Справа № 595/683/24
Провадження № 3/595/405/2024
25.04.2024
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області на:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11 квітня 2024 року о 06 год. 15 хв. в м. Бучач по вул. Галицька, 10 Г Чортківського району водій ОСОБА_1 керував т/з з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager 6810» та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №451462 від 11 квітня 2024 року встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений, про те, що розгляд справи відбудеться о 10 год. 00 хв. 25 квітня 2024 року в Бучацькому районному суді, що підтверджує факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність вказаного провадження. Копію протоколу ОСОБА_1 отримав, про що свідчить його підпис, власноручно проставлений у протоколі. Про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про доведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №451462 від 11 квітня 2024 року, де роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис. У графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 власноручно зазначив: «вчора вживав рево і вино».
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону № 580-VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Так, у судовому засіданні було досліджено DVD-R диск з відеозаписами, який долучено до матеріалів справи, відповідно до якого працівники поліції повідомили невстановленій особі, що він порушив правила дорожнього руху, а саме здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж за 30 м від зони посадки і висадки пасажирів, на що останній відповів, що «я побачив, що стоїть машина, просто під'їхав, не знав, що не можна, виписуйте штраф». Після встановлення особи водія, яким виявився ОСОБА_1 , працівники поліції повідомили останньому, що в нього присутній запах алкоголю з порожнини рота, на що ОСОБА_1 не заперечував, однак проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі відмовився.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №576019 від 11.04.2024, винесеної інспектором СРПП ВП №2 (м. Бучач) Боднаром В.В., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн за те, що він 11.04.2024 о 06 год. 15 хв. по вул. Галицька, 10 Г в м. Бучач ОСОБА_1 керував т/з та здійснив зупинку ближче 30 м до посадкових майданчиків, а також не пред'явив на вимогу свідоцтво про реєстрацію т/з, окрім того, керував т/з, будучи позбавленим права керування 04.10.2023 Уманським міськрайонним судом, чим порушив п.15.9 «е», п.2.1 «а», п.2.1 «б» ПДР України.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 11.04.2024 о 06.15 год.був правомірно зупинений працівниками поліції.
Як встановлено з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими в нього ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, в графі акту «результати огляду на стан сп'яніння» зазначено - «відмовився», що свідчить його підпис.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, що підтверджується направленням інспектора СРПП ВП №2 (м. Бучач) Боднара В.В., адресованого КНП «Бучацька міська лікарня» 11.04.2024.
Як вбачається з рапорту ст. інспектора-чергового ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Сайчука Б.М. від 11.04.2024, 11.04.2024 о 06.51 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 11.04.2024 о 06.50 год. за адресою по вул. Галицька, буд.10 Г в м. Бучач 10 хв. тому зупинили автомобіль марки «Тойома Кемрі», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який керував т/з в стані сп'яніння та будучи позбавленим права керування.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказана норма Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.2 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом року, а саме 02 липня 2023 року вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП за що 04 жовтня 2023 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області, у справі №705/3475/23 на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вказана постанова набрала законної сили 17 жовтня 2023 року.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з довідки №6283/103/01-2024 від 15.04.2024, виданої відділенням поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Базар Чортківського району, згідно ІТС ІПНП України, посвідчення водія не отримував, проте позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік за ч.1 ст.130 КУпАП Уманським міськрайонним судом Черкаської області 04.10.2023.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Тобто наявність посвідчення водія є обов'язковою умовою для визначення особи як водія.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, що підтверджується вищенаведеною довідкою №6283/103/01-2024 від 15.04.2024, наданою ВП №2 (м. Бучач) Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, а тому і позбавити його цього права неможливо, про що також йдеться і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»
З огляду на встановлені обставини справи ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Також, суд зазначає, що санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу чи без такого, однак, у матеріалах адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП відсутні документи, які б підтверджували належність останньому транспортного засобу марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , натомість у протоколі серії ААД №451462 від 11.04.2024 зазначено, що такий належить ОСОБА_2 , а тому підстави для прийняття рішення у даній справі про оплатне вилучення транспортного засобу в ОСОБА_1 відсутні.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 30, 33, 40-1, 130, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) грн, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. І. Тхорик