2024 року, згідно з якою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 , до складу її сім'ї входив син ОСОБА_3 ; довідкою Осламівського старостинського округу Віньковецької селищної ради № 88 від 14.03.2024 року, згідно з якою ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , був головою домогосподарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Проте ОСОБА_3 не оформив свої спадкових прав після смерті матері ОСОБА_4 і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 04.10.2022 року.
Позивач є спадкоємцем другої черги спадкування за законом (ст.1262 ЦК України) після померлого рідного брата ОСОБА_3 , та відповідно до вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину після його смерті, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 139/2009.
Реалізувати своє право на оформлення спадкових прав на житловий будинок на право на земельну частку (пай) позивач не може у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджується повідомленням про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Макарової Н.В. № 21/02-31 від 12.03.2024 року та № 22/02-31 від 12.03.2024 року.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року (надалі Закон) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року (надалі Інструкція), яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Відповідно до п. 6 Інструкції не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з віддання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду (на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.). Не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.
Зазначений нормативний акт передбачав державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що розташовані в сільських населених пунктах.
Таким чином, ОСОБА_4 належало право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 відповідно до законодавства, чинного на час його виникнення.
Згідно технічного паспорту КП «Бюро технічної інвентаризації» житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 46 кв.м., з них житлову площу 17,5 кв.м.
Відповідно до ч. 1 та ч.4 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Із п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», слідує, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Оскільки матеріалами справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 мала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у КСП «Осламово», то таке право увійшло до складу спадкового майна, що залишилося після її смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи, що померлій ОСОБА_4 на праві власності належав житловий будинок та право на земельну частку (пай), які прийняв у спадщину за законом її син ОСОБА_3 , але не оформив свої спадкові права, а позивач є спадкоємцем другої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , але не може отримати спадщину через органи нотаріату через відсутність правовстановлюючих документів на вказане майно, то суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 392, 1217, 1218, 1261, 1262, 1268, 1269 ЦК України, ст. 3 закону України від «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 1-2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» за ОСОБА_1 необхідно визнати в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у КСП «Осламово» на території Віньковецької селищної ради (колишньої Осламівської сільської ради) Хмельницького (колишнього Віньковецького) району Хмельницької області, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Враховуючи, що у підготовчому судовому засіданні відповідач визнав позов у повному обсязі, то суд приходить до висновку, що позивачу відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову на загальну суму 2422 грн. 40 коп., сплата якого документально підтверджена квитанцією від 15.03.2024 року № 0.0.3530744644.1 на суму 1211 грн. 20 коп. та квитанцією від 15.03.2024 року № 0.0.3530747233.1 на суму 1211 грн. 20 коп., тобто повернути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі ст. ст. 321, 392, 1217, 1218, 1261, 1262, 1268, 1269 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 3 закону України від «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 1-2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», керуючись ст. ст. 12, 81, 142, 206, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності на житловий будинок та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок загальною площею 46 кв.м., з них житлова площа 17,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) у розмірі 1,63 умовних кадастрових гектара із земель агрофірми «Осламово» на території Віньковецької селищної ради (колишньої Осламівської сільської ради) Хмельницького (колишнього Віньковецького) району Хмельницької області.
Повернути ОСОБА_1 50 % судового збору з державного бюджету, сплаченого ним при поданні позову, а саме кошти у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Повне найменування сторін:
1. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
2. Відповідач: Віньковецька селищна рада, ідентифікаційний код 04403315, місце знаходження: смт. Віньківці вул. Соборної України, 15, Хмельницький район Хмельницька область.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Мамаєв