Справа № 603/113/24
Провадження №2/603/95/2024
"17" квітня 2024 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Галіяна І. М.
за участі: секретаря судового засідання - Б'єлі Д. С.
розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович
відповідач: Монастириська міська рада
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2
предмет позову: визнання права власності на спадкове майно
І. Короткий зміст позовних вимог.
Представник позивача адвокат Андрусенко І. Я. звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Монастириської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, а саме на:
-земельну ділянку площею 0,2753 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288800:01:001:1798, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ТР №026758;
-земельну ділянку площею 0,4768 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288800:01:001:1039, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ТР №045130.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки.
Вказану спадщину прийняла позивач по справі - ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом та яка проживала на час відкриття спадщини із спадкодавцем, проте звернувшись до нотаріальної контори нотаріус не зміг оформити спадкові права та видати свідоцтво про право на спадщину оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно внаслідок їх втрати.
ІІ. Процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 22.02.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
ІІІ. Позиції сторін.
Представник позивача вважає, що саме позивач - ОСОБА_1 повинна успадковувати за померлою спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом після смерті баби - ОСОБА_3 , спадщину належним чином прийняла та фактично вступила в управління та користування спадковим майном.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з'явилася, проте представник позивача в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача.
Відповідач - представник Монастириської міської ради в підготовче засідання не з'явився, суду подав відзив де вказав, що з обставинами викладеними в позові Монастириська міська рада погоджується, позов визнає та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, суду подала пояснення в якому погодилась з обставинами викладеними в позовній заяві, щодо їх задоволення не заперечує та просить суд дану справу розглянути без її участі
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 93 років в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , зроблено запис за №22.
Ще за життя померлій належали:
- земельна ділянка площею 0,2753 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288800:01:001:1798, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ТР №026758, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-5900715202023 сформованого 15.12.2023 року;
- земельну ділянку площею 0,4768 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288800:01:001:1039, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ТР №045130, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-6800811052023 сформованого 22.12.2023 року.
Згідно із складеним 28.04.2001 року ОСОБА_3 в с. Устя-Зелене Монастириського району Тернопільської області заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №26 та посвідченого секретарем Устя-Зеленської сільської ради, остання на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно, що буде належати їй на день її смерті - ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що оригінали Державних актів на право приватної власності на землю втрачено, що підтверджується повідомленням в засобах масової інформації, а саме в газеті «Свобода» № НОМЕР_2 (459) від 06.03.2024 року.
Вказану спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично прийняла ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом та яка на час смерті спадкодавця проживала разом з нею без реєстрації, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Монастириської міської ради 24.11.2023 року №315.
Проте, постановою завідувача Монастириської державної нотаріальної контори від 15.02.2024 року №54/02-31 відмовлено ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Із відповіді державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори від 01.03.2024 року № 74/01-16 вбачається, що згідно даних Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.
У зв'язку з втратою вищевказаних оригіналів правовстановлюючих документів на право власності, ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане спадкове майно.
Отже, судом встановлено, що право власності ОСОБА_1 на спадкове майно не визнається іншою особою, в даному випадку нотаріусом, в зв'язку з втратою правовстановлюючих документів.
V. Джерела права й акти їх застосування.
Визначаючись із заявленою вимогою щодо права позивача на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує таке.
Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.
Судом встановлено, що власником спадкового майна (спадкодавцем), яке підлягає спадкуванню є ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і якою 28.04.2001 року було складено заповіт на все спадкове майно, яке їй буде належати на час смерті.
Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказані земельні ділянки, що підтверджується відмовою завідувача Монастириської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як слідує з матеріалів справи оригінали Державних актів на право приватної власності на землю серії ТР №№ 026758, 045130 були втрачені.
Так, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно неможливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акта на право приватної власності на землю чи свідоцтво про право власності на нерухоме майно міг лише власник.
Окрім цього, з 01.01.2013 року, на виконання законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Згідно із п.4.19 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін'юсту України від 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 в нотаріальній конторі.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б у набутті права власності позивачем на спадкове майно.
На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача адвоката Андрусенка Ігоря Ярославовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:
-Земельну ділянку площею 0,2753 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288800:01:001:1798, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №026758;
-Земельну ділянку площею 0,4768 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124288800:01:001:1039, що розташована на території Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ТР №045130.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24.04.2024 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №701 від 27.04.2012 року, Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1062783 від 27.10.2023 року), адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Монастириська міська рада, (Код ЄДРПОУ 04058433), юридична адреса місцезнаходження відповідача: вул. Шевченка, №19, м. Монастириська Чортківський район Тернопільська область.
Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя І. М. Галіян