Справа № 459/1040/24
Провадження № 1-кп/459/73/2024
25 квітня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024141150000265 від 07.03.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Сілець Львівської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_4 , 15 лютого 2024 року о 14 годині 17 хвилин, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Єва» ТзОВ «РУШ», який розташований за адресою: Львівська область м. Червоноград по проспекту Шевченка, 5а, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 на підставі Указу Президента України №64/2022 з подальшими змінами та доповненнями, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій із торгової полиці таємно викрала: одну банку крему для обличчя фірми L'Оreal Paris серія «Revitalift» об'ємом 50 мл. вартістю 578 гривень 80 копійок, за одну одиницю товару. В подальшому вона розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_4 , завдала ТзОВ «РУШ» матеріальну шкоди на загальну суму 578,80 гривень.
Такі дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого в умовах воєнного стану, що передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою вину повністю визнала та вказала, що 15.02.2024 з магазину «Єва», який знаходиться по АДРЕСА_2 , з полиці взяла одну банку крему для обличчя фірми L'Oreal Paris, та вийшла з магазину повз касу не розрахувавшись за нього. У вчиненому щиро розкаялася, просила суд суворо її не карати.
Представник потерпілого у судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, при цьому зазначила, що претензій до обвинуваченої немає, оскільки завдана шкода відшкодована повністю.Щодо міри покарання обвинуваченій покладається на розсуд суду,не заперечила щодо розгляду справи в порядку передбаченому нормами ч.3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 щодо обставин, які ніким не оспорюються та не заперечуються учасниками судового провадження, судом визнано недоцільним, у зв'язку з відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту та добровільності їх позиції, тому суд дослідження фактичних обставин справи обмежив допитом обвинуваченої та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченої.
Учасникам судового провадження роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевірвши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дійшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинені нею таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану - в судовому засіданні повністю доведена.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України.
При призначанні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, є людиною молодого віку, раніше не судима, не працює, неодруженої, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, однак така знаходиться з 30.01.2024 на обліку у лікаря-нарколога.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини; щире каяття, активне сприяння розкриттю кримімінального правопорушення та добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10.2014.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог ст. ст. 4, 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
Поряд з цим, наведені вище обставини дають суду підстави для висновку про те, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування призначеного покарання і її слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до неї ст. 75 КК України, із покладенням на неї обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, обрані стосовно ОСОБА_4 під час досудового розслідування у вигляді особистого зобов'язання, з урахуванням призначеного виду покарання й особи обвинуваченої, суд на підставі ст. 374 КПК України, до набрання вироком законної сили вважає необхідним залишити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта, що складають 1514,56грн, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої у дохід держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити її від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку 1(один) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Після набрання вироком законної сили, речові докази:
-куртку темно-зеленого кольору з капюшоном, яка зберігається в камері схову Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області - повернути власнику ОСОБА_4 ;
-DVD-R -диск - залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.
Арешт майна, що накладений ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 18.03.2024 - скасувати після вступу вироку у законну силу.
Міру запобіжного заходу, обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати на залучення експерта, що складають 1514,56грн, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої у дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - з моменту вручення його копії.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1