16.04.2024 Справа № 758/12228/23
Унікальний № 758/12228/23
Провадження №2/756/1098/24
02 квітня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря П'яла Ю.Б.,
представника позивача адвоката Сакун А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 01.02.2022 у м. Києві на перехресті вул. С.Скляренка - вул. Сирецька сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ухвалами Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2023 кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України закриті на підставі ст.46 КК України у зв'язку із примиренням із потерпілим.
Як зазначає позивач з посиланням на звіт про оцінку транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіля позивача становить 642 448,69 грн., а ринкова вартість автомобіля складає 276 988,80 грн.
Таким чином, було встановлено, що вартість ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля, тому автомобіль вважається фізично знищеним, з чим позивач категорично не погоджується та бажав би отримати різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що становить 236 248,81 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО», 08.06.2023 позивач звертався до вказаної страхової компанії з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.
Крім того, позивач звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, проте отримав відмову з посиланням на пропуск встановленого строку для подання вказаних заяв.
Натомість позивач не погоджується з такою відмовою, посилаючись на те, що до останнього моменту вважав винним у дорожньо-транспортній пригоді тільки себе, тому у відповідності до норм чинного законодавства не подавав жодних заяв. Проте як стало відомо позивачу 12.04.2023 з витягу з ЄРДР, вину другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 також було встановлено в ході кримінального провадження.
На підставі викладеного, враховуючи вину обох водіїв під час дорожньо-транспортної пригоди, позивач просить стягнути із відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» суму страхового відшкодування у розмірі 118 124,41 грн., а також витрати понесені на проведення незалежної оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 4 000 грн.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.10.2023 цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Оболонського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 головуючим у справі визначено суддю Дибу О.В.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15.11.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 23.02.2024, підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав наведених у позові.
Представник відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду відзив на позов, в якому просив розглядати справу за його відсутності, а також заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на пропуск позивачем строку для звернення із заявою про страхове відшкодування. Крім того, вказували на те, що наданий позивачем звіт на підтвердження вартості відновлювального ремонту є неналежним та недостовірним, оскільки здійснений не на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а станом на 14.06.2023 (більш ніж через рік) всупереч вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи убачається, що позивач є власником автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.11).
01.02.2022 близько 19 години у м. Києві на перехресті вул. С.Скляренка - вул. Сирецька сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2023 (головуючий суддя Касьян А.В.) Сидоренка Р.С. звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, кримінальне провадження №12022100050000262 закрито.
Водночас, як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.106), 12.04.2023 до реєстру внесено відомості про кримінальне провадження №12023100050001492, відкритого на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення вчиненого відносно ОСОБА_1 , а саме спричинення йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2023 (головуючий суддя Жежера О.В.) ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, кримінальне провадження №12023100050001492 закрито.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно звіту №55/54.06.23 про оцінку вартості матеріального збитку, складеного 19.06.2023 ФО-П ОСОБА_3 (а.с.19-36), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , становить 642 448,69 грн., вартість матеріального збитку - 276 988,80 грн., ринкова вартість автомобіля до пошкодження - 276 988,80 грн., ринкова вартість автомобіля після пошкодження - 40 739,99 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО» (а.с.18), 08.06.2023 позивач звернувся до вказаної страхової компанії із заявами про дорожньо-транспортну пригоду та про виплату страхового відшкодування (а.с. 37-39).
Згідно відповіді ПрАТ «СК «ВУСО» від 20.06.2023, направленої позивачу 21.06.2023, останньому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на пропуск встановленого строку для звернення з відповідною заявою (а.с.40).
Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За твердженням позивача, відповідач не взяв до уваги відсутність у позивача обов'язку повідомляти страхову компанію винної особи про дорожньо-транспортну пригоду, а також не врахував поважність причин пропуску річного строку.
Суд звертає увагу на те, що у судовому засіданні представник позивача стверджував, що страхова компанія була повідомлена про ДТП засобами телефонного зв'язку однак, на адвокатський запит до відповідача із вимогою в т.ч. надати запис такої розмови, страхова компанія начебто повідомила про його відсутність.
Представник позивача стверджував, що під час звернення позивача до страхової компанії йому було повідомлено, що право на виплату страхового відшкодування має лише потерпіла особа, якою він не є, тому із відповідною заявою він і не звертався.
З копії адвокатського запиту від 14.02.2024 (а.с.107) убачається, що позивач 20.02.2022 близько 16 год. 20 хв. звертався до відповідача.
Зміст звернення позивача до відповідача у лютому 2022 року, суду достеменно не відомо, клопотання про витребування будь - яких доказів стороною позивача заявлено не було.
Суд звертав увагу на можливість залучення до участі у справі у якості третьої особи іншого учасника ДТП, однак представник позивача заперечував.
Також слід відмітити, що ст. 46 КК України, на підставі якої було закрито кримінальне провадження відносно обох учасників ДТП передбачає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Норми чинного законодавства не містять заборони звернення до страхової компанії із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, якщо вина іншого учасника ДТП не встановлена.
Вказані обставини свідчать про суперечливу поведінку позивача, оскільки позовна заява обґрунтована фактично тим, що позивач не звертався до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки вважав лише себе винним у ДТП.
Пунктом 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Підпунктом 37.1.4 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначене вище узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеними у постановах від 06.03.2019 у справі №465/6315/16-ц (№61-2998св18), 12.12.2018 у справі №641/8243/14-ц (провадження №61-10185св18), від 08.02.2018 у справі №233/6322/15-ц (провадження №61-1080св18), від 19.12.2018 у справі №761/8048/16-ц (провадження №61-8643св18).
Установивши, що позивач звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування з пропуском річного строку (дата настання дорожньо-транспортної пригоди - 01.02.2022; дата звернення з заявою про виплату страхового відшкодування - 08.06.2023), ПрАТ «СК «ВУСО» правомірно відмовило йому у виплаті страхового відшкодування, оскільки у цьому випадку вимога заявлена про відшкодування шкоди майну, а не здоров'ю, і річний строк обчислюється саме з моменту настання події (дорожньо-транспортної пригоди).
Таким чином, доводи позивача щодо помилкового застосування відповідачем норм чинного законодавства та відсутності у позивача обов'язку повідомляти страхову компанію винної особи про дорожньо-транспортну пригоду не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та суперечать обставинам справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування.
Крім того, відсутні також підстави для задоволення вимоги про стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на здійснення оцінки вартості матеріального збитку як похідної.
Інші наявні в матеріалах справи докази, які було надано учасниками справи, висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052) про стягнення страхового відшкодування - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 16.04.2024.
Суддя: Олексій ДИБА