18.04.2024 Справа №607/5253/24 Провадження №2-а/607/147/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участі секретаря судового засідання Крупи А.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Колодія А.С., представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (надалі - відповідач) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.02.2024 серії БАД №019393, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що згідно оскаржуваної постанови, 25.02.2024 позивач керував транспортним засобом не маючи при собі реєстраційного документу та чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив п.2.1б та п. 2.1ґ ПДР України. Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її безпідставною та протиправною. Зазначає, що транспортним засобом він не керував. Відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не містить фіксації руху транспортного засобу під керуванням позивача та його зупинки. Таким чином, на думку позивача, висновки інспектора не відповідають дійсним обставинам справи, постанова є незаконною і не обґрунтованою, складена за відсутності доказів, та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 08.03.2024 відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
19.03.2024 до суду надійшов відзив на позов, згідно якого представник відповідача позов не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки при складанні оскаржуваної постанови інспектор діяв виключно на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України. Обґрунтованість оскаржуваної постанови підтверджується, зокрема, відеозаписами, які додані до відзиву, якими підтверджується, що позивач керував транспортним засобом не маючи при собі реєстраційного документу та чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Колодій А.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Пояснили, що транспортним засобом керував товариш позивача, який перед тим, як під'їхали працівники поліції, вийшов з автомобіля.
Представник відповідача Климчук О.І. в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила з підстав зазначених у відзиві на позов.
Розглянувши адміністративну справу, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову позов слід відмовити керуючись наступним.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом встановлено, що згідно постанови серії БАБ №019393 від 25.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 25.02.2024 о 02 год. 43 хв. по вул. Текстильна, 2 в м. Тернополі керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg», р.н. НОМЕР_1 , не маючи при собі реєстраційного документу та чинного страхового поліса про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 б та п. 2.1 ґ ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.126 КУпАП.
Даною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із п. 2.1 б ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон) та чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення) (п. 2.1 ґ ПДР України).
Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними, якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Позивач заперечує факт вчинення правопорушення.
Натомість, факт порушення позивачем п.2.1 б та п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом не маючи при собі реєстраційного документу та страхового поліса, підтверджується матеріалами відеозаписів.
Судом встановлено, що згідно перших секунд відеозапису, який було здійснено на автореєстратор патрульного автомобіля, вбачається, що транспортний засіб позивача паркується. В подальшому, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського, встановлено, що інспектор підійшов до припаркованого автомобіля «Volkswagen Touareg», р.н. НОМЕР_1 , зі сторони водія. На водійському сидінні знаходився позивач, інших осіб не було. В ході спілкування працівника поліції з позивачем, останній повідомив, що він сам та очікує на товариша. На неодноразову вимогу поліцейського, реєстраційного документу та чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не пред'явив.
Допитаний в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_3 повідомив, що близько 22.30 год. 24.02.2024 він приїхав до позивача додому по вул. Бродівській в м. Тернополі. Біля 2 год. ночі позивач попросив підвезти його до місця проживання його дівчини. По дорозі свідку стало погано, у зв'язку із чим він зупинив автомобіль і відлучився в «туалет», де перебував до того часу поки не поїде поліція. Не підходив до автомобіля, бо боявся бути притягнутим до відповідальності за порушення «комендантської години», а також припускав вручення йому повістки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після того, як він повернувся до автомобіля, ні поліцейських, ні позивача не було, автомобіль був зачинений. Тому, він пішки пішов додому. Також повідомив, дзвонив до позивача на мобільний телефон та писав короткі повідомлення. На пропозицію суду надати мобільний телефон для підтвердження цих слів, повідомив, що за два дні до судового засідання телефон впав та розбився.
На цю ж пропозицію суду до позивача надати його телефон, щоб перевірити чи дійсно дзвонив/писав свідок до позивача вночі 25.02.2024, позивач повідомив, що інформація про дзвінки і повідомлення свідка за цей день не збереглась.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Викладенні позивачем та свідком обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Суд вважає, що заперечення позивачем факту керування транспортним засобом, спрямовані на уникнення ним відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Про вказане, зокрема, свідчить відеозапис, на якому видно, що відразу після зупинки транспортного засобу на водійському сидінні перебуває позивач; під час розмови з поліцейськими та складення оскаржуваної постанови позивач просить поліцейських відпустити його без складення адмінматеріалів, не наполягаючи на тому, що він взагалі немає обов'язку надавати поліцейським реєстраційний документ та чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, так як він не керував автомобілем.
Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_3 , який є товаришем позивача, так як його твердження про те, що саме він керував транспортним засобом суперечать відеозаписам, а також ні свідок, ні позивач не надали свої телефони, щоб підтвердити свідчення про те, що вони спілкувались в ніч 25.02.2024.
Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснив порушення вимог п.2.1б та п. 2.1ґ Правил дорожнього руху, а саме керував транспортним засобом не маючи при собі реєстраційного документу та чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, прийнятою з повним та всебічним з'ясуванням усіх обставин справи, підстави для її скасування відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження - вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Рішення складено та підписано 18.04.2024.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук