Справа № 609/554/24
2/609/247/2024
25 квітня 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.
за участі:
секретаря судового засідання Сандулович О.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
до
відповідача: ОСОБА_3
вимоги позивача: про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно,
учасники справи - не з'явилися
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 16 квітня 2024 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі позивачі) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач) про визнання права власності на майно, а саме: господарську будівлю, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 195,8 кв.м.
2. Позов обґрунтований тим, що 20.03.2024 року між позивачем ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна.
Щодо усіх умов договору купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, сторони домовилися повністю. Даний договір позивач ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 визначили таким, що підлягає нотаріальному посвідченню, однак даний договір останні не посвідчили, оскільки відповідач хоче отримати більшу суму коштів ніж отримав, у зв'язку із ростом рівня інфляції, а тому позивачі вимушені звернутися з даним позовом до суду.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , просить позов задоволити.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 25 квітня 2024 року.
4. У підготовче судове засідання сторони не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
6. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
7. Відповідачу ОСОБА_3 належить господарська будівля, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 195,8 кв.м., згідно Витягу про державну реєстрацію прав №36556498 від 05.12.2012 року виданого КП «Шумське бюро технічної інвентаризації» на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 05.12.2012 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету №22 від 06.09.2012 року.
8. Згідно довідки комунального підприємства «Шумське бюро технічної інвентаризації» № 86 від 11.04.2024 р. вбачається, що господарська будівля, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 195,8 кв.м., зареєстрована за відповідачем ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності виданого на підставі рішення виконавчого комітету Великозагайцівської сільської ради №22 від 06.09.2012 року.
9. Судом встановлено, що відповідачем виготовлено технічний паспорт на господарську будівлю, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 195,8 кв.м.
10. Як вбачається із рішення виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради Тернопільської області №30 від 26.03.2024 року «Про надання неповнолітньому дозволу на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення», слідує, що було погоджено неповнолітній дитині, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (господарської будівлі) складу АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Шумського), Тернопільської області, за умови надання законним представником дитини письмової нотаріально посвідченої згоди на вчинення правочину.
11. З вищевикладеного можна зробити висновок, що власником зазначеного вище майна був продавець, а тому мав право його продажу.
12. 20.03.2024 р. між позивачем ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу майна, зазначеного вище майна, на суму 161788,00 грн.
13. Кошти за продану господарську будівлю, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , були отримані відповідачем, що у загальній сумі становить 161788,00 грн., згідно розписки написаної власноруч ОСОБА_3 .
14. Згідно акту прийому - передачі від 20.03.2024 року, зазначене вище майно було прийняте покупцем.
15. Як вбачається із вимоги позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , останній просить прибути відповідача ОСОБА_3 в строк 22.03.2024 р. в м. Шумськ до нотаріуса для посвідчення договору.
16. Відповідно до повідомлення відповідача ОСОБА_3 , останній відмовляється прибути для нотаріального посвідчення договору, оскільки просить доплатити йому ще кошти за придбане майно.
17. Згідно заяви ОСОБА_4 вказується, що остання надає дозвіл та згоду своєму чоловіку ОСОБА_3 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 від 29.08.2000 року) на продаж господарської будівлі, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .
18. Як вбачається із заяви ОСОБА_5 , остання надає дозвіл та згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_3 від 12.07.2002 року) на купівлю господарської будівлі, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .
ІV. Оцінка Суду.
19. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.
20. Вимогами ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
21. Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
22. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
23. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
24. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
25. Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
26. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
27. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
28. Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
29. У відповідності до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, належить власнику товару. Якщо продавець не є власником, покупець набуває права власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
30. У відповідності до ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
31. У відповідності до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
32. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
33. Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
34. Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
35. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
36. Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
37. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
38. Зважаючи на викладене вище суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов під час укладення договору, покупець повністю здійснив розрахунок за придбане майно, неможливість нотаріального посвідчення договору перешкоджає покупцеві та порушує його права щодо володіння, користування та розпорядження придбаним майном.
39. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем ОСОБА_1 який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , права на господарську будівлю, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
40. Позивачем ОСОБА_1 який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , при подачі позову було сплачено 1 618 грн. 00 коп. судового збору.
З цих підстав,
На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст. 638, 650, 655, 658, 220 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , документ № НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ) про визнання правочину дійсним та визнання права власності на майно - задоволити повністю.
2. Визнати укладений договір купівлі - продажу від 20.03.2024 р. між ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ) (продавець за договором) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , документ № НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) (покупець за договором) про продаж майна на господарську будівлю у АДРЕСА_1 , загальною площею 195,8 кв.м., дійсним.
3. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , документ № НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на господарську будівлю у АДРЕСА_1 , загальною площею 195,8 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 25 квітня 2024 року.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ